Першим питанням зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі буде Україна
Як повідомляє Укрінформ, така інформація міститься на сайті Ради ЄС.
«Рада міністрів ЄС із закордонних справ зустрінеться у Люксембурзі, щоб обговорити російську агресію проти України. Після цього міністри ЄС матимуть обмін поглядами щодо відносин між ЄС та Латинською Америкою та країнами Карибського басейну, перед самітом EU-CELAC, що запланований на 17-18 липня 2023 року. Після цього Рада ЄС проведе дискусію щодо цифрової дипломатії та, як очікується, ухвалить висновки щодо цього», - йдеться у повідомленні.
Серед інших питань порядку денного європейські міністри отримають оновлену інформацію щодо ситуації в Тунісі, у Вірменії й Азербайджані, а також щодо діалогу між Белградом та Приштиною.
Як повідомляє кореспондент Укрінформу, напередодні зустрічі у Люксембурзі своїми очікуваннями щодо її ходу та можливих результатів поділився високопоставлений представник ЄС.
«Першим питанням буде обговорення ситуації в Україні, і ми матимемо міністра (закордонних справ України Дмитра – ред.) Кулебу з нами онлайн… Проведемо обговорення з трьох головних питань. Перше – це наша військова допомога, потім окрему доповідь з питань відповідальності (за агресію – ред.) зробить високий представник ЄС, і наприкінці, ми обговоримо питання щодо (реалізації – ред.) Формули миру Президента Зеленського. Ви знаєте, що у ці вихідні відбудеться зустріч з цього приводу у Копенгагені, і ми будемо бачити, яким буде результат цієї зустрічі», - зазначив представник ЄС.
Він зауважив, що від початку ЄС підтримав мирний план Зеленського, і, разом з нашими українськими друзями, продовжує зусилля із забезпечення якомога більш широкої міжнародної підтримки для цього плану.
«Рано чи пізно ми будемо працювати над організацією саміту щодо цього питання. Послання для міністра Кулеби буде таким, як завжди: ми будемо підтримувати Україну, чого б це не було варте. У питаннях миру, – якщо Україна має виграти мир, спочатку вона має перемогти у війні, - і це саме те, на чому ми зараз фокусуємо увагу», - наголосив представник ЄС.
Він підкреслив, що у питаннях щодо боєприпасів ЄС просувається дуже швидко, по всім трьом визначеним «трекам», що включають постачання вже наявних боєприпасів зі складів, колективне замовлення боєприпасів у промисловості для продовження допомоги Україні, а також прискорення та нарощування оборонної промисловості ЄС, як такої. Зокрема, ЄС вже поставив Україні до 250 тисяч снарядів із мільйона, що були обіцяні для України протягом 12-ти місяців.
«В той же час, ми проводимо тренування українських військовослужбовців швидше, ніж очікувалося. Ми вже надали тренування для 24 тисяч українських солдатів, при намірі надати тренування для 30 тисяч до кінця року. Тож, до кінця року залишилося підготувати 6 тисяч, і це може дозволити нам збільшити амбіції», - сказав представник ЄС.
Він зауважив, що міністри можуть розглянути питання з підготовки додаткової кількості українських військовослужбовців. Як очікується, вони затвердять новий внесок у 3,5 мільярда євро у міждержавний Європейський фонд миру, що дозволить, серед інших питань, організувати тренування для додаткової кількості українських військових. Разом з цим, за інформацією джерела, міністри не будуть приймати рішення щодо виділення Україні чергового траншу військової допомоги, оскільки серед країн-членів поки немає консенсусу навколо цього питання.
Як повідомлялося, раніше з міждержавного фонду миру ЄС виділив 5,6 мільярда євро для закупівлі зброї та боєприпасів для України, а також для компенсації країнам-членам ЄС прямих військових поставок для Збройних Сил України.
Крім цього, ЄС виділив 1 мільярд євро для поставок наявних боєприпасів для України з арсеналів країн ЄС, та ще 1 мільярд євро – для колективного замовлення та прискорення виробництва артилерійських боєприпасів на підприємствах європейської оборонної промисловості.
З початку повномасштабної російської агресії Європейський Союз надав Україні допомогу, загальний обсяг якої наближається до 70 мільярдів євро, з яких більше 10 мільярдів євро припадають на суто військову допомогу, включаючи внески ЄС та прямі поставки військового обладнання від країн-членів.
