Про «моральний договір» між державою та бізнесом
В Україні сформовано Раду з підтримки підприємництва. Уряд підготував зміни до законів, які дозволять консолідувати повноваження щодо розслідування економічних злочинів проти держави, в єдиному органі – Бюро економічної безпеки. «Силовим» структурам рекомендовано три місяці утримуватись від проведення процесуальних дій, які можуть заблокувати роботу підприємств. Це далеко не повний перелік пунктів «морального договору», який влада запропонувала українському бізнесу, і який було введено в дію Указом Президента на підставі рішень РНБОУ.
Ініціатива щодо нового формату взаємодії держави та бізнесу, прямо скажемо, назріла. Дані, які нещодавно оприлюднив Світовий банк, наочно демонструють, що українські підприємці з початком широкомасштабної агресії з боку росії потрапили в скрутну ситуацію. Зокрема, виторг діючих компаній у середньому по країні впав удвічі порівняно з показниками 2021 року. Бізнес у регіонах на сході та півдні країни, де тривають бойові дії, постраждав сильніше. Якщо виторг компаній на заході України в середньому скоротився на 40%, а кількість співробітників – на 20%, то на сході виторг знизився втричі, у південних регіонах – на 60%. У компаній із цих регіонів також сильніше скоротилася й кількість працівників – майже на 40%.
Але попри величезні складнощі воєнного часу, за попередніми підрахунками, український ВВП у 2023 році збільшився на 5%, після падіння на 29% у 2022-му. При цьому доходи державного бюджету за 2023 рік зросли майже на 885 мільярдів гривень, або на 49,5%. Об’єктивно, це свідчить про те, що український бізнес не лише пристосувався до вимог воєнного часу, а й демонструє готовність забезпечити перехід національної економіки до фази відновлювального зростання. Але для цього потрібна відповідна підтримка з боку держави.
Зрозуміло, що воєнний стан зумовлює певні зміни в системі державного управління. Але цими особливостями не варто зловживати, бо коли перекривають кисень бізнесу, може почати задихатися сама держава. Саме тому Президент став на захист підприємців та поставив чітке завдання, щоб державні інституції робили все можливе, щоб сприяти легальному, «білому» бізнесу.
Проте, вважаю, що нинішній прорив у діалозі влади та бізнесу відбувся не просто через назрілу потребу «з’ясувати стосунки». Ми підійшли до межі, за якою впевнений та передбачуваний рух потребує попереднього узгодження принципових моментів. Зокрема, якщо Уряд прагне забезпечити поступове запровадження такої моделі розвитку, де внутрішні ресурси відіграватимуть дедалі більш вагому роль, він має переходити до більш активного та поважного спілкування з власниками цих ресурсів.
Отже, на даному етапі ми маємо не просто вирішити конфліктні ситуації та віднайти запобіжники, які унеможливлять їх виникнення у майбутньому. Наше стратегічне завдання – запровадити механізми синергії у взаємодії бізнесу та держави, які дозволять України вистояти та перемогти під час війни, а потім – вистояти та перемогти вже під час відновлення. І вочевидь, що силовими та примусовими акціями такої синергії не досягти, незважаючи на всі спокуси «воєнного стану».
Тому ще раз підкреслю, що рішення РНБОУ, які було прийнято та введено Указом Президента 23 січня, – це не просто про зняття напруги у стосунках бізнесу та держави. Це насамперед про намір запровадити новий формат їхньої взаємодії, який дозволить ефективно поєднати ініціативу та контроль, риск та планування, приватні та державні інтереси. А все це разом дозволить досягти, як говорить наш Президент, «зміцнення нашої економіки, нашого суспільства». В такому контексті власне термін «моральний договір» є надзвичайно відповідним. Він фіксує не лише той момент, що сторони про щось домовились, а й наголошує на тому, що відтепер вони несуть певні моральні зобов’язання.
І головні з цих обов’язків доволі очевидні. Держава має перестати ставитися до бізнесу, як до «дійної крови», а бізнес повинен перестати розглядати сплату податків, як прояв «доброї волі».
Олексій Леонов, народний депутат України
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама