російське керівництво має засудити саме міжнародний трибунал – експертка
Про це в бесіді з кореспондентом Укрінформу заявила експертка Ради Європи з питань внутрішньо переміщених осіб в Україні, експертка Міжнародної ради з питань злочинів, скоєних у воєнних конфліктах, при Офісі Генерального прокурора України Оксана Сенаторова.
Вона зауважила, що деякі експерти пропонують внести зміни до Римського статуту, що дозволило би Міжнародному кримінальному суду переслідувати за злочин агресії. На столі є й інші пропозиції, серед яких створення так званого гібридного трибуналу в рамках національної юрисдикції.
«Переслідування на національній юрисдикції, навіть якщо це буде «гібридний трибунал» на національній юрисдикції – це дещо інша парадигма, адже понижує рівень міжнародної реакції та міжнародної підтримки в боротьбі зі злочином агресії. Коли цей злочин буде переслідуватися всіма державами та російські лідери будуть засуджені всім світом, а не лише Україною, це матиме більше юридичне, публічне та соціальне значення", - зазначила експертка.
Сенаторова також звернула увагу на суто фінансовий момент у побоюванні деяких держав щодо створення спецтрибуналу.
«Насправді багато хто переживає за те, що доведеться витрачати багато грошей на фінансування трибуналу. А це будуть великі гроші, що довели досвіди попередніх спецтрибуналів», - сказала експертки. Водночас вона підкреслила, що в такому випадку є різниця: спеціальний трибунал щодо злочину агресії не потребує великого розслідування та великого штату – тут усе очевидно, отже можливо все зробити досить легко.
Щодо перспектив побачити вище російське військово-політичне керівництво в умовній Гаазі Сенаторова нагадала, що в МКС заочне провадження можливе, але судовий розгляд in absentia (за відсутності обвинуваченої особи) насправді не є можливим. Водночас якщо ми говоримо про різного роду інші варіанти створення суду, трибуналу, то сторони, які його утворюватимуть, домовлятимуться, яке саме провадження вони хочуть застосувати. Можливість засудження особи in absentia дозволяє досягти ефективності винесення вироку: якщо людина знаходиться під кримінальним переслідуванням, це вже дуже обмежує її. До того ж, додала експертка, не треба виключати того, що ситуація зміниться, що через рік-два-три зміниться влада в самій росії й ті, хто вчиняли ці злочини, будуть видані, передані суду та притягнуті до відповідальності.
Торкнулась експертка й проблеми депортованих дітей. Україна знає наразі, що депортовано понад 16 тисяч дітей, але це тільки ті, хто ідентифікований, і їх ще треба знайти. Але є багато інших, і ми не знаємо ні хто ці діти, ні де вони.
«Це надзвичайно складна проблема. І тут дійсно потрібна допомога міжнародних організацій, країн-партнерів і неурядових організацій», - зауважили співбесідниця агентства.
Сенаторова взяла участь у конференції «російська агресивна війна проти України: виклики в документуванні та переслідуванні воєнних злочинів», яку організував Інститут Пілецького в Берліні. Захід зібрав юристів, істориків, соціологів, політиків з різних країн, які обговорили виклики в питаннях переслідування міжнародних злочинів, передусім воєнних злочинів, скоєних російською федерацією у війні в Україні. За оцінкою української експертки, дискусії такого рівня є дуже продуктивними, адже надають Україні можливість здобувати підтримку, зокрема, в питанні створення спеціального трибуналу для переслідування за злочин агресії, на рівні національних юрисдикцій на підставі універсальної юрисдикції, а також широку громадську підтримку.
