Наскільки глибоко євроінтеграція проникає в Україну?

Європейської інтеграції  в Україні стає більше. Ймовірно комусь – це твердження може здатися занадто оптимістичним, однак очевидно те, що від загальних політичних заяв ми перейшли до контактів спеціалістів та реального втілення домовленостей. Для прикладу, усі харчові підприємства України уже зараз працюють за європейськими принципами, які дають змогу більш жорстко контролювати безпеку на виробництві. На черзі – перші сектори, які можуть без мит допустити на ринок ЄС у рамках «промислового безвізу».

І в майбутньому таких контактів/моментів може стати більше, адже розмовляють із тими, хто рухається.

СКЛАДНИЙ ПРОЦЕС

За попередніми даними Українського центру європейської політики (УЦЄП), Україна в 2020 - першій половині 2021 року демонструє прогрес як на рівні прийняття відповідних законів, так й імплементації зобов’язань у рамках Угоди про асоціацію.

Однак усе дуже не просто. З двох сторін є свої перемоги/поразки та, звичайно, очікування. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю «Європейській правді» розповіла, що Україна в рамках перемовин щодо промислового безвізу ініціює масштабний перегляд квот та митних ставок. Зі свого боку, за даними експертів, ЄС хоч і відзначає суттєвий прогрес, але все ж вимагає від України повністю виконувати діючі зобов’язання та включити у своє законодавство нові сфери, адже Угода про асоціацію була підписана ще у 2014 році й світ динамічно розвивається.

Зокрема, йдеться про зміни у стратегії ЄС щодо Цифрового ринку, які стосуються довірчих послуг, eID та е-комерції. Такої ж процедури очікують додатки про заснування та діяльність компаній, корпоративного управління, бухгалтерського обліку та аудиту. Окрім того, ми повинні актуалізувати положення Угоди про асоціацію в частині довкілля та зміни клімату.

А ще – що для України є надзвичайно важливо –  провести переговори з ЄС щодо перегляду зовнішньополітичних і безпекових статей Угоди про асоціацію (ймовірно, тут про анонсовану нову військово-навчальну місію Євросоюзу).

ЯКОЮ Є ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ

Як уже відзначалося, триває складний переговорний процес узгодження документів та напрямків.

Сектори, де ми демонструємо суттєвий прогрес, це:

● Приєднання до Конвенції NCTS (Режим спільної торгівлі). З 17 березня в Україні розпочалося тестування системи.

● Запуск нового митного реєстру об’єктів прав інтелектуальної власності.

● Початок роботи Українського центру трансплант-координації. Створено Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин.

● Запуск Національного органу інтелектуальної власності України.

Серед негативних моментів в ЄС особливу увагу звертають на сектор державної служби, коли через COVID-19 у квітні 2020 майже на рік були зупинені конкурси на посади, а також тут відбулися чисельні звільнення. Ще один момент – те, що уряд продовжує підтримувати занижені неринкові ціни на газ та електроенергію для домогосподарств.

«ТУРБОРЕЖИМ» КАБМІНУ

На початку вересня Кабмін повідомив про ухвалення рішень, які «встановлюють європейські правила у майже 10 важливих сферах». Зокрема, у переліку – аж чотири законопроєкти, які стосуються інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС (електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг).

Три – щодо вантажних перевезень, які впроваджують норми ЄС у цій сфері та документ «Про захист прав споживачів», який врегульовує питання, пов’язані з гарантіями для споживачів, забороною нечесних комерційних практик та е-комерцією.

А також законопроєкт про транскордонне співробітництво у новій редакції та постанова щодо державної фінансової підтримки проєктів транскордонної співпраці.

Однак очікування від України є значно більшими. Зокрема, в України залишається суттєвий набір зобов’язань по різних секторах. Це стосується нового митного кодексу, запровадження змін за напрямком поштового зв’язку та кур’єрських послуг, здійснення Антимонопольним комітетом моніторингу та контролю державної допомоги рішень президента, Верховної Ради та КМУ. Також потрібно прийняти найбільш значущі законопроєкти щодо залізничного та морського транспортів. В очікуванні – новий Трудовий кодекс України.

КРОК ЗА КРОКОМ

Очевидно, що Євросоюз готовий працювати з Україною за принципом крок за кроком – step by step. Інтегрувати в Європу там, де це можливо, і напрацьовувати інші напрямки. Також очевидно, що саме за таким темпом доведеться рухатися й Україні, хоч як би нам хотілося пришвидшити цей процес.

Зокрема, повідомляється, що на фінальній стадії перемовини з ЄС щодо промислового безвізу для таких секторів як: низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність та машини й обладнання, що працюють під тиском. Хоча в реальності це означає, що Україна може вийти на відповідну угоду аж у 2023 році. Наступними можуть стати косметична та фармацевтична продукції, а також медичне обладнання. Хоча й тут перемовини обіцяють бути не легкими, адже ці ринки в ЄС є перенасичені.

Україна також очікує від ЄС позитивного схвалення або прийняття політичних рішень по Угоді АСАА (торгівля товарами між сторонами в секторах, що охоплені нею, проводитиметься на тих самих умовах, які застосовуються між державами-членами ЄС), приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, а також підписання Угоди про зниження тарифів на послуги міжнародного роумінгу між країнами Східного партнерства.

Робота триває. Це процес постійних консультацій і перемовин – для прикладу, на черзі другий, третій і четвертий пакети пропозицій України щодо перегляду умов торгівлі. Подібна ситуація – і з боку ЄС. Ці перемовини не є простими, але важливо, що процес триває  і щораз поглиблюється.

Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства