Верховна Рада планує ухвалити у другому читанні законопроєкт "Про місто Київ – столицю України" (№2143-3) вже наступного пленарного тижня, тобто з 30 листопада. В основі цього проєкту – розділення посад мера Києва та голови Київської міської державної адміністрації (КМДА), які наразі обіймає Віталій Кличко.

У Міністерстві розвитку громад та територій України висловилися на підтримку цього законопроєкту та наголосили, що у Києві потрібно зміцнити роль місцевого самоврядування, зокрема чітко розмежувати повноваження виконавчої влади і самоврядування, щоб вони належно здійснювали свої функції.

Заступник міністра розвитку громад та територій України В’ячеслав Негода зауважував, що київська влада наразі не має власного виконавчого органу, функції якого здійснює Київська міська державна адміністрація, а це "парадокс", відсутній у жодних інших територіальних громадах.

У той же час, голова КМДА та мер столиці Віталій Кличко заявив, що новий закон про столицю не повинен передбачати скасування власних виконавчих органів Київської міської ради та запровадження позасудового державного втручання в роботу органу місцевого самоврядування.

Про особливості законопроєкту щодо столиці України, розвитку громад та реформи децентралізації – в інтерв’ю Укрінформу розповів голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народний депутат фракції «Слуга народу» Віталій Безгін.

ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО СТОЛИЦЮ ПОСИЛИТЬ МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ

- Чи є достатньо підтримки у Верховній Раді для ухвалення закону про столицю та чи допускаєте ви інший сценарій?

- Підтримка цього законопроєкту в парламенті є, інших сценаріїв не допускаю. Цей законопроєкт голосуватимуть після ухвалення проєкту про місцеві державні адміністрації. Верховна Рада відмовилася від розгляду за спецпроцедурою законопроєктів №2143-3 "Про місто Київ – столицю України" та №4298 "Про внесення змін до Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні". Відтак на нараді голів фракцій, груп і комітетів у голови парламенту Руслана Стефанчука було досягнуто компромісу: представники опозиції знімають 90% поправок до законопроєктів про МДА та про столицю, у цьому разі під час розгляду в другому читанні до нього не застосовується спецпроцедура. Це означає, що розгляд потребуватиме трохи більше часу. Ми планували ухвалити законопроєкт за 2-3 години, натомість матимемо 5-6 годин. Обидва законопроєкти розглядатимемо наступного пленарного тижня.

- Як зміниться самоврядування у столиці з ухваленням законів?

- Кличко позбудеться посади голови КМДА, але при цьому в нього залишаться усі повноваження мера Києва. Законопроєкт надає Київській міській раді право створити власний самостійний виконавчий орган, який гарантуватиме реалізацію рішень Київради. Водночас мер Києва повноцінно керуватиме містом за посадою і це не потребуватиме його затвердження президентом.

Разом із тим, держава залишає за собою нагляд та координацію, бо КМДА буде створена як нова інституція, позбавлена будь-яких господарчих функцій, та займатиметься забезпеченням законності, як й інші місцеві адміністрації по всій Україні. Тоді місцеве самоврядування в Києві буде повноцінним та спроможним, здатним реалізовувати власні рішення через власний виконком, а також у держави через КМДА з’явиться механізм реагування на будь-які порушення законності. 

- Прокоментуйте, будь ласка, зауваження Кличка про те, що закон про столицю не повинен передбачати скасування власних виконавчих органів Київради та запровадження позасудового державного втручання в роботу місцевого самоврядування.

- Законопроєкт не передбачає ліквідацію жодного незалежного виконавчого органу. Оскільки зараз Київ взагалі не має такого органу, він має КМДА, яка є в урядовій вертикалі влади. Це, по суті, державний виконавчий орган. Тому в законопроєкті йдеться про те, що столиця має створити такий власний виконавчий орган з відповідними повноваженнями та відповідальністю. 

