Вступ до ЄС: Єврокомісія оприлюднила ключові висновки звіту щодо України
Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті Єврокомісії.
«Попри повномасштабне російське вторгнення та війну, Україна продовжує досягати прогресу в демократичних реформах та реформах верховенства права. Надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС у червні 2022 року надалі прискорили ці зусилля у реформах», - йдеться у документі.
Як зазначається, у звітний період в Україні не відбувалися вибори, хоча загальна правова ситуація відповідає умовам для організації демократичних виборів. Рамкові реформи у сфері виборчого законодавства мають бути продовжені, щоб виконати важливі рекомендації від Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (БДІПЛ).
На роботі українського парламенту (Верховної Ради) позначаються надзвичайні обставини, пов’язані з російською агресією. Разом з цим парламент системно виконує свої законотворчі завдання, що створює умови для збереження неперерваним демократичного процесу ухвалення рішень. Ключові рішення, особливо з питань безпеки й оборони, ухвалювалися за очевидної міжпартійної більшості. При цьому значну увагу парламент приділив законодавству, що стосується інтеграції до ЄС. Як зазначається у доповіді, Верховна Рада продовжує відігравати важливу символічну функцію, хоча виникають певні занепокоєння стосовно обмеженої прозорості у питаннях безпеки, а також щодо зменшення інтенсивності парламентського нагляду за виконавчими структурами.
«Україна провела певну підготовку у сфері адміністративної реформи, хоча у звітний період був досягнутий лише обмежений прогрес. Попри те, що українська система державних адміністрацій довела свою стійкість в умовах повномасштабного вторгнення, реформи у цій сфері були уповільнені або зупинені у ряді секторів, зокрема у сфері конкурентного добору персоналу на основі заслуг, у професійній кваліфікації та у реформах заробітної плати, у запровадженні інформаційної системи в сфері кадрового менеджменту», - наголошується у доповіді.
При цьому Єврокомісія зазначає, що реформи у сфері децентралізації тривають, а муніципальні органи є основою для стійкості України. Проте навіть за умови успішного завершення територіальної складової процесу децентралізації деякі з елементів цієї реформи все ще потребують завершення. Місцеві органи самоврядування на звільнених територіях, а також розташованих поблизу лінії фронту мають поступово відновлюватися, коли це дозволятиме ситуація з безпеки. Важливу роль у цьому процесі повинно відіграти новостворене Міністерство відновлення України, яке має забезпечити координацію у відновленні інфраструктури та місцевого розвитку із залученням місцевих громад та асоціацій. Фінансова база місцевих громад має бути зміцнена.
Доповідь Єврокомісії надає також рекомендації у сфері судової реформи, зокрема відзначає успішне започаткування Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, реформи Конституційного суду України тощо.
«З початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася з безпрецедентною кількістю звірств, скоєних російськими військовими. Українські інституції доклали суттєві зусилля для відповіді на це та для притягнення винних у міжнародних злочинах до відповідальності. Правоохоронні органи за координації Офісу генпрокурора України розпочали розслідування цих злочинів, задля цього були створені спеціалізовані відділи з розслідування та обвинувачення. 107 951 такий злочин був офіційно зареєстрований, обвинувачення отримали 267 осіб, 63 особи були засуджені за воєнні злочини в українських судах», - йдеться у документі.
Як зазначається, до цієї роботи були залучені міжнародні та європейські правоохоронні органи, включаючи МКС та його Офіс прокурора, Євроюст, Європол та національні правоохоронні органи країн-членів ЄС.
«Для підвищення ефективності розслідування міжнародних злочинів та співробітництва з Міжнародним кримінальним судом Україна має продовжити гармонізацію своїх правових рамок з відповідними міжнародними стандартами», - йдеться у документі.
Певного прогресу, за висновком Єврокомісії, Україна досягла також у сфері боротьби з корупцією, що стосується створення широкого правового антикорупційного середовища та відповідних структур, поступового збільшення розслідувань та покарання корупціонерів високого рівня. Ця робота набула нового поштовху після того, як Україна отримала статус країни-кандидата.
При цьому зазначається, що Україна поки не повернула правові положення з декларування статків. Вона має посилити боротьбу з корупцією високого рівня, включаючи введення правових норм щодо конфіскації майна осіб, винних у таких злочинах. У цьому контексті Україна має продовжити реалізацію державної антикорупційної програми у 2023-2025 роках.
Додаткові зусилля Україна має докласти також для боротьби з організованою злочинністю, усунути юридичні і процедурні недоліки у цьому процесі. Україні пропонується провести оцінку загроз, що виходять від організованої злочинності, відповідно до стандартів ЄС та розвинути спроможності для боротьби з ними. Зокрема, має бути здійснений ретельний добір персоналу у Бюро економічної безпеки, яке має бути ключовим агентством у боротьбі проти економічних злочинів.
Доповідь відзначає успіхи України у дотриманні прав людини та у розвитку демократичних інституцій. Заходи та обмеження, що виходять із введеного після російського вторгнення надзвичайного стану, в цілому є пропорційними та відповідними поточній ситуації.
«У сфері прав осіб, що належать до національних меншин, Україна має виконати решту рекомендацій Венеційської комісії від червня 2023 року та наступної думки (комісії) від жовтня 2023 року. Подальші зусилля також потрібні для забезпечення осіб із обмеженими можливостями правами, відповідно до Конвенції ООН з прав осіб із обмеженими можливостями», - наголошується у документі.
Доповідь охоплює й інші сфери, включаючи свободу висловлювань та медіа, впровадження структурних реформ у сфері економіки, розвитку добросусідських відносин і регіонального співробітництва та інші важливі питання.
Як повідомлялося, сьогодні Єврокомісія оприлюднила щорічний звіт про розширення ЄС, який вперше відображує прогрес, досягнутий на шляху до членства в ЄС Україною, Молдовою і Грузією.
