Україна справді потрібна НАТО, або Що ми здатні запропонувати Альянсу
6 квітня, обговорюючи з Генсеком Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом ситуацію на Донбасі, президент Володимир Зеленський наголосив: «Ми віддані реформуванню нашої армії та оборонного сектору, але одними реформами Росію не зупинити. НАТО – це єдиний шлях до закінчення війни на Донбасі. ПДЧ стане справжнім сигналом для Росії». І кількома днями раніше, під час телефонних розмов із президентом США Джо Байденом та прем’єр-міністрами Канади і Великої Британії – Джастіном Трюдо та Борисом Джонсоном – Володимир Зеленський також наголошував на тому, що отримати ПДЧ від НАТО – це першочерговий пріоритет для України.
Що означає на цьому тлі заява головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака: «Вступ нашої держави до НАТО зміцнить не тільки Україну – він так само посилить Організацію Північноатлантичного договору»?
Як і чим конкретно Україна може посилити НАТО, в першу чергу, саме в Чорноморському регіоні? Ми розпитали про це в шанованих фахівців з військово-політичної тематики – колишнього міністра оборони України Андрія Загороднюка, співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Центру Разумкова» Олексія Мельника та редактора порталу Defense Express Валерія Рябих.
УКРАЇНА ПІДСИЛИТЬ НАТО ОДНІЄЮ З НАЙСИЛЬНІШИХ АРМІЙ СВІТУ ТА ДОСВІДОМ У ГІБРИДНІЙ ВІЙНІ…
За словами Олексія Мельника, заява Руслана Хомчака – це радше не про готовність, а про констатацію факту. «На сьогодні наша держава виступає як повноправний партнер, ми постійно демонструємо прихильність принципам трансатлантичної безпеки. Наприклад, ЗСУ більше десяти років беруть участь у широкому діапазоні операцій та місій під егідою НАТО, як от у Косово, Афганістані тощо. Крім того, українські військові активно залучаються до різноманітних міжнародних навчань», – каже експерт-міжнародник «Центру Разумкова».
Але ключове – це 250-тисячна українська армія, наголошує Мельник.
«Україна має одну з найбільших у Європі армію, яка має реальний досвід протистояння ЗС РФ, як на полі бою, так і в інших доменах, зокрема – в інформаційному та кіберпросторі», – доповнює Валерій Рябих.
Військовий експерт каже, що досвіду участі у конфліктах навіть низької інтенсивності із застосуванням на полі бою сучасних засобів розвідки, безпілотних засобів радіоелектронної боротьби та активного вогневого впливу та артилерійських систем різного калібру, включно з великими, у більшості армій європейських країн-членів НАТО немає. «Як немає у вояків більшості європейських країн (з огляду на їх історичний досвід та десятиліття ситого та мирного життя) і психологічної готовності реально воювати з РФ, навіть в разі відкритої, а, тим більше, гібридної агресії з боку цієї країни», – додав пан Рябих.
Експерт також нагадує, що за оцінками Global Firepower, Україна наразі посідає 25-е місце в щорічному рейтингу армій світу: «Однак реальні показники можуть бути і вищими – якщо, наприклад, враховувати високу вмотивованість українських воїнів, що є одним із найбільш цінних факторів, що забезпечують перемогу на полі бою».
Андрій Загороднюк переконаний: «Наша армія сильна і добре підготовлена, вона має досвід боротьби з російською армією – однією з найрозвиненіших, найбільш агресивних і брутальних у світі, яка воює з використанням гібридних методів. Ця гібридність полягає в тому, що вони використовують і технології шостого покоління, п’ятого покоління – це й безпілотники, і радіоелектронні засоби, – і при цьому підходи XVIII-ХІХ століття. До цього європейці і американці не звикли».
