Розширення ЄС та внутрішні реформи: Європарламент ухвалив резолюцію

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, цю резолюцію депутати ухвалили більшістю голосів. За проголосували 305 депутатів, проти - 157, ще 71 євродепутат утримався.

Документ відзначає, що наразі 10 країн-кандидатів докладають зусиль, щоб приєднатися до ЄС, і деякі з них продовжують цей процес вже протягом багатьох років, перебуваючи на різних стадіях переговорів. 14 грудня 2023 року Європейська Рада прийняла рішення розпочати переговори щодо членства в ЄС з Україною й Молдовою, за певних умов - з Боснією і Герцеговиною, та надала статус країни-кандидата для Грузії.

«Російська агресивна війна проти України та інші геополітичні виклики надали нового геополітичного значення розширенню Європейського Союзу. Стабільність, безпека та демократична стійкість Західних Балкан і країн Східного сусідства є нерозривно пов’язані із цими ж категоріями в самому ЄС», - йдеться у документі.

Депутати зазначили, що подальше розширення ЄЄ залишається його моральним та історичним зобов’язанням, а також - геостратегічним пріоритетом, інвестицією у демократичний розвиток, мир та стабільність усього континенту.

Вони закликали Єврокомісію переглянути методологію процесу розширення, яка має враховувати процес входження до ЄС України, Молдови й Грузії, зробити цей процес більш цілеспрямованим та динамічним. При цьому депутати наголосили, що сам процес розширення потребує постійного моніторингу, не є незворотним та залишається таким, що оснований на конкретних досягненнях кожної з країн-кандидатів.

«Європарламент підкреслює, що не може бути жодних скорочень у досягненні цінностей ЄС та його фундаментальних принципів. Верховенство права, демократичні реформи, свобода преси та повага до прав людини, включаючи права меншин, мають бути на передньому плані під час процесу розширення, поряд із незалежністю судів, боротьбою проти корупції та формування дієздатного громадянського суспільства», - йдеться у документі.

Як зазначається, наступна хвиля розширення ЄС має відбуватися в міру готовності країн-кандидатів, за дотримання ними всіх необхідних критеріїв, без жодних скорочень або прискорень. Цей процес не має визначених часових рамок та має відбуватися паралельно із процесами реформ у самому ЄС.

«Європарламент очікує, що перші країни-кандидати мають бути готовими до входження до ЄС до кінця цього десятиліття», - зазначається у документі.

Для прискорення та координації процесу розширення ЄС Європарламент пропонує ввести у складі Європейської комісії окрему посаду єврокомісара з розширення. Паралельно з цим - надати країнам-кандидатам статус спостерігачів у ключових інституціях ЄС, включаючи Європейський парламент. У цьому зв’язку вони привітали ініціативу Європейського соціально-економічного комітету, який вже здійснив такий крок у 2024 році.

В частині внутрішніх реформ ЄС доповідь пропонує розширити перелік питань, з яких ЄС прийматиме рішення за принципом кваліфікованої більшості.

«Європарламент переконаний, що реформи європейських інституцій мають підвищити дієздатність ЄС та включати спрощені й більш ефективні процедури прийняття рішень, а також рухатися від принципу одноголосності. Голосування за принципом кваліфікованої більшості має застосовуватися у таких сферах, як захист демократії, прав людини та верховенства права, багаторічний бюджет, санкції та інші відповідні рішення у сфері зовнішньої політики, такі як початок переговорів про членство в ЄС, відкриття та закриття окремих кластерів під час таких переговорів, а також санкції за сповзання назад (у цьому процесі), за винятком рішень, що надають дозвіл на проведення військових місій або операцій з виконавчим мандатом», - йдеться у документі.

Як повідомляв Укрінформ, у грудні минулого року Європейська рада ухвалила політичне рішення щодо початку переговорів з Україною щодо членства в ЄС. Наразі Європейська комісія завершує підготовку переговорних рамок для початку цього процесу, з урахуванням виконання Україною рекомендацій європейської сторони.