В Україні набув чинності євроінтеграційний закон про адміністративну процедуру

В Україні набув чинності євроінтеграційний закон про адміністративну процедуру

Укрінформ
Закон «Про адміністративну процедуру» набув чинності, він наближає українське законодавство до європейских стандартів.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства юстиції.

«Сьогодні, 15 грудня, набув чинності Закон України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП), який наближає законодавство України до стандартів Європейського Союзу та Організації економічного співробітництва та розвитку», - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, закон запроваджує чіткі та зрозумілі правила при ухваленні рішення органом влади, встановлює конкретні строки виконання процедурних дій, надає громадянам більше прав, а державним органам - нові можливості для кращого виконання своїх функцій.

У Мін’юсті інформують, що цей закон гарантує громадянам та бізнесу право звертатися до різних органів влади за загальною процедурою, незалежно від запитуваної послуги; право бути вислуханим у разі загрози ухвалення негативного (відмовного) рішення: законом передбачено можливість подати додаткові пояснення, документи чи інші докази, уточнити інформацію.

Читайте також: Уряд схвалив євроінтеграційний законопроєкт щодо 122 адмінпроцедур

Також передбачається право на участь у розгляді справи у разі можливого негативного рішення щодо неї; залучення заінтересованих осіб, законні інтереси яких зачіпаються в межах адмінпровадження. Так, справи розглядатимуть за принципом «жодних рішень без вас про вас».

Окрім того, законом гарантується доступ учасників провадження до матеріалів справи (крім відомостей, які захищені законом) та можливість усунення недоліків заяви зі збереженням первинної дати її подання.

Зазначається, що підходи до надання послуг державними органами влади також змінюються.

Зокрема, для держорганів закон «Про адміністративну процедуру» передбачає такі нові обов’язки та можливості: більш ефективний спосіб адміністративного оскарження: можливість досудового врегулювання справи завдяки колегіальному розгляду скарг (у тому числі із можливістю залучення громадськості); врегулювання механiзмiв вiдкликання або визнання недійсним рiшення, в тому числі щодо видачі дозволів, тощо; можливість уникнути конфлікту інтересів у діяльності посадових осіб. Передбачені механізми відводу та самовідводу.

Також закон передбачає для держорганів обов’язок виправити свої помилки. Так, адміністративний орган, який допустив помилку і виявив це, повинен виправити її, не чекаючи надходження скарги чи позову.

Згідно із законом, адмінорган не може вимагати від особи надати документи та інформацію, якими володіє він сам або інші органи влади.

Читайте також: «Закон згоди»: Україна виконала принципову вимогу ЄС

Окрім того, закон «Про адміністративну процедуру» передбачає обов'язкове обґрунтування негативного рішення. Зазначається, що в разі відмови у задоволенні заяви або ухвалення іншого відмовного рішення адмінорган зобов'язаний аргументувати мотиви такої вiдмови, обтяження та пояснити порядок його оскарження.

Згідно із законом, відомості, які вже є у державних реєстрах, будуть отримуватись у процесі міжвідомчої взаємодії без зайвих довідок.

Зазначається, що дія закону не поширюватиметься на сфери громадянства та надання притулку в Україні, нагородження державними нагородами, національної безпеки і оборони, здійснення помилування.

Як повідомляв Укрінформ, 17 лютого 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про адміністративну процедуру" з пропозиціями Президента.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-