Відтак, на думку екс-міністра оборони, Україна точно буде корисною для НАТО. Наші воїни можуть навчити військових держав-партнерів того, що є сучасна війна і як успішно протидіяти ворогу, яким би технічно забезпеченим він не був. «І, зрештою, вже це роблять під час спільних військових навчань, в яких беруть участь британці, канадці, американці, литовці. Приміром, на тому ж Яворівському полігоні або на інших. Тобто ми вчимося багато чому в них, а вони – у нас, – каже пан Загороднюк. – Свого часу високоповажний американський генерал Бен Ходжес підтвердив в розмові, що вони навіть змінили більшу частину своїх тренувальних доктрин після кількох років спільних навчань на українських полігонах. В Україні деякий час працювала серйозна аналітична група американських радників The Asymmetric Warfare Group (армійський підрозділ Сполучених Штатів, створений під час війни з тероризмом для пом'якшення різноманітних загроз, пов'язаних з асиметричною війною. – Ред.)».
В контексті нашого досвіду Андрій Загороднюк також згадав і про кіберзагрози. За останні кілька років фактично відкрився окремий фронт. На центральні органи влади та об’єкти критичної інфраструктури України, розповідає він, сьогодні здійснюється приблизно 300-400 ворожих кібератак на день. «І наші це витримують. Попри те, що зараз на Заході є/створюється кіберкомандування, втім, ще декілька років тому вони не були готові до цього. Тож, гадаю, що досвід України в питаннях протидії також буде важливим», – наголосив Загороднюк.
Нарешті, українське військо може посилити Альянс і при вирішенні міжнародних проблем. Екс-міністр оборони нагадав, що у 2019 році вперше в історії підрозділ з країни не члена НАТО, а саме 140-й центр Сил спеціальних операцій (ССО) ЗС України («наймолодший» підрозділ, який створювався за стандартами Альянсу. – Ред.), пройшов сертифікацію як підрозділ SOF і тепер має право залучатися в Сили швидкого реагування (СШР) НАТО. (СШР складаються з військ спеціального призначення, повітряних, морських сил, що готові впродовж 5 днів до реагування на кризові ситуації в усіх частинах світу, а при значному військовому конфлікті (війні) повинні стримувати ворога до підходу основних сил до 30 днів. – Ред.). «Можна також виокремити і наші сухопутні, і морські сили, і десантно-штурмові війська, які також можуть пройти відповідну сертифікацію НАТО. За рівнем підготовки вони точно не гірші, ніж ССО», – стверджує Андрій Загороднюк.
…А ТАКОЖ – СПІЛЬНИМ СТРИМУВАННЯМ РФ В ЧОРНОМОРСЬКОМУ РЕГІОНІ, ДАНИМИ РОЗВІДКИ, ТРАНСПОРТНОЮ АВІАЦІЄЮ
«Отримання Альянсом ще одного члена із числа чорноморських держав, якою є Україна, може суттєво посилити позиції НАТО та забезпечити стримування РФ в Чорноморському регіоні – навіть в ситуації, коли Україна має достатньо обмежені військові можливості на морі», – стверджує військовий експерт Валерій Рябих. Наразі Конвенція Монтре, за його словами, суттєво обмежує Альянс в силах та засобах, які він може мати в Чорному морі, а Україна з її потенціалом розвитку Військово-морських сил може стати гарним бонусом для НАТО в регіоні. «Ще більше забезпечить безпеку регіону та вплив в ньому Альянсу відновлення в регіоні дії міжнародного права, що було порушено російським агресором, та відновлення територіальної цілісності України, повернення Криму та його демілітаризація. В такому разі, з одночасним зменшенням військових можливостей РФ, цей регіон може перетворитись в регіон миру та процвітання», – додав пан Рябих.
«Якщо Україна стане повноправним членом НАТО, то Росію оточуватимуть в Чорному морі всі країни-члени Альянсу – Румунія, Болгарія, Туреччина і, дуже сподіваюся, також і Грузія. Таким чином ми зможемо збудувати міцну коаліцію, яку вже зараз активно обговорюють, коаліцію, яка допомагатиме стримувати російські зазіхання в Чорноморському регіоні», – коментує екс-міністр оборони Андрій Загороднюк.
