Малюська - про справи проти олігархів: Ми не боїмося висувати обвинувачення
Про це заявив міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю Reuters, передає Укрінформ.
«Всі боялися наслідків висунення обвинувачень олігархам, але це вже не так», – сказав він.
Як зазначає агентство, Україна довго намагалася позбутися впливу своїх тіньових магнатів, котрі використовували величезні промислові багатства, накопичені після розпаду Радянського Союзу, щоб отримати політичний вплив і владу. Але вторгнення Росії послабило їхній вплив, знищивши промислові активи на сході та півдні України.
Закон 2021 року, спрямований на обмеження політичного та економічного впливу олігархів, також послав чіткий сигнал, наголосив Малюська, і тепер вони стали «досить доступними» для влади.
«Простіше отримати доступ до документів, до свідків, до матеріалів справи, що ще пару років тому було неможливим для правоохоронних органів», – відзначив міністр.
Антикорупційні органи порушили справи проти чинних і колишніх посадовців, влада також сподівається реформувати судову систему та зміцнити верховенство права, йдеться у публікації.
При цьому ЄС рекомендував Україні відкласти імплементацію законодавства 2021 року, яке вносить до реєстру осіб, визначених РНБО як олігархів, - через потенційні ризики «зловживання в політичних цілях».
Малюська наголосив, що Україна виконуватиме рекомендації ЄС, але водночас правоохоронні органи продовжуватимуть розслідування.
Як повідомляв Укрінформ, колишньому бенефіціарному власнику ПриватБанку Ігорю Коломойському оголосили підозру за двома статтями Кримінального кодексу: ст. 190 (Шахрайство) та ст. 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).
2 вересня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про призначення Коломойському запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 жовтня з альтернативою у вигляді внесення застави у розмірі 509 млн 960 тис. грн. Коломойський перебуває у слідчому ізоляторі СБУ.
Працівники Бюро економічної безпеки і СБУ інкримінують йому легалізацію упродовж 2013-2020 років понад пів мільярда гривень шляхом виведення їх за кордон із використанням інфраструктури підконтрольних банківських установ.
За даними правоохоронців, було створено кредитні зобовʼязання товариства вже безпосередньо перед бізнесменом, та всі подальші перерахування заборгованості цього товариства надходили на особистий рахунок Коломойського.
Уже 15 вересня БЕБ оголосило Коломойському нову підозру. Йому інкримінують організацію підробки документів на переказ коштів, заволодіння чужим майном, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах, а також набуття та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.
Досудове розслідування встановило, що Коломойський організував та очолив групу, до складу якої входив керівник столичної філії ПриватБанку та інші службові особи фінансової установи.
За інформацією правоохоронців, група розробила план, спрямований на заволодіння коштами ПриватБанку, який полягав у штучному створенні видимості внесення готівки від імені Коломойського до каси головного офісу банку, облікування її, оформлення перевезення неіснуючої готівки інкасаторами. Таке штучне внесення готівкових коштів від імені Коломойського відбувалося від 26 березня 2013 року до 18 лютого 2014-го – на загальну суму 5 млрд 878 млн грн.
15 вересня Шевченківський райсуд столиці переобрав запобіжний захід Коломойському, який отримав нову підозру за трьома статтями у справі про заволодіння 5,8 млрд грн. Зокрема, суд змінив запобіжний захід у частині застави, встановивши її розмір у сумі 3 млрд 891 млн грн.
Київський апеляційний суд 25 вересня відхилив скаргу на обрання Коломойському запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 510 млн грн у справі щодо легалізації понад пів мільярда гривень ПриватБанку.
У жовтні Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні скарги захисту Коломойського на ухвалу Шевченківського райсуду Києва, якою було збільшено розмір застави до 3 млрд 891 млн грн.
Фото: minjust.gov.ua
