Демобілізація: секретар комітету ВР з нацбезпеки розповів про варіант законопроєкту
Таке переконання висловив секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки полковник СБУ Роман Костенко (фракція "Голос") в інтерв‘ю Укрінформу.
"Я вважаю, що зараз необхідно напрацювати нову політику мобілізації. Це можна реалізувати шляхом ухвалення законів парламентом, затвердження підзаконних актів урядом, підписання указів та законів Президентом", - сказав він.
Народний депутат зазначив, що Міністерство оборони і Генеральний штаб Збройних сил за дорученням Президента напрацьовують комплексний план мобілізації. До цього процесу залучені окремі члени Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, і Костенко передавав їм свої пропозиції. Зокрема, як уточнив депутат, він запропонував законодавчо закріпити механізм демобілізації через певний термін служби.
"Як результат напрацювання робочою групою нам запропонували варіант законопроєкту, який передбачає можливість демобілізації через 36 місяців служби. ...На мою думку, ці три роки можуть стати основою для потенційної демобілізації. Звісно, упродовж цього періоду військовослужбовці матимуть право на відпустки, відрядження, лікарняні. Моя пропозиція така: якщо протягом 36 місяців військовий провів не менше шести місяців в зоні виконання бойових дій, що підтверджено відповідними бойовими розпорядженнями, то він матиме право на демобілізацію через 18 місяців служби. Таким чином людина, яка долучається до лав Сил оборони України, розумітиме, що вона загалом має відслужити або 36 місяців у тилу, або 18 місяців за умови перебування в зоні бойових дій впродовж шести місяців", – підкреслив секретар парламентського комітету.
Він наголосив, що у військовослужбовців має бути право на демобілізацію.
Костенко додав, що вважає справедливим розподіл терміну служби для військовослужбовців бойових і тилових частин: "У захисників, які безпосередньо виконують бойові завдання, має бути можливість демобілізуватися раніше, тому що формат їхньої служби суттєво відрізняється від тих, хто перебуває в тилових частинах.
На його переконання, ключовим аспектом нової мобілізаційної політики має бути максимальна концентрація зусиль на збереженні життів військових. Тоді мотивація людей вступати на військову службу буде значно більшою.
"Мобілізація має бути справедливою. Усі, хто може взяти до рук зброю, мають це зробити зараз або бути готовими зробити це за потреби. Має бути справедливість. Зараз служать стільки-то громадян, а через три роки на їхні місця приходять інші. Поступово всіх треба буде міняти. Якщо ми так зробимо, кожна людина знатиме графік своєї служби. Як варіант, можна навіть повістки надсилати із зазначеною датою призову, наприклад через рік. Тоді людина чітко розумітиме, коли вступить на військову службу, готуватиметься до цього", – резюмував Костенко.
Як повідомлялося, за словами керівника парламентської фракції "Слуга народу", члена Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Давида Арахамії, уряд 25 грудня мав би внести до ВР законопроєкт щодо вдосконалення проведення мобілізації в Україні.
