Саміт Україна–ЄС став кроком уперед на довгому шляху до Євросоюзу – експерти
Про це вона сказала на засіданні круглого столу за результатами саміту Україна–ЄС, передає кореспондент Укрінформу.
«Я вважаю, що ця амбітна ціль (інтеграція до ЄС – ред.) є досяжною. Але досяжною лише за умови того, що Україна дуже відповідально поставиться до виконання цих семи умов, які надав нам ЄС при рішенні про кандидатство. Я би хотіла, щоб ми говорили правду. Це добре що ми добились, що буде проміжний звіт, який дасть нам можливість виправити ті помилки та недопрацювання, яких ми припустилися за час виконання цих семи умов», – сказала вона.
Депутатка висловила сподівання на реалістичну оцінку обсягу роботи з тим, щоб навесні отримати зворотний зв’язок від Єврокомісії стосовно проміжної оцінки того, як виконані сім умов. Він потрібен для того, щоб Україна могла виправити всі помилки і недопрацювання, і для того, щоб встигла на осінь отримати позитивну оцінку від Єврокомісії.
За словами Климпуш-Цинцадзе, всі країни, які мають кандидатський статус, будуть оцінюватися у загальному пакеті розширення. «У жовтні ми отримаємо цей загальний звіт, і саме цей звіт може стати підставою для розмови при відкриття перемовин про членство між Україною та ЄС. Тому підвищувати градус очікування українського суспільства зараз у такий час, коли ми стікаємо кров’ю і одночасно декларуємо, як ми рухаємось з виконання семи умов, і що ми можемо отримати щось раніше – безвідповідально», – підсумувала вона.
Зі свого боку, публіцист Віталій Портников також висловив думку, що на Україну чекає довгий шлях європейської інтеграції.
«Я закликаю до реалістичності. Перед нами не тільки довгий час боротьби за суверенітет, за відновлення територіальної цілісності, але і довгий час європейської інтеграції. Хотілось би, щоб процес євроатлантичної інтеграції був би більш швидким – щоб Захід усвідомив, що прийняти Україну до НАТО вигідніше, ніж кожні п'ять років постачати їй зброю і підтримувати її бюджет», – сказав він і додав, що «будь-який саміт Україна–ЄС – це крок вперед по довгій дорозі».
Як повідомлялося, Україна має виконати вимоги щодо реформ за сімома напрямками, включаючи судову реформу та антикорупційні кроки. Лише після цього Київ зможе претендувати на те, щоб перейти до наступного етапу євроінтеграції – офіційного початку перемовин про вступ до ЄС. Україні вже вдалося запустити роботу Вищої ради правосуддя, Верховна Рада ухвалила закони про медіа та національні меншини, ще у липні 2022-го призначено нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а антикорупційні органи в останні місяці істотно активізували свою роботу та дали старт гучним справам.
Водночас є і сфери, де Захід прогресу досі не бачить: так, Україні ще необхідно призначити керівника НАБУ, завершити відбір членів до ВРП та ВККС, а найголовнішим каменем спотикання залишається реформа Конституційного суду.
