Стефанішина впевнена в отриманні Україною членства в ЄС у цьому десятиріччі
Про це вона заявила українським журналістам на полях зустрічі Європейської політичної спільноти в Празі 6 жовтня, повідомляє кореспондент Укрінформу.
За її словами, «абсолютна більшість» країн ЄС упевнені, що перемовини можна почати у 2023 році. Київ з Європейською комісією наразі намагаються «сформувати хореографію цього процесу», - сказала політик. Вона визнала, що це важко, адже Україна, з одного боку, має рухатися за звичайною процедурою розширення, з іншого, шукати «нові історичні формати, які релевантні саме для України».
«Важко, але є чітке розуміння, що якщо дуже постаратися, то в 2023 році ми зможемо почати перемовини», - сказала Стефанішина, але додала, що це залежить також і від ЄС. Поки триває дискусія, ЄК орієнтується на жовтень 2023 року, коли буде опубліковано черговий звіт по всіх країнах розширення. І від того, які там будуть рекомендації, залежатимуть подальші кроки.
«Але ми, звичайно, не будемо чекати цього звіту. Вже в кінці року буде оцінка по всіх секторах у рамках процедури отримання кандидатства. Тож ми думаємо, що до жовтня можна буде більш чітко вимальовувати горизонти по початку перемовин», - заявила Стефанішина.
На запитання, чи стане Україна членом ЄС ще в цьому десятиріччі, вона відповіла: «100 відсотків! Ми вже пройшли всі процедури. Думаю, що в цій декаді ми вже будемо балотуватися в Європейський парламент і деякі з діючих переговірників будуть членами Єврокомісії».
Поки що Київ веде перемовини з усіма: з європейськими інституціями передусім, але також державами-членами.
У Празі віцепрем’єр провела зустрічі з багатьма політиками.
Як повідомлялося, 6-7 жовтня в Празі, столиці головуючої в ЄС Чеської Республіки, відбувається неформальний саміт ЄС, який у перший день роботи розгляне ініціативу створення Європейської політичної спільноти. Як очікується, в обговоренні візьме участь Президент України Володимир Зеленський.
Другий день саміту, власне, засідання Європейської ради, присвячено розгляду усього комплексу питань, пов’язаних із російською агресією проти України, включаючи продовження підтримки України в її боротьбі з російським вторгненням, шляхи подолання енергетичної кризи в ЄС та реагування на зростання цін на глобальному ринку енергії та продовольства.