Зрештою, колективні спроможності країн-членів НАТО на порядок більші, ніж спроможності РФ. «Сюди ж – розвідка. Вона сьогодні в України досить сильна. Українська розвідка має цінні дані, які будуть корисними НАТО, зрештою, як і нам – їхні. І в Чорному морі, якщо ми існуватимемо в єдиному інформаційному просторі, будемо обмінюватися розвідданими стратегічного характеру, і навіть тим, що прилади показують – це, безумовно, дуже допоможе всім», – наголосив пан Загороднюк.
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Центру Разумкова» Олексій Мельник погоджується з колегами, а також нагадує про співпрацю НАТО з Україною у галузі стратегічних перевезень, в якій використовуються українські транспортні літаки. «Досить часто буває таке, що Альянсу потрібно забезпечити швидке перекидання великої кількості військ, техніки, спорядження чи – медичного обладнання. Нагадаю, що українська авіація – Ан-124 «Руслан» та Ан-225 «Мрія» – часто виконувала подібні завдання. Ба більше, наша авіація рятувала у 2020-му країни НАТО (Францію, Іспанію, Польщу, Чехію, Данію, США тощо) в критичний момент, коли їм бракувало обладнання для боротьби з коронавірусом. Тобто Україна може не тільки підвищити бойовий потенціал системи колективної безпеки за рахунок сильного війська, але й допомагати союзникам в критичних ситуаціях, як от в часи пандемії», – зауважив Олексій Мельник.
СТОСУНКИ НАТО З РОСІЄЮ ГІРШИМИ НЕ СТАНУТЬ: ГІРШЕ НІКУДИ
У Кремлі категорично не хочуть, аби Україна вступала у НАТО. «Це погіршить ситуацію на Донбасі», – пригрозив 6 квітня прессек Путіна Дмітрій Пєсков. Утім, подібне з «кремлівських веж» лунає не вперше. Наприклад, у 2018 році Владімір Путін заявив: «Просування інфраструктури НАТО до наших кордонів вважатиметься загрозою, і реакція буде вкрай негативною». Що з цього приводу думають експерти, чи можуть стосунки НАТО з РФ в принципі стати гіршими, ніж вони є зараз?
«На сьогодні багато членів Альянсу все ще побоюються, що рішення щодо повноцінного членства України в НАТО може підірвати систему Євроатлантичної безпеки. Мовляв, це спровокує Росію на чергову агресію. Причому не лише проти України, а й проти інших членів НАТО. Простіше кажучи, деякі держави-члени Альянсу мають страх купити квиток на війну», – стверджує експерт-міжнародник Олексій Мельник.
«Стосунки між Росією та НАТО не можуть стати гіршими, тому що вони й так погані», – так вважає колишній очільник Міноборони Андрій Загороднюк.
За його словами, на сьогодні це стосунки фактично ворогів, які, однак, не перейшли у відкриту війну тільки тому, що російська економіка не витримає санкцій, вона критично залежна від країн Заходу. «Якщо на РФ накласти такі ж обмеження, як, приміром, на Іран (з перекриттям банківських систем, ембарго і так далі), то РФ збанкрутує як країна. Інша річ – збанкрутіла Росія не дуже вигідна Європі, адже це буде величезне джерело нестабільності, причому з ядерною зброєю», – каже пан Загороднюк. І тут же додає, що примус з боку Заходу все ж можливий. «Тому що Росія потрібна Заходу менше, ніж Захід потрібен Росії. Ми часто чуємо від росіян про нібито якусь незалежність і самодостатність, тим не менш, експорт тієї ж нафти і газу надкритичний для економіки РФ. Відтак, як би це дивно не звучало, але єдине, що утримує натівські країни від війни з РФ – це те, що остання просто не може собі цього дозволити насправді. Якби могла, то війська РФ вже давно були б в Естонії, Литві, вони б намагалися далі просуватися тут, в Україні. Тому, повторюся, стосунки гіршими не стануть. РФ і НАТО вже давно не друзі, й усі це чудово розуміють», – підсумував Андрій Загороднюк.
Мирослав Ліскович. Київ