Також документ не передбачає жодного запровадження позасудового державного втручання в роботу органу місцевого самоврядування. У законі про Київ не розписано процедуру здійснення державного нагляду, там є відсилки на інший законопроєкт – про місцеві державні адміністрації, який мають ухвалити перед розглядом закону про столицю. Відтак процедура державного нагляду буде встановлена однакова для всіх громад в Україні. Зокрема, передбачається, що орган місцевого самоврядування має право провести консультації з наглядовим органом перед ухваленням рішення, але може і не проводити. Якщо ж голова державної адміністрації вбачає, що ухвалене рішення є незаконним чи неконституційним, то спочатку направляє вмотивований лист до органу місцевого самоврядування для того, щоб вони відкорегували рішення. Якщо місцева влада відмовляється привести рішення у відповідність до законодавства, то голова адміністрації звертатиметься до суду, щоб скасувати неправомірне рішення. Є лише один виняток, коли рішення місцевого органу влади можна скасувати у позасудовий спосіб – коли воно загрожує територіальній цілісності. 

- Чи зможе КМДА втручатися у фінансові питання Київської міської ради?

- У бюджет Києва ніхто, крім місцевої влади, втручатись не може. Є проблема у будь-якій громаді, коли багато грошей витрачають недоцільно – наприклад, гроші виділяють на створення фонтану, замість ремонту школи. Водночас державна адміністрація на це вплинути не може, вона не має повноважень втручатися у рішення самоврядного органу. У такому випадку виборець робить вибір. Питання нецільового використання – це до правоохоронців.

- Коли відбудеться трансформація КМДА?

- Ймовірно, у разі подальшого небажання нормально співпрацювати з центральною владою, що після призначення нового голови КМДА – мерія столиці «виселить» Київську міську державну адміністрацію з вулиці Хрещатик. У документі ми заклали на процес трансформації КМДА пів року. Необхідно отримати приміщення, найняти новий персонал, закупити обладнання та здійснити інші організаційні процеси. Очікувати раніше шести місяців якихось різких та кардинальних дій від Київської міської державної адміністрації не варто, повноцінно вона зафункціонує в середині 2022 року.

- Чи відомо вам, які кандидатури розглядає влада на посаду очільника КМДА та чи маєте ви бажання й амбіції щодо цієї посади?

- Я думаю, що мені не варто коментувати різні варіанти кандидатур, які є у засобах масової інформації, бо це не парламентська вертикаль. Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду президентом України за поданням Кабінету міністрів України. Хай вони визначаються. Щодо мене, то планую й надалі фокусуватися на діяльності у Комітеті Верховної Ради. У нас є потужна команда, яка робить результат, що доведено двома роками практики, працювати з цією командою я хочу й далі!

ДОРОГАМИ МІЖ НАСЕЛЕНИМИ ПУНКТАМИ ГРОМАД МАЄ ЗАЙМАТИСЯ УКРАВТОДОР

- До компетенції вашого комітету входить напрацювання законопроєктів для втілення реформи децентралізації в Україні. Які законопроєкти Верховна Рада має ухвалити найближчим часом щодо цієї реформи та коли будуть внесені відповідні зміни до Конституції України?

- Комітет наразі займається законодавчим забезпеченням основних перетворень у рамках реформи децентралізації. Наприклад, нещодавно, 18 листопада, Верховна Рада підтримала у першому читанні рішення про надання чергової субвенції регіонам – додатково 1 млрд грн на місцеві дороги та соціально-культурні об'єкти. Проблема стану доріг в Україні відома, бо період до Великого будівництва можна називати як такий, коли дороги практично не робились у необхідних обсягах. У рамках децентралізації колишні районні дороги в результаті укрупнення тепер з’єднують населені пункти всередині громад.

Зараз найбільша в Україні Генічеська громада Херсонської області має площу 3 тис. квадратних кілометрів. І виникає питання – хто має робити ці дороги? Укравтодор чи це повинно здійснюватися за кошти громади? Я переконаний, що дорогами між населеними пунктами має займатися Укравтодор. Однак це питання потребує попереднього компромісу з місцевим самоврядуванням.

