Вторгнення Росії в Україну навряд чи є «неминучим» - Reuters
Як передає Укрінформ, про це йдеться в редакційній статті агентства Reuters.
«Reuters поговорило з більш ніж десятком джерел, включаючи представників західної розвідки та російськими експертами з політики Кремля, та майже всі погодилися, що вторгнення малоймовірно є неминучим», – зазначається у статті.
На думку експертів, президент РФ Володимир Путін, швидше за все, демонструє реальну загрозу військової моці задля демонстрації серйозних намірів Росії «захищати свої «червоні лінії» щодо України».
Джерела зазначили, що глава Кремля «вміє» загострювати та послаблювати кризи, як він робив це весною, коли спочатку зібрав на українському кордоні більше сотні тисяч російських військ, а потім відвів їх назад.
На думку експертів, таким чином Путін нагадує Заходу, що з Росією «слід рахуватися».
Водночас, якби повномасштабне вторгнення таки сталося, то, на думку старшого наукового співробітника з питань гібридної війни Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Саміра Пурі, Росія «могла б розглянути ймовірність нападу з півночі (з боку РФ та її союзника Білорусі), зі сходу або півдня (через Крим, який Росія захопила у 2014 році) та нападу з моря на Одесу та Маріуполь».
Утім, експерти зазначають, що серед чинників, які можуть стримати Москву, є побоювання реакції Заходу на вторгнення, адже, хоча Україна не є членом НАТО, але «невідомо, як далеко НАТО може зайти в захисті України», а відсутність дій з боку Альянсу покаже його «нерелевантним».
«І в НАТО, і в Москві прораховують, куди можуть завести кроки з ескалації. Якщо НАТО розгорне свої сили для боротьби…, то росіяни вважатимуть це як неймовірної сили ескалацію», – зазначає Пурі.
Він підсумував, що «навряд чи Україна стане полем битви», але цілком очевидно, що це питання зараз є актуальним у відносинах Росії та НАТО.
Як повідомляється, наразі біля кордонів України зосереджено близько 92 тис. російських військ.
Раніше начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що вторгнення росіян може відбутися у січні-лютому одразу з кількох напрямків: через ділянки східних кордонів (як контрольовані, так і не підконтрольні Києву), а також з Криму і Білорусі.
Фото: Sean Gallup / Getty
