Потураєв пояснив, як закон «Про медіа» доповнить рішення РНБО щодо телеканалів

Таку думку висловив голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв під час виступу на міжнародному круглому столі в Укрінформі на тему: "Світові практики захисту інформаційного простору держави від інформаційної агресії".

"Питання захисту українського медійного простору рішення РНБО, на жаль, не вирішує комплексно. Воно почасти вирішує це, тільки частково. І саме тому нам слід продовжити говорити про захист українського медійного простору від дезінформації, від інформаційних атак, від фейкових операцій маніпулятивних. І, звичайно, що одним із кроків на шляху такого комплексного владнання цих проблем забезпечення надійного інформаційного захисту держави, буде і, я сподіваюся, стане прийняття законопроєкту "Про медіа", який підготовлений і, власне, певні деталі якого ми зараз доопрацьовуємо", - зазначив депутат.

Потураєв сподівається, що протягом місяця або й скоріше законопроєкт "Про медіа" можна буде винести на розгляд зали Верховної Ради.

Водночас політик зауважив, що закон про медіа не вирішить усіх проблем, з якими ми зіштовхуємося в інформаційній війні Російської Федерації проти України.

"Тому що він, насправді, як я неодноразово підкреслював, стосується саме медіа і діяльності медіа, всіх абсолютно, які в Україні є, як традиційні, так і онлайн-медіа. Але він дуже мало стосується контенту. Там є стаття 36, яка обмежує контент в рамках, загальноприйнятих у всьому цивілізованому світі. Там ідеться про мову ненависті, просування порнографії, проституції, зокрема, дитячої, адвокації злочинів нацистського або більшовицького режимів тощо, там всього 12 пунктів. Є ще дев'ятий розділ, який прямо і дуже детально каже про заборону адвокації російської агресії, тобто заборону невизнання російської агресії і заборону називання конфлікту громадянським і так далі", - розповів Потураєв.

Він додав, що цей розділ детально пропрацьований і містить відповідні жорсткі санкції за його порушення.

"Тому що ми відносимо такі порушення до грубих і там застосовується механізм, який дозволить позбавляти такі медіа, які будуть цим займатися, або ліцензії, або реєстрації. Але цей закон не йде у вивчення питань, а що ж це таке, дезінформація, маніпуляція суспільною думкою. Він у це глибоко не йшов із самого початку", - зазначив голова комітету.

Він додав, що ці питання мають бути прописані в законі про дезінформацію.

"Свого часу, коли обговорювали ще за часів міністерства пана Володимира Бородянського і головування в нашому комітеті пана Олександра Ткаченка, ці проблеми ще восени 2019 року ми вирішили, що це мають бути два різні закони. Один - саме, власне про медіа, як вони функціонують, за якими правилами і трохи про те головне, що Україна не сприймає в контенті медійному. А ось інші питання мають бути розв'язані в законі, який спрощено назвався тоді "Про дезінформацію" або "Про протидію дезінформації", - сказав Потураєв.

За словами політика, цей законопроєкт тоді викликав дуже гостру реакцію з боку як медійної спільноти, так і частини громадянського суспільства.

"Зокрема, хочу нагадати, що дуже великий галас здіймався якраз з боку тих каналів, які зараз припинили своє мовлення - як проти закону щодо боротьби з дезінформацією, так і донедавна якраз проти нашого законопроєкту "Про медіа". І зрозуміло чому - тому що там, звичайно, регулярно порушувався ще не прийнятий дев'ятий розділ - в етерах тих каналів відверто знущалися якраз із тих речей, які в нас прописані у дев'ятому розділі закону "Про медіа", - відзначив він.

Потураєв переконаний, що потрібно розробити і ухвалити чітке законодавство зі зрозумілими прозорими критеріями, яке дозволить захищати український простір системно, не утискаючи свободу слова, визначивши, що ми допускаємо в Україні і що для нас є абсолютно неприйнятним.

Крім того, нардеп зазначив, що його комітет виступає проти ініціативи, яка закладена в законопроєкті про СБУ, щоб телеканали можна було закривати через відповідне подання Служби безпеки.

Він відзначив, що комітет буде подавати відповідні поправки і очікує, що вони будуть враховані.

Як повідомляв Укрінформ, у липні 2020 року було зареєстровано доопрацьований законопроєкт про медіа. Однак через хвилю критики та відсутність цілковитої підтримки його не вносили до сесійної зали.

Президент Володимир Зеленський 2 лютого ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про застосування санкцій проти телеканалів «112 Україна», NewsOne, Zik та їх власника - народного депутата від ОПЗЖ Тараса Козака. Санкції, серед іншого, передбачають анулювання ліцензії телеканалів.

Станом на ранок 3 лютого мовлення цих каналів припинено.

Прессекретар Президента Юлія Мендель заявила, що це рішення РНБО ухвалено відповідно до статті 5 Закону "Про санкції", постанови Верховної Ради №2589–VIII від 4 жовтня 2018 року та пропозицій Служби безпеки України з метою захисту національної безпеки і не має нічого спільного з наступом на свободу слова.

Секретар РНБО Олексій Данілов 3 лютого заявив, що законність санкцій не викликає сумнівів, оскільки все зроблено в межах чинного законодавства і з дотриманням усіх необхідних процедур.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, історія із санкціями проти телеканалів «112 Україна», NewsOne, Zik може стати поштовхом до ухвалення закону про медіа, в якому чітко виписано алгоритм дій щодо пропагандистів в медійному середовищі.