Президентка Парламентської асамблеї ОБСЄ Піа Каума (Фінляндія), як і багато європейських лідерів, занепокоєна мирними ініціативами президента США Дональда Трампа з припинення війни РФ проти України, переговорами, які почалися між США та РФ без участі України. Вона впевнена, що без присутності України не може бути жодної надійної мирної угоди. Водночас Україні необхідна підтримка на таких мирних переговорах.

На її думку, значну роль у цьому плані могла б відіграти Туреччина, зокрема її високопоставлений дипломат Ферідун Сінірліоглу, який з грудня 2024 року обіймає посаду генерального секретаря ОБСЄ. Але також головуючі в ОБСЄ країни – Фінляндія, що очолює організацію цього року, та нейтральна Швейцарія, яка перейме головування у 2026 році.

Про перспективи мирного врегулювання і роль у цьому ОБСЄ та її Парламентської асамблеї, відсутність в останній росіян з недавнього часу, а також про значення політики Трампа «Америка передусім» для європейської безпеки розповіла в інтерв’ю Укрінформу Піа Каума.

ЗУПИНИТИ ІМПЕРІАЛІСТИЧНУ ВІЙНУ МОЖНА ЛИШЕ СИЛОЮ

- Пані президентко, це вже четверта зимова сесія ПА ОБСЄ за час трьох довгих і кривавих років повномасштабної війни Росії проти України. Як ви оцінюєте роль ПА ОБСЄ у формуванні більш ефективної міжнародної відповіді на російську агресію?

- Я вважаю, що ми переживаємо дуже турбулентні часи.

Насправді лише минулого тижня я відвідала Україну. Я їздила до Києва разом із 12 парламентаріями з різних країн. Ми провели засідання нашого Бюро в Києві, і це один зі способів продемонструвати підтримку Україні. 

Однією з головних цілей нашого візиту було з'ясувати з перших вуст, що ми можемо зробити для допомоги Україні у мирному процесі – як у його ході, так і після підписання мирної угоди.

- І що ПА ОБСЄ може зробити тут?

- Найважливіше, звичайно, – це далі виконувати нашу основну місію: надавати платформу для діалогу.

Крім того, у 2023 році під час нашої щорічної сесії у Ванкувері ми створили парламентську групу підтримки України. Відтоді ця група зустрічалася кілька разів, і ми призначили трьох доповідачів, які зосереджуються на ключових проблемах, що виникають в Україні, відповідно до структури нашої роботи в Асамблеї. Ми працюємо в рамках трьох наших комітетів: перший займається ключовими політичними питаннями, другий зосереджується на економічних та екологічних аспектах, а третій опікується гуманітарними питаннями.

Наприклад, ми зустрічалися з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, щоб обговорити проблему дітей, яких насильно вивезли з України до Росії, і шляхи їхнього повернення до родин в Україні.

- Якщо говорити ширше про ОБСЄ, чи не вважаєте ви, що настав час для трансформації та реформування цієї організації?

- Які саме зміни ви маєте на увазі?

- Міжнародна спільнота, включно з ОБСЄ, не змогла зупинити агресію. Можливо, організації потрібні зміни, щоб мати більше інструментів для реагування?

- Так, я багато разів чула думку про те, що ми не змогли зупинити війну. Але, чесно кажучи, хто міг би це зробити? Якщо країна має імперіалістичні амбіції, дуже важко якось втрутитися, якщо тільки ви не говорите мовою сили, – і я маю на увазі військову силу.

РОСІЯ ПРИЗУПИНИЛА СВОЮ УЧАСТЬ У ПА ОБСЄ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ВОНА ВЖЕ БУЛА ДЕ-ФАКТО ПРИЗУПИНЕНА

- У липні 2024 року Росія призупинила свою участь у ПА ОБСЄ, звинувативши Асамблею у «тотальній русофобії» та «неготовності до змістовного діалогу». Як ви це оцінюєте, і що буде далі?

- У мене таке відчуття, що російська делегація просто вирішила взяти ініціативу у свої руки й самостійно призупинити свою участь. Але, по суті, вона вже фактично була призупинена багатьма країнами раніше. Вони (російська делегація, – ред.) не змогли бути присутніми ані на щорічній сесії 2022 року в Бірмінгемі, ані на сесії 2023 року у Ванкувері, ані на минулорічній сесії в Бухаресті – просто тому, що країни, які приймали ці сесії, не видавали їм візи.

- Чи маєте ви уявлення про те, наскільки тривалим буде це призупинення участі Росією? Є надія, що вона не повернеться?

- Я гадаю, що все залежатиме від того, як розвиватимуться мирні переговори і чим закінчиться ця війна.

Звісно, Парламентська асамблея пов’язана з урядовою стороною ОБСЄ. Тож, по суті, поки Росія залишається державою-учасницею ОБСЄ, вона завжди матиме можливість повернутися до Парламентської асамблеї.

УКРАЇНІ ПОТРІБНА ПІДТРИМКА НА МИРНИХ ПЕРЕГОВОРАХ

- Щодо мирних переговорів. США позиціонують себе головним гравцем у потенційних переговорах. Як ви оцінюєте можливі ризики переговорного процесу під керівництвом Трампа, в якому українські та європейські голоси будуть відсунуті на другий план?

- Це мене дуже непокоїть. Насправді я була в Україні, у Києві, коли ми почули про мирні переговори, що відбувалися у Саудівській Аравії між Сполученими Штатами та Росією, але без безпосередньої участі України. Фактично це було обговорення лише між Росією та США. Я також хотіла дізнатися, що про це думає українське керівництво, і, звісно, вони теж були дуже стурбовані.

На моє переконання, без присутності України не може бути жодної надійної мирної угоди. Ви повинні мати право голосу у цьому процесі. Я також пропоную створити якийсь дорадчий орган або залучити країну, яка підтримуватиме вас у цих переговорах. Якщо за столом будуть лише США, Росія та Україна, особливо з огляду на публічні заяви пана Трампа, я побоююся, що Україна буде надто самотньою у цьому процесі. Потрібно, щоби хтось був поруч, підтримував вас.

- Чи могли б ви більш детально сказати про цей дорадчий орган? Хто міг би підтримати Україну в переговорах?

- Як я це бачу, усі сторони, що братимуть участь у переговорах, повинні бути погоджені учасниками процесу. Як президентка Парламентської асамблеї, я можу лише висловлювати пропозиції, хто міг би бути цими партнерами.

Два тижні тому я була в Туреччині, щоб зрозуміти їхню позицію на майбутнє, можливо, навіть щодо участі у цих переговорах, особливо враховуючи, що новий Генеральний секретар урядової частини ОБСЄ є турком за національністю. Туреччина, як ви знаєте, – дуже важлива країна в цьому регіоні.

- Тобто новий Генеральний секретар ОБСЄ як турецький дипломат також може відіграти певну роль у цьому процесі?

- Це один із можливих варіантів, але ми також повинні розглядати інші. Наприклад, країни, що головують в ОБСЄ. Моя країна, Фінляндія, звичайно, є одним із таких варіантів.

А якщо говорити про головування наступного року, то це буде Швейцарія. Швейцарія не є членом Європейського Союзу і багато в чому займає нейтральну позицію. Вона може бути країною, яку можуть прийняти всі договірні сторони.

- Чи вірите ви, що реалістичний шлях до миру є можливим без повної відповідальності Росії за всі її злочини та звірства, вчинені в Україні?

- Ні, і я рада, що ви про це запитали, адже це питання повністю відсутнє в переговорах між США та Росією.

Росія має бути повністю притягнута до відповідальності як за людські життя, що були втрачені, так і за поранення і каліцтва, за зруйновану інфраструктуру в Україні. Також необхідно забезпечити економічну життєздатність України після війни.

Є багато факторів, які слід враховувати, але, на мою думку, найважливіше – це, безумовно, відповідальність Росії за втрачені в цій війні життя.

ЗЕЛЕНСЬКИЙ БУВ ОБРАНИЙ НА ЛЕГІТИМНИХ ВИБОРАХ, А ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ ВИБОРИ НЕ МОЖЛИВІ

- Президент Трамп назвав Президента Зеленського «диктатором» і звинуватив його, а не Путіна, у розв'язанні війни. Як ви оцінюєте ці заяви?

- Думаю, тут є щонайменше два способи інтерпретації ситуації.

Один із них полягає в тому, що це – просто переговорна тактика, спроба «зберегти обличчя» Путіна на переговорах, а потім, можливо, більш реально оцінювати справжню відповідальність Росії у всьому цьому.

Інший варіант, звичайно, найгірший – що пан Трамп насправді має на увазі те, що говорить. І я б була дуже занепокоєна, якби це було саме так. Тому що ми знаємо тут, у Парламентській асамблеї, що пан Зеленський був обраний на легітимних виборах.

І оскільки в Україні нині діє воєнний стан, провести надійні вибори неможливо, адже кандидати не можуть вести кампанію, а виборці не можуть безпечно дістатися до виборчих дільниць. Простіше кажучи, на теперішній момент це неможливо.

ЄВРОПА МАЄ ВЗЯТИ НА СЕБЕ ЛІДЕРСТВО НА СВОЇЙ ТЕРИТОРІЇ

- На вашу думку, як нова зовнішня політика США вплине на безпеку та співпрацю в Європі?

- Вважаю, що цілі Сполучених Штатів, як вони самі їх визначають, – бути сильнішими та отримувати економічну вигоду у всіх своїх відносинах, – не є винятковими, адже всі країни мислять подібно. Питання лише в тому, як реалізовується така політика і чи вона орієнтована на короткострокову чи довгострокову перспективу.

Європа ж прагне досягти та відновити довгостроковий мир в Україні, а не просто укласти перемир'я чи припинення вогню, після якого через кілька років Європа знову зануриться у велику війну.

Нам також потрібно, щоб Європа взяла на себе лідерство у питаннях, які безпосередньо стосуються нашої власної  території, так само України. Йдеться не лише про Україну, йдеться про Європу і про те, що станеться тут у найближчі роки, і нам потрібно взяти на себе відповідальність.

Досі нам бракувало лідерства, і я справді сподіваюся, що хтось із глав держав візьме на себе цю відповідальність і забезпечить це лідерство. Якщо ж це неможливо, тоді ми повинні покладатися на Європейську Комісію, щоб вона взяла на себе цю роль.

- Рік тому, під час нашого інтерв'ю, ви сказали, що агресивна війна Росії має бути зупинена, і що Україна потребує військової підтримки для перемоги. Зважаючи на події останнього року та останніх днів, що б ви сказали зараз?

- Думаю, що країни, які підтримують Україну, намагалися допомагати їй як у військовому плані, так і в гуманітарному аспекті та в інших сферах, але, боюся, ця допомога прийшла надто пізно і її було надто мало.

Щоб досягти більшого успіху у війні, вам було потрібно значно більше допомоги.

Василь Короткий, Відень 

Фото: Укрінформ