Загалом, варто зазначити, що питання розвитку інфраструктури для громад наразі має вже більше значення, ніж законодавчі зміни. Тут вкрай важливо, що ми, як команда президента Зеленського, втілюємо у життя наші обіцянки. Тут можна взяти будь-яку галузь і громаду будь-якого розміру. Хоч мости в Запоріжжі, хоч спортивний комплекс у Бучі, хоч сферу охорони здоров’я і дороги на Закарпатті, хоч ЦНАП у Полтаві. Це все реальні речі, з якими мешканці громад перетинаються щодня вживу, і це трошки різниться з телевізійною картинкою.

Повертаючись до законодавства: серед важливих раніше ухвалених рішень також – рамковий закон про індустріальні парки. І потрібно тепер внести зміни до Податкового кодексу для його забезпечення.

Також наш комітет розглядатиме законопроєкти щодо функціонування в Україні агломерацій, покращення розвитку гірських територій. З титанічних завдань у плані реформи децентралізації залишилось внормувати систему місцевого самоврядування через ухвалення двох законів, про які говорили – щодо місцевих державних адміністрацій та про столицю.

Також необхідно ухвалити зміни до Конституції України у частині децентралізації для забезпечення незворотності реформи – це важча історія і довготривала. Профільним у цьому питанні є Комітет з правової політики. У Верховній Раді поки що не набралося 300 голосів, необхідних для ухвалення змін до Конституції України в частині децентралізації, а тому зараз немає сенсу вносити їх до сесійної зали. Необхідно шукати консенсус, чим і займаємось.

ЧАСТКА НАДХОДЖЕНЬ ВІД ПДФО ДО БЮДЖЕТІВ ГРОМАД ЗРОСТЕ НА 4%

- Для реалізації реформи децентралізації однією з важливих умов є надання фінансових можливостей для місцевої влади. Чи збільшаться бюджети громад наступного року у контексті податкових надходжень?

- З ухваленням змін до Бюджетного кодексу та Державного бюджету на наступний рік буде закріплено зростання частки податкових надходжень до місцевих бюджетів. Раніше, як і цього року, громади отримували частку в 60% коштів з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), а планується збільшити цю частку до 64%. Це ключове збільшення, яке позитивно вплине на обсяг бюджетів громад. Це домовленість, яку було досягнуто на Конгресі місцевих та регіональних влад при президентові України.

Водночас досі немає консенсусного рішення щодо реформування механізму сплати ПДФО. Наразі підприємці сплачують його не за адресою виробничих потужностей, а в бюджет населеного пункту, де зареєстрована компанія. Необхідно знайти компромісний варіант із іншою формулою сплати ПДФО, бо діюча – вигідна фактично лише великим містам України, де зареєстровані компанії.

- В Україні є різні громади за рівнем фінансових можливостей. Що чекатиме на ті, які не можуть забезпечити належний рівень надання адмінпослуг та розв’язувати місцеві проблеми?

- Неспроможні громади приєднуватимуться до більш сильних. За моїми оцінками, неспроможних громад у нас приблизно десяток, що становить 0,1% від загальної кількості. Процес приєднання до спроможних громад може відбутися у 2024 році. Це за рік до нових місцевих виборів. Також саме до цього часу, відповідно до закону про адміністративні послуги, кожна громада повинна мати власний Центр надання адміністративних послуг. У питанні приєднання слабких громад до спроможних необхідно брати до уваги стан і причини поточних справ. Якщо у громаді не вирішують своїх проблем через недолугого керівника, то у такому випадку втручання держави для здійснення приєднання не потрібне. Але є громади, які можуть бути неспроможними через втрату потенціалу – наприклад, коли громада утворилася, то на її території було потужне виробництво, підприємці. З часом виробництво може закритись, підприємець теж може перейти до іншої громади. У такій ситуації зрозуміло, що, керуй чи не керуй, у голови громади зменшилися ресурси і їх уже може бути недостатньо для забезпечення подальшого розвитку. У таких випадках можливі два шляхи: добровільне приєднання до спроможної громади, або ж держава може здійснити таке приєднання через адміністративні механізми.

Божена Кецмур, Київ
Фото Геннадія Мінченка