Як передає Укрінформ, про це він в інтерв’ю BBC News Україна.

«Так от, проблема була в тому, що якраз міністр оборони проводив закупівлю певних видів озброєння, в першу чергу дронів, і віддавав перевагу певним видам цих дронів, ігноруючи потреби армії, які надавались Генеральним штабом», - сказав Сирський.

За його словами, потреби армії визначає Генеральний штаб на підставі заявок, які надходять із військ. Під час планування закупівель вивчають тенденції застосування озброєння, його ефективність і необхідність для війська. Відповідно до цих потреб формують план закупівель і фінансування.

Сирський водночас зауважив, що через розбіжності між закупівлями та реальними потребами військ виник значний дисбаланс, зокрема щодо наземних роботизованих платформ.

«Ми постачали п’ять-шість відсотків, це стосувалось далекобійних боєприпасів, наприклад для артилерії. Тобто от в цьому була проблема. Звичайно, це питання розглядалося на ставках, от в чому в нас були непорозуміння», - пояснив колишній головнокомандувач.

Він наголосив, що проблема полягала не в самій закупівлі дронів, а в нерівномірному розподілі коштів на забезпечення армії. За його словами, військовий бюджет розподіляється Генеральним штабом і погоджується з відповідними структурами та Міністерством оборони. Фінансування має забезпечувати синхронні закупівлі різних видів необхідного військам озброєння й техніки.

«А він (ексміністр оборони Михайло Федоров - ред.) робив такий перекіс, тобто він вважав, що він краще знає наші потреби, що можна не звертати уваги на наші потреби, і він фінансував, наприклад, дрони на весь рік. А закупка, наприклад, тих же НРК або інших зазначених видів, вона не проводилась, і виходив дефіцит», - стверджує Сирський.

Він додав, що фронт має забезпечуватися збалансовано. Окрім безпілотників, військам потрібні наземні роботизовані комплекси (НРК), пікапи, мотоцикли, квадроцикли, багі та ударні безпілотники. Водночас закупівлі й постачання озброєння потребують часу, оскільки між фінансуванням і виробництвом є затримка.

За словами Сирського, проблеми виникали й з постачанням самих дронів, які не надходили в повному обсязі. «От суть проблеми була - не враховувалися інтереси військ, от конфліктна ситуація в чому була», - заявив він.

Сирський також заперечив, що висував Федорову ультиматуми, про які той заявляв, пояснюючи обставини звільнення.

«Та ні, ніяких, я взагалі на фронті в цей час був. Я дізнався, коли він сказав, що я якісь там ультиматуми робив, я якраз перебував на Лиманському напрямку і був на командному пункті однієї з бригад, коли я це почув», - розповів колишній головнокомандувач.

Коментуючи слова Президента Володимира Зеленського про те, що військові відповідають за операції на полі бою, а Міністерство оборони - за забезпечення, Сирський заявив, що вже пояснив причини непорозумінь і не має наміру повертатися до цього питання.

«Право звільняти з посади - це право Президента, він прийняв відповідне рішення. Його рішення абсолютно в межах його повноважень», - сказав він.

Сирський також прокоментував протести, які почалися після звільнення Федорова, серед вимог учасників яких було і його звільнення. За словами колишнього головнокомандувача, на той час він перебував на фронті й не розумів, чому ситуацію пояснювали конфліктами та ультиматумами.

«Це рішення Президента, його повноваження, він звільняє з посади, я ж не виводив людей на вулиці. Я отримував рішення Президента, він переговорив, зрозуміло все. Тобто кожний повинен мати свою гідність. І розуміння», - підсумував колишній головнокомандувач.

Як повідомляв Укрінформ, 22 липня Сирський заявив, що залишає посаду головнокомандувача ЗСУ, яку обіймав майже 2,5 роки, та підбив підсумки своєї роботи на посаді.

Фото: ОП