Євроінтеграція: проміжні підсумки напередодні вирішальних подій

14–15 грудня ми всі очікуємо на історичне рішення Європейської Ради про початок перемовин щодо вступу України до ЄС. Але, попри всі хвилювання та очікування, маємо бути свідомими того, що ця подія стане не тільки справедливою оцінкою великої за обсягами та інтенсивністю роботи, а й відкриє шлях до ще більшої та напруженої.

Наша держава зробила майже неймовірну річ. Ми пройшли шлях від отримання статусу «кандидат на вступ» до рекомендації «запросити на перемовини» всього за півтора року. В умовах війни на виживання. І це не заклик до самолюбування, це – об’єктивна констатація, яка має ще більше підкреслити нашу спільну відповідальність за втілення європейського майбутнього України.

Як безпосередній учасник подій, можу зазначити, що, за моєю особистою оцінкою, Верховна Рада України зробила все належне для того, щоб історичний шанс щодо початку переговорів для набуття членства в ЄС був реалізований.

По-перше, майже наступного дня після отримання нашою державою статусу кандидата на вступ до Євросоюзу Верховна Рада ухвалила Постанову «Про деякі заходи щодо виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції». Цією постановою адаптацію законодавства України до положень права Європейського Союзу було визначено як пріоритет законодавчої роботи. І рекомендація Європейської комісії щодо початку перемовин є найбільш об’єктивною оцінкою того, наскільки український парламент впорався з цими зобов’язаннями.

На сьогодні у нас як народних депутатів фактично є два пріоритети – ухвалення законів, які зміцнюють оборону й безпеку держави та формують надійний правовий фундамент якнайшвидшої євроінтеграції. У виконанні другого завдання значним позитивним фактором має стати оновлений Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та Європейським парламентом, який нещодавно підписали Президентка ЄП Роберта Мецола та голова ВР Руслан Стефанчук.

По-друге, навіть в умовах широкомасштабної війни та воєнного стану Верховна Рада не забуває про реформи. І це єдиний правильний напрямок руху, адже законодавче забезпечення євроінтеграційного курсу – це передусім ухвалення реформаторських законів. На мій погляд, український парламент досить успішно реалізує реформи, спрямовані на вдосконалення правової системи, боротьбу з корупцією та інституційний розвиток згідно з європейськими стандартами. Хоча, звісно, багато чого треба було зробити ще «на позавчора».

Попереду – у березні 2024 року – новий іспит, коли Європейська комісія буде перевіряти, як Україна виконала чергове «домашнє завдання». До нього належить продовження антикорупційної реформи, вдосконалення системи лобіювання та антиолігархічного законодавства, узгодження Закону про національні меншими з висновками Венеціанської комісії. Крім цього, вважаю, що нам було б доцільно зосередити зусилля на проведенні дерегуляції, забезпеченні свободи підприємницькій ініціативі та поліпшенні бізнес-середовища.

По-третє, парламентська дипломатія та міжпарламентська міжнародна співпраця є важливим чинником успіху в євроінтеграційному тренді. Керівництво Верховної Ради та народні депутати докладають максимум зусиль для налагодження співпраці з парламентами країн-партнерів. Упевнений, що значний внесок в розвиток такої співпраці може здійснити створення Міжпарламентської асамблеї України, Румунії та Молдови. Зокрема, про необхідність виведення цієї давньої ініціативи в практичну площину говорив нещодавно з парламентської трибуни.

Ще одним підтвердженням успіху парламентського треку в євроінтеграції стала, на мій погляд, Конференція президентів Європейського парламенту. Ця поважна неформальна інституція публічно виступила за те, щоб Європейська рада підтвердила початок переговорів про вступ України до ЄС. Як було зазначено в комюніке конференції, лідери політичних груп Європарламенту вбачають у майбутньому вступі України до ЄС «геостратегічну інвестицію в об’єднану і сильну Європу». І це є безперечним підтвердженням того, що ми підходимо до моменту ухвалення Європейською Радою рішення про початок переговорів не з простягнутою рукою, а з гордо піднятою головою.

Загалом критерії успіху законодавчого забезпечення європейської інтеграції мають бути очевидними і зрозумілими. Передусім, це – гармонізація українського законодавства з правовими нормами та стандартами Європейського Союзу. Це також правове забезпечення реформ у таких сферах, як правосуддя, боротьба з корупцією, права людини, економічне управління, соціальна політика тощо. Саме зазначені критерії будуть визначати, наскільки успішно Україна рухається шляхом європейської інтеграції через свою законодавчу діяльність.

І я впевнений, що цей рух буде потужним та успішним. Бо, як сказав наш Президент, «Україна може робити великі речі, коли працює об'єднано, впевнено, в інтересах своєї незалежності та всіх українців».

Олексій Леонов, народний депутат України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства