Рік роботи: Стефанішина назвала подальші пріоритети у напрямку ЄС і НАТО

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Урядовий портал. 

Серед пріоритетів Стефанішина назвала:

• завершення процедури оцінки досягнення цілей Угоди про асоціацію та, на їх основі, подальші переговори з ЄС щодо модернізації Угоди, а також оновлення додатків до Угоди про асоціацію для впровадження актуального європейського законодавства та секторальної інтеграції;
• розширення тарифних квот у ЄС для української сільськогосподарської продукції та зниження з боку ЄС митних тарифів на імпорт з України;
• ухвалення євроінтеграційного законодавства для виконання Угоди про асоціацію в координації з Офісом Президента, парламентом та іншими членами уряду;
• підтримка діалогу з європейськими партнерами щодо інтеграції української об’єднаної енергосистеми з європейською енергомережею ENTSO-E у 2023 році;
• створення фонду для декарбонізації економіки, джерелом якого будуть кошти міжнародних партнерів та фінансових установ;
• розкриття можливостей та мінімізація ризиків Європейського зеленого курсу для української економіки через співпрацю з Єврокомісією та Європарламентом;
• координація дій з міжнародними партнерами з метою створення необхідних дипломатичних умов для отримання Україною ПДЧ у НАТО;
• запуск проєктів, налагодження системної співпраці за низкою напрямків у рамках Програми з розширеними можливостями НАТО;
• підвищення підтримки та поінформованості серед міжнародних партнерів щодо прогресу України на шляху реформ.

«За цей рік у тісній співпраці у форматі Офіс Президента - уряд - парламент нам вдалось зрушити з «мертвої точки» ухвалення системного законодавства. Ми побудували чіткий механізм для підготовки та розгляду законів, які роблять нас «сумісними» з ЄС та НАТО, поглиблюють процеси інтеграції. Було ухвалено євроінтеграційне законодавство у секторі транспорту, прокладено шлях для синхронізації української та європейської митниці, а також ухвалено закони про оборонні закупівлі і розвідку та у першому читанні про реформу СБУ, що було критично важливим для руху до членства в НАТО. Ми продовжимо втілювати реформи, щоб стала можливою реалізація рішення Бухарестського саміту 2008 року. Продовжимо роботу з виконання та водночас оновлення Угоди про асоціацію, щоб максимально розкрити її потенціал та можливості для українського бізнесу», – сказала Стефанішина.

За її словами, ці перспективи відкриваються завдяки низці кроків, які були здійснені впродовж 2020-21 років:

• сформовано концепцію оновлення Угоди про асоціацію, яку Президент України передав європейським партнерам під час саміту з ЄС 6 жовтня 2020 року;
• Україна одна з перших країн, що започаткувала діалог з ЄС щодо спільної роботи над цілями Європейського зеленого курсу. За останній рік питання клімату стали пріоритетними для уряду - було створено міжвідомчі робочі групи з Європейського зеленого курсу (ЄЗК) та механізму вуглецевого коригування імпорту, а також двосторонню групу на рівні ЄС. Залучення України до розробки Зеленого курсу є нашим цивілізаційним вибором та важливим елементом євроінтеграції, який має забезпечити внутрішню трансформацію, щоб відповідати сучасним викликам;
• сформовано перелік пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів для Верховної Ради, а також формуються щоквартальні плани-графіки внесення на розгляд уряду нормативно-правових актів у сфері євроінтеграції.

Україна стала першою країною не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії та визначатиме пріоритети співпраці для 14 європейських країн у рамках ініціативи, зауважила Стефанішина.

За її словами, для посилення обороноздатності України розпочали роботу над реалізацією можливостей Партнерства НАТО з розширеними можливостями.

В експертній доповіді Альянсу з пропозиціями до стратегічної візії НАТО до 2030 року враховано стратегічні інтереси України. Експерти радять активізувати політику відкритих дверей.

Як повідомляв Укрінформ, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Стефанішина заявила, що сигнал від НАТО стосовно підтвердження політики відкритих дверей для України та представлення сильного аргументу щодо того, що Росія не матиме голосу в Альянсі, нині як ніколи актуальний для Києва.