Чому Верховна Рада має заборонити азбест

Він знайомий більшості як складова шиферу для покрівель і його досі можна вільно купити в Україні. Проте, у понад 70 країнах світу, зокрема ЄС, він уже заборонений.

Уже незабаром Верховна Рада розгляне в другому читанні законопроєкт, який зможе заборонити використання всіх видів азбесту та азбестовмісних виробів і матеріалів. Партія «Слуга народу» виступає за підвищення стандартів громадського здоров’я та їх максимального наближення до загальноєвропейського рівня.

Що не так з азбестом?

Низка найавторитетніших організацій світу в галузі охорони здоров’я на чолі з ВООЗ уже давно встановили що всі різновиди азбесту, включно з найбільш розповсюдженим у будівництві хризотилом, є канцерогеном. Небезпечним є азбестовий пил і наночастинки які потрапляють у легені при диханні. Навіть за незначної дії речовини, виникає ризик ракових захворювань. За підрахунками, близько 125 мільйонів працівників у світі зазнають впливу азбесту. Близько половини смертей від професійного раку (тобто такого, що виникає під впливом речовин на робочому місці) спричинена саме азбестом.

Звісно, йдеться насамперед про зайнятих у будівельній галузі, які безпосередньо працюють зі шкідливим матеріалом. Проте, ризики не виключені і для осіб, що користуються будівлями з азбестом. Це така собі «бомба сповільненої дії» — сама наявність речовини в конструкціях не становить прямої небезпеки. Але при ремонті або реновації цілісність азбестовмісних матеріалів може бути пошкоджена й часточки потраплять у повітря. За підрахунками щорічно у світі декілька тисяч смертей пов’язані з впливом азбесту вдома.

Саме тому ключова та однозначна рекомендація ВООЗ для попередження пов’язаних з азбестом хвороб — припинити використовувати всі різновиди азбесту.

Противники та прихильники азбесту у світі

У Великобританії шкоду від азбесту помітили ще в першій половині 20-го сторіччя, проте спроби мінімізувати його використання тоді не вдалися. У США вже у 70-х розпочали поступове обмеження використання шкідливих матеріалів, але лишилася низка галузей, де його продовжували використовувати. Наразі більшість розвинених країн свту суттєво обмежила або повністю заборонила використання азбесту. З 2005 року діє заборона азбестовмісних матеріалів на всій території Європейського Союзу. Наразі в багатьох європейських країнах, окрім заборони, також діють спеціальні програми щодо видалення та утилізації наявних матеріалів з азбесту.

Проте, є країни, які не лише не забороняють виробництво небезпечної речовини, але й лобіюють її використання, зокрема й на рівні урядових структур. Найбільшим виробником азбесту є росія, на яку припадає близько 55 % усього світового видобутку. У Китаї видобувається 20 %, у Бразилії — 15,6 %, а також 10,8 % у — Казахстані. Низка українських та іноземних медіа неодноразово писали про те, що саме росія та Казахстан є найбільшими адвокатами використання азбесту. Зокрема, йдеться про спонсорування відповідних наукових досліджень, поширення різного виду пропаганди для популяризації азбесту та навіть підняття відповідних питань топчиновниками під час обговорень міжнародного економічного співробітництва.

Турбота про громадське здоров’я як цивілізаційний вибір

Дивно, але навіть така ситуація як використання чи не використання азбесту може стати маркером цивілізаційного вибору. З одного боку, є наукові дослідження, позиція ВООЗ та інших авторитетних медичних організацій. З іншого боку — світові лідери з виробництва азбесту — росія та Казахстан, які лобіюють свої інтереси всупереч світовій практиці та здоровому глузду.

Як ми вже змогли переконатися — для росії безпека навіть їхніх власних громадян не вартує майже нічого. Україна ж обрала протилежний шлях. У наших пріоритетах має бути життя та здоров’я громадян як найбільша цінність для держави.

Остаточна заборона азбесту в Україні

Спроба зупинити використання азбесту була здійснена в Україні у 2017 році — через запровадження Міністерством охорони здоров’я відповідних санітарних норм. На жаль, у тогочасному уряді не було узгодженої позиції щодо питання — наказ був скасований Міністерством юстиції. За результатами низки судових процесів, у яких МОЗ та Мін’юст опинилися по різні боки, нові норми так і не вступили в дію.

Для уникнення будь-яких спекуляцій, таке важливе рішення має бути прийнято на рівні закону. Окрім того, це є одним із зобов’язань України в рамках виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Саме тому група депутатів IX скликання включили відповідну норму в законопроєкт № 4142 «Про систему громадського здоров’я», який Верховна Рада підтримала в першому читанні на початку 2021 року. Стаття 27 документу також передбачає допрацювання питання захисту від впливу азбесту вже на рівні медико-санітарних правил.

Законопроєкту № 4142 — бути

Відомо, що в заборони азбесту є противники як серед представників бізнесу, так і серед народних депутатів. Ключовий аргумент — зупинка підприємства з виробництва азбестовмісного заводу в Краматорську. Проте, азбест не так складно замінити іншими матеріалами й із моменту прийняття законопроєкту в першому читанні, була можливість підготуватися. Це точно не має стати на заваді прийняття документа загалом.

Хотілося б також дещо розвіяти спекуляції щодо того, що саме заборона азбесту стала причиною відтермінування розгляду законопроєкту. Важливо зазначити, що це питання є лише одним із компонентів загалом системного законопроєкту «Про систему громадського здоров’я». Тому затримка його розгляду мала низку причин — це і протести противників вакцинації в розпал коронакризи, і маніпуляції з нібито відновленням діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби (що не відповідає дійсності) тощо.

На жаль, початок повномасштабної фази війни росії проти України також посунув розгляд законопроєкту, проте — не на довго. Уже невдовзі його буле розглянуто і я переконана, що документ має бути прийнятий, щоби використання азбесту нарешті стало забутою практикою в нашій країні.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства