Залужний, Буданов і Зеленський лідирують у рейтингу довіри українців
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у лютому 2024 року.
Зокрема, серед 13 діячів у списку найбільше українців довіряють Залужному – 94% довіряють йому і лише 5% не довіряють (порівняно з груднем ситуація практично не змінилася). Також більшість українців довіряють (у приблизно близькій мірі) Буданову, Зеленському, Притулі та (з окремими коментарями) Сирському. Так, довіра керівнику ГУР становить 66% (цей показник зріс з 60% у грудні, водночас частка тих, хто не довіряє, майже не змінилася – 19% зараз і 20% у грудні). Довіра Зеленському становить 64% порівняно із 77% у грудні (недовіра при цьому зросла з 22% у грудні до 35% у лютому). Притулі довіряють 61%, і в його випадку також має місце зниження довіри (з 69% у грудні, недовіра зросла з 25% до 33%).
«Окремо варто звернути увагу на довіру новому головнокомандувачу Сирському. Формально серед усіх респондентів йому довіряють 40%, не довіряють – 21%, а 4% мають невизначене ставлення. Разом з цим 35% не знали його у лютому (і 48% не знали його в грудні). У перерахунку до тих, хто його знає, у лютому йому довіряють 62%, не довіряють – 33%. У грудні співвідношення було 63% проти 29%, тобто порівняно з груднем ставлення до нього практично не змінилося», – зазначають соціологи.
Як зазначається, колишній голова Верховної Ради Дмитро Разумков має близький до 0 баланс довіри-недовіри, тобто йому довіряють приблизно стільки ж, скільки і не довіряють. Так, станом на лютий йому довіряють 35% (зростання з 25% порівняно з груднем), не довіряють – 33% (у грудні було 37%), а 5% мають невизначене ставлення. Водночас 27% не знають його.
Наступні особи мають від’ємний баланс довіри-недовіри, тобто їм не довіряють більше, ніж довіряють (і у всіх випадках не менше половини українців їм не довіряють). Так, меру Києва Віталію Кличку довіряють 45%, не довіряють – 51%. Довіра з грудня знизилася з 52%, а недовіра зросла з 43%. Керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку довіряють 27% (у грудні було 33%), не довіряють – 61% (у грудні не довіряли 51%). Колишньому президенту Петру Порошенку довіряють 31%, його показник зріс з 27% у грудні. Разом з цим рівень недовіри не змінюється – 68% зараз і 68% у грудні.
І насамкінець чотири діячі з найнижчими показниками довіри. Так, народній депутатці Мар’яні Безуглій довіряють 7%, не довіряють – 65%. Народному депутату, який був обраний до Верховної Ради за списком нині забороненої партії ОПЗЖ, Юрію Бойку довіряють 10%, не довіряють – 73% (майже без змін порівняно із груднем). Лідерці політичної сили «Всеукраїнське об‘єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко довіряють 17%, не довіряють – 82% (при цьому вона покращила свої показники, у грудні співвідношення було 10% проти 87%). Колишньому раднику Офісу президента Олексію Арестовичу зараз довіряють 11%, не довіряють – 83% (також майже без змін за останні два місяці).
«Проведення опитування припало на період відставки Залужного. У період 5-8 лютого (до відставки) було проведено 874 інтерв’ю, потім у період 9-10 лютого (після відставки) було проведено 328 інтерв’ю. На початок лютого, як було показано вище, Зеленському довіряли загалом 64%, проте питання, як відставка вплинула на показники довіри», – йдеться у пресрелізі. У цьому контексті КМІС наводить дані, що в лютому 2022 року, перед вторгненням, Зеленському довіряли 37%. Після вторгнення на тлі його дій та загалом ефекту «згуртування навколо лідера» (rally around the flag) довіра йому різко зросла до 90% станом на травень 2022 року. Далі довіра Зеленському у період між травнем 2022 року і груднем 2023 року, тобто за півтора року, знизилася на 13 процентних пункти – з 90% до 77%. За наступних два місяці до початку лютого він втратив ще 12 процентних пунктів – довіра знизилася з 77% до 65%. Одразу після відставки Залужного довіра знизилася ще на 5 процентних пунктів – до 60%. Таким чином, загалом на період 5-10 лютого 64% довіряють Зеленському, але на кінець цього періоду показник становить 60%.
Крім того, за даними опитування, в Україні продовжує знижуватися частка тих, хто вважає, що справи розвиваються в правильному напрямку, і порівняно з груднем 2023 року зараз уперше більше тих, хто вважає напрямок справ неправильним. Так, у грудні 2023 року 54% вважали напрямок справ правильним, а зараз показник знизився до 44%. Натомість з 32% у грудні 2023 року до 46% у лютому 2024 року стало більше тих, хто вважає напрямок справ неправильним. Більш критично налаштовані мешканці заходу України, де 55% вважають напрямок справ неправильним, проти 35%, які вважають його правильним. В інших регіонах трохи більше тих, хто вважає напрямок справ правильним.
КМІС упродовж 5-10 лютого провів всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого були додані запитання щодо можливої відставки Залужного. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 1202 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,2% для показників, близьких до 50%; 2,7% – для показників, близьких до 25%; 2,1% – для показників, близьких до 10%; 1,4% – для показників, близьких до 5%.
За умови війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Загалом у КМІС вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність для населення України, яке проживає на підконтрольній уряду території, та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.
