У Давосі розглянули другу п’ятірку пунктів Формули миру

Про це повідомляє Офіс Президента України, передає Укрінформ.

«Зокрема, були розглянуті такі ключові пукти Формули: «Виведення російських військ і припинення бойових дій», «Відновлення справедливості», «Екологічна безпека», «Недопущення ескалації та повторення агресії», «Підтвердження закінчення війни»», - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що представники Литви та міністр оборони України Рустем Умєров презентували напрацювання робочої групи з пункту «Виведення російських військ і припинення бойових дій». Зокрема, було запропоновано створити міжнародну робочу групу на рівні міністрів оборони та радників з національної безпеки, серед завдань якої будуть: розробка та забезпечення ухвалення міжнародної угоди, яка закликала б Росію до повного припинення бойових дій та виведення військ з України. Також необхідно спільно розробити механізм виведення військ РФ і збройних формувань з окупованих територій України. Виведення військ має включати в себе: виведення російських підрозділів та військовослужбовців з тимчасово окупованих територій; розформування та повне роззброєння військових терористичних організацій на тимчасово окупованих територіях; вилучення військової техніки та озброєння з тимчасово окупованих територій для їх утилізації.

Напрацювання за пунктом «Відновлення справедливості» презентували представники Нідерландів, а також Генеральний прокурор Андрій Костін та заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.

Вони зазначили, що зусилля із забезпечення відповідальності Росії ґрунтуються на п'яти важливих компонентах: забезпечення ефективного розслідування на національному рівні; забезпечення відповідальності за злочин агресії; продовження стратегічного партнерства з міжнародними механізмами правосуддя; сприяння двосторонньому та багатосторонньому міждержавному партнерству; забезпечення виплати з боку Росії репарацій Україні та українському народу відповідно до міжнародного права.

«На сьогодні ми зареєстрували до 120 тисяч випадків воєнних злочинів. Ми повідомили про підозру 477 особам, висунули обвинувачення 319 особам і засудили 77 осіб. Ми диверсифікували наші ресурси та зусилля, створивши дев’ять регіональних підрозділів з питань воєнних злочинів, а також спеціалізовані підрозділи на центральному рівні: з питань сексуального насильства в умовах збройного конфлікту, екологічної шкоди, спричиненої війною, та депортації українських дітей», – повідомив Андрій Костін.

Він також зазначив, що запуск Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії є значним кроком вперед у напрямку відновлення справедливості. А фінальним кроком буде створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії.

«Вкрай важливо, щоб наші спільні зусилля були спрямовані на розширення підтримки трибуналу та забезпечення його функціонування», – зауважив Генеральний прокурор.

Ірина Мудра зі свого боку наголосила на важливості не лише подальшого посилення санкційного тиску на країну-агресора, а й створення компенсаційного механізму для відшкодування збитків постраждалим та відновлення країни. За її словами, міжнародний компенсаційний механізм має складатися з трьох елементів: міжнародний реєстр збитків, компенсаційна (або претензійна) комісія та Компенсаційний фонд, який має наповнюватися передусім російськими суверенними активами.

Заступниця міністра закликала країни виконати свій позитивний обов’язок співпрацювати та запровадити контрзаходи, які дозволять конфіскацію російських активів відповідно до норм міжнародного права.

Представники Німеччини, Фінляндії, Болгарії та перша віцепрем'єр-міністерка України Юлія Свириденко й міністр екології України Руслан Стрілець представили напрацювання робочої групи щодо пункту «Екологічна безпека». Як наголосив міністр, викиди парникових газів, спричинені війною в Україні, перевищують загальний обсяг викидів у Австрії.

«Рік тому було 97 мільйонів тонн викидів CO2. Сьогодні – 150 мільйонів тонн СО2. Світові зусилля з досягнення кліматичної нейтральності підірвані», – заявив він.

Крім того, за словами Руслана Стрільця, води, яка була втрачена внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС, вистачило б, щоб забезпечити питною водою всю планету на два дні.

З огляду на це було наголошено на необхідності уніфікувати методику підрахунку збитків і впровадити визначення «екоцид» у міжнародне право, чим зараз займається Міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни під співголовуванням Андрія Єрмака та ексвіцепрем’єр-міністерки, колишньої міністерки закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем.

Зокрема, Маргот Вальстрем у своєму виступі зазначила, що зброя та її використання не лише вбивають людей, а й завдають прямої шкоди навколишньому середовищу. Згідно з її твердженням, з початку війни на Донбасі у 2014 році майже 40 % екологічно цінних територій України опинилися під окупацією, причому більшість із них – за останні два роки повномасштабної війни. За оцінками експертів, близько 10 % всієї території України зазнали шкоди.

Маргот Вальстрем повідомила, що Міжнародна робоча група з екологічних наслідків війни невдовзі представить Президенту України Володимиру Зеленському свій звіт – Природоохоронний договір. Цей документ міститиме чимало конкретних рекомендацій як для України, так і для міжнародної спільноти.

«Ці рекомендації припадають на три напрямки. Перше – зменшити ризик, друге – ми маємо забезпечити підзвітність, і третє – Україна має відбудовуватися «зеленою» та кліматично безпечною», – сказала вона.

Маргот Вальстрем також наголосила, що Україна є першою країною, яка визначила пріоритетність питань довкілля у мирному плані, а також визнала, що майбутнє здоров'я нації та безпека частково визначатимуться впливом війни на довкілля.

«Таким чином, увага України до екологічних наслідків війни торує новий шлях. Вона створює план для визнання небезпеки цих іноді невидимих, але часто смертельних наслідків війни», – резюмувала вона.

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак спільно з представником Великої Британії презентували пункт «Недопущення ескалації війни та повторення агресії».

Зокрема, Андрій Єрмак розповів про те, як відбувалося напрацювання проєкту Київського безпекового договору, який у подальшому ліг в основу Спільної декларації G7 про підтримку України, ухваленої в липні 2023 року у Вільнюсі. А два дні тому в Києві лідери України та Великої Британії підписали двосторонню угоду про співробітництво у сфері безпеки, яка стала першим документом на виконання Вільнюської декларації. Керівник Офісу Президента акцентував, що угода між Україною та Великою Британією – це змістовний документ, який охоплює всі важливі питання співпраці. Ця угода є гарним прикладом для інших 30 підписантів Спільної декларації G7.

На його переконання, важливо, щоб країни за межами європейського регіону та Північної Америки зрозуміли, що жорстока агресивна війна, яку Росія розв’язала проти України, має глобальні наслідки й зачіпає кожну державу у світі.

«Ми хочемо, щоб наша Формула стала глобальною. Ми хочемо, щоб весь світ використовував наш досвід, вчився на наших уроках, використовував наші інструменти й готові рішення. Щоб можна було запобігти будь-якій іншій агресії в будь-якій іншій частині світу», – зауважив Андрій Єрмак та додав, що справедливий, тривалий і стійкий мир можливий лише за умови нашої єдності.

Зі свого боку Ігор Жовква зазначив, що Спільна декларація G7 про підтримку України є основою для нової комплексної системи запобігання ескалації війни та повторення агресії. Наразі ще 15 країн підтвердили свою зацікавленість у тому, щоб розпочати двосторонні консультації про безпекові гарантії для України.

«Ми продовжуємо працювати з партнерами, щоб забезпечити приєднання до декларації більшої кількості країн, і не лише Європейського континенту, а й за його межами. Кінцевим результатом реалізації цього пункту має стати оновлення загальної структури безпеки в євроатлантичному регіоні та світі на основі досвіду України з урахуванням особливостей кожного регіону», – наголосив заступник керівника Офісу Президента.

Заступник керівника Офісу Глави держави Андрій Сибіга та міністр юстиції України Денис Малюська представили напрацювання робочої групи з реалізації пункту № 10 – «Підтвердження закінчення війни».

Так, Денис Малюська нагадав, що Україна неодноразово намагалась домовитися з Росією про взаємні відносини та оформити відповідний міжнародний договір, і щоразу РФ припиняла його виконувати та просто ігнорувала. Це стосується як договору про спільний кордон, так і «великого» договору про дружбу та співробітництво, і Будапештського меморандуму, і Мінських домовленостей, і навіть Переяславських статей 1659 року.

«Ми зробили висновки з минулих помилок. Договір, яким буде підтверджено закінчення війни, має базуватися на Формулі миру, бути багатостороннім, тобто підписаним не лише Україною та РФ, а й країнами-гарантами, бути комплексним та врегульовувати усі сфери, на які вплинула війна. Умови договору повинні бути чіткими та мати юридично зобов’язальний характер, а сам договір – ратифікований парламентами країн-учасниць», – акцентував міністр.

Крім того, в межах заходу відбулися дві спеціальні дискусійні сесії, присвячені аспектам продовольчої безпеки та гуманітарним питанням війни, які вже були презентовані під час третьої зустрічі на Мальті.

Під час спеціальної сесії на тему «Продовольча безпека» перша віцепрем'єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що цей пункт Української формули миру привернув значну увагу міжнародної спільноти, адже у 2022 році ціни на деякі сільськогосподарські культури сягнули історичного світового максимуму.

Відтоді комплекс різноманітних заходів допоміг відновити постачання продовольства на світові ринки та для найбільш вразливих споживачів. У грудні 2023-го Україні вдалося відправити у світ понад 7 млн тонн сільськогосподарської продукції, вийшовши на майже довоєнні обсяги. Ціни на всі ключові зернові також впали до довоєнного рівня, що є ключовим індикатором успіху спільних зусиль, зауважила Юлія Свириденко. Серед заходів, які довели свою ефективність, вона назвала забезпечення з боку України та партнерів судноплавства в Чорному морі та покращення транспортування вантажів через країни ЄС у межах ініціативи ЄС Solidarity Lanes.

Крім того, одним із найважливіших елементів відновлення продовольчої безпеки є постачання їжі споживачам у Африці. Ініціатива Глави Української держави Володимира Зеленського «Зерно з України» допомогла постачати зерно жителям найбільш вразливих африканських держав.

«Україна не зупинятиметься на досягнутому успіху у виконанні цілей пункту «Продовольча безпека» Формули миру. Необхідно продовжувати зусилля щодо подальшого покращення безпеки судноплавства в Чорному морі», – акцентувала перша віцепрем’єр-міністерка.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець та співголова Міжнародної експертної групи високого рівня Bring Kids Back UA, юристка з прав людини, громадянських свобод і захисту дітей, директорка Інституту прав людини Міжнародної асоціації юристів баронеса Гелена Кеннеді на спеціальній сесії «Гуманітарні питання» розповіли про боротьбу за повернення примусово переміщених або депортованих Росією українських дітей, незаконно викрадених та ув’язнених цивільних громадян, військовополонених.

Під час обговорення окрема увага була приділена насильницьким зникненням дітей внаслідок їхньої депортації РФ.

«За офіційними даними, Росія депортувала або примусово перемістила понад 19,5 тис. українських дітей. Наразі повернули додому лише 517 дітей. Щодо дорослих: в Україну повернулося 2828 українців, серед яких лише 150 цивільних. Наше завдання – повернути всіх! Тому міжнародна спільнота має негайно консолідувати свої зусилля в цьому напрямку!» – наголосив Дмитро Лубінець.

Він також зазначив, що українців, яких викрадає РФ, утримують у неналежних умовах, цивільних громадян та військовополонених незаконно засуджують та піддають тортурам. Таким чином Росія порушує норми міжнародно гуманітарного права.

На переконання учасників дискусії, Міжнародна коаліція країн за повернення українських дітей має зосередитися на координації дій міжнародної спільноти, зокрема й країн Глобального Півдня, з метою сприяння поверненню українських дітей, незаконно переміщених або депортованих Росією.