Експерти представили законопроєкт про політичні партії
Презентація відбулася в понеділок, 1 лютого, в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
Як поінформувала член правління Центру політико-правових реформ, співголова ради Реанімаційного пакета реформ Юлія Кириченко, до робочої групи, яка працювала над законопроєктом, входять народні депутати, урядовці, члени міжнародної організації IFES, що займається демократичними виборами та референдумами в багатьох країнах світу, громадські організації, представники Міністерства юстиції, НАЗК, Центральної виборчої комісії.
За її словами, об’єднання урядовців, парламентаріїв і громадських організацій викликане тим, що два роки тому експерти у сфері політичної системи, виборів «констатували, що, на жаль, з часів незалежності політичні партії, політична система розвиваються досить кволо, є багато проблем, які показує соціологія».
«На сьогодні 72,3% громадян не довіряють політичним партіям, за соціологією Центра Разумкова, 33% громадян взагалі не підтримують жодну політичну партію, а нагадаю, що в нас пропорційна виборча система», - зауважила Кириченко.
Вона уточнила, що «на сьогодні законопроєкт ще не зареєстрований у парламенті, але напрацьовувався він спільно, був розданий усім фракціям, представленим у парламенті, опрацьовані були зауваження, пропозиції, які надійшли від парламентських фракцій, далі він пішов наприкінці грудня на експертизу міжнародну в ОБСЄ/ БДІПЛ».
«ОБСЄ/БДІПЛ залучили Венеційську комісію. І ми очікуємо на цей законопроєкт, спільний висновок ОБСЄ/БДІПЛ і Венеційської комісії наприкінці березня. Після врахування зауважень, рекомендацій наших європейських колег, доопрацювання, планується внесення його до парламенту», - розповіла Кириченко.
За її словами, напрацьований законопроєкт про політичні партії передбачає спрощення їх реєстрації (можливості подання документів на реєстрацію в електронному вигляді); формалізацію членства в партії (членство лише в одній партії, відкритий доступ до списків членів партії); нові положення, які спрямовані на розбудову внутрішньопартійної демократії (зокрема, переважна більшість членів місцевих осередків на загальнопартійних з'їздах, збільшення прав членів партій, ротація керівних органів партії, «праймеріз» щодо внутрішньопартійного відбору кандидатів).
Водночас голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська пояснила, чому саме сьогодні є необхідність переглядати редакцію закону про політичні партії.
«Хочу нагадати, що з 2024 року фактично у нас політичні партії отримають абсолютну перевагу, навіть можна підкреслити слово - «монополію» - на формування представницьких органів у державі Україна як на національному рівні, мова йде про парламентські вибори, так і на місцевому. Будь-які органи місцевого самоврядування колегіальні - від 10 тисяч виборців, громада формується за рахунок висування списків політичних партій. Відповідно недореформована партійна і політична система призводять до того, що новації не будуть працювати ефективно, відбувається підміна понять - хто саме, як юридична особа чи все ж таки партійний інститут, бере участь у виборах, хто висуває, формує на першому етапі список кандидатів, наскільки цей список дійсно включає спроможних людей, які мають політичну передісторію і які використали, в хорошому розумінні, партійну організацію як соціальний ліфт для того, щоб отримати представницький мандат на чесних, вільних і демократичних виборах. Це коло буде замкнуте до того часу, поки політична партія як інститут не буде демократизована так само. Відповідно цей законопроєкт має на меті створити умови для демократизації партій як інститутів, а не юридичних осіб і захистити власне самого члена політичної партії від потенціалу формування авторитарних структур», - розповіла Айвазовська.
Вона зауважила, що напрацьований законопроєкт допоможе забезпечити відповідальну процедуру висування кандидатів на виборах, надає дороговкази щодо етичних норм та стандартів, забезпечує системи стримування та противаг проти недемократичних лідерів.
На необхідності ухвалення нового закону про політичні партії наголосила і експерт IFES з питань політичного фінансування та виборчих процесів, голова громадської організації «Інтегріті ЮА» Юлія Зальцберг.
Вона нагадала, що у 2015 році були внесені системні зміни до закону про політичні партії, які стосувалися саме правил політичного фінансування. Так, зазначила Зальцберг, «тоді розпочалася так звана реформа політичних фінансів, в рамках цієї реформи було запроваджено і державне фінансування, визначено поняття, що таке внесок, визначено обмеження на розмір цього внеску, запроваджено обов’язок для політичних партій подавати звітність, було визначено повноваження контролюючого органу».
«П’ятирічний моніторинг реалізації цієї реформи політичних фінансів якраз і показав, що потрібні саме комплексні зміни, і без цих системних і комплексних змін не можна буде далі підвищити прозорість фінансування політичних партій, розширити доступ громадян до інформації про обсяги і джерела їх фінансування. А також – підвищити ефективність роботи контролюючого органу і в цілому зменшити ризики політичної корупції», - повідомила Зальцберг.
Виконавчий директор Інституту «Республіка», співзасновник ВІ «Активна Громада» Олександра Гліжинська поінформувала, що в грудні були проведені публічні консультації з партійними активістами, партбудівниками, громадськими активістами та науковцями з приводу ключових ідей законопроєкту.
«Більшість пропозицій, які були напрацьовані робочою групою, учасниками в цілому були підтримані, оскільки навіть самі учасники говорили про назрілі проблеми в суспільстві, які стосуються політичних партій», - додала Гліжинська.
Вона зазначила, що після висновків міжнародних організацій спільно з Центром політико-правових реформ та робочою групою ВР планується проведення серії публічних форумів для інформування населення про новели у напрацьованому законопроєкті.
