Потураєв пояснив, чому Парламентська асамблея ОБСЄ назвала війну Росії геноцидом лише зараз
Про це в інтерв’ю суспільно-політичній платформі «Ліга вільних націй» розповів керівник постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській асамблеї ОБСЄ, віцепрезидент Асамблеї Микита Потураєв, передає Укрінформ.
«Для того, щоб у міжнародних документах використовувати таке сильне слово («геноцид» – ред.) необхідно мати непохитну позицію. Геноцид – це страшне явище», – розповів Потураєв.
За його словами, у ПА ОБСЄ були деякі члени делегацій, які представляли певні політичні партії своїх національних парламентів, які раніше сумнівалися, не були впевнені у необхідності ухвалення такої резолюції.
«Сьогодні ж цілком очевидно, що дії Росії на окупованих територіях мають цілі деукраїнізувати ці території, а також людей, стерти їхню ідентичність. А у кого стерти не вийде, тих просто вбити. Це і є класичний геноцид», – сказав Потураєв.
Він відзначив, що об’єм доказів цього такий, що заперечувати це неможливо.
Потураєв нагадав, що геноцидом також вважаються дії, направлені на знищення національної ідентичності. Один із проявів цього – масове викрадення українських дітей з їх депортацією у віддалені регіони Росії.
«Ти можеш залишитися на тимчасово окупованих територіях, але ти не можеш лишитися українцем на цих територіях. Зафіксовано численні факти вбивства людей, від розстрілу до катувань до смерті, за те, що люди говорили українською мовою. Лише за це», – розповів Потураєв.
За його словами, резолюції Парламентських асамблей ОБСЄ, НАТО та Ради Європи мають «сильно рекомендаційний характер». Рішення цих асамблей, а вони зараз дублюють резолюції одна одної, стануть спрямовуючими для національних парламентів та урядів. «Тож ціна цим документам є. Довкола деяких з них розгортаються неабиякі дебати», – акцентував віцепрезидент ПА ОБСЄ.
Як повідомляв Укрінформ, 30 червня Парламентська асамблея ОБСЄ ухвалила резолюцію, в якій визнала дії Росії геноцидом українського народу.
Документ також визначає деколонізацію РФ необхідною передумовою для встановлення міцного миру.
Резолюція, яка складається з 70 пунктів, містить заклик усіх 53 країн-учасниць ОБСЄ докладати зусиль для деокупації Криму та усіх тимчасово окупованих територій України шляхом підтримки Ф ормули миру та Кримської платформи, а також створити Спеціальний трибунал для притягнення до відповідальності РФ за злочини, скоєні під час агресивної війни проти України, провести на міжнародному та національному рівнях розслідування масових злочинів армії РФ.
У документі також підкреслюється необхідність швидкого запуску механізму використання заморожених російських активів на користь України, а країнам ОБСЄ пропонується приєднуватись до Угоди про Міжнародний реєстр збитків, завданих Україні агресією РФ.
ПА ОБСЄ також визнає президентські вибори 2024 року в РФ підтасованими та такими, що підривають легітимність виборчої системи.
У резолюції наголошується на підтримці створення Міжнародної коаліції з повернення українських дітей, а також забезпечення звільнення українських військовополонених та цивільних осіб.
Водночас у документі міститься заклик заборонити імпорт російського скрапленого газу до Євросоюзу, реекспорт та транзит через порти ЄС.
