Законодавчі ініціативи застосування поліграфа в протидії корупції

Організатор: Міністерство культури, молоді та спорту України.

Учасники: Артем Біденко – державний секретар Міністерства культури, молоді та спорту України; Юрій Гусєв – голова Херсонської обласної державної адміністрації; Сергій Плєханов – радник голови Херсонської обласної державної адміністрації; Юрій Погуляйко – голова Волинської обласної державної адміністрації; Віталій Бунечко – голова Житомирської обласної державної адміністрації; Олександр Мотлях – завідувач лабораторії з проблем психологічного забезпечення та психофізіологічного дослідження навчально-наукового інституту Національної академії внутрішніх справ, поліграфолог, керівник робочої групи Колегії поліграфологів України з розробки законопроєкту № 4094; Олександр Мензул – секретар Вараської міської ради Рівненської області, розробник Антикорупційної програми та Положення про застосування поліграфа в органах міської ради; Денис Тарасенко – декан факультету права та соціального управління Донецького державного університету управління; Ігор Усіков – віцеголова професійної громадської організації «Колегія поліграфологів України», експерт-поліграфолог, член робочої групи Колегії поліграфологів України з розробки законопроєкту № 4094; Роман Базна – прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 м. Києва; Сергій Лєонов – радник голови правління АТ «РВС БАНК»; Ольга Драчевська – адвокат та засновник юридичної компанії «Інколанс»; Костянтин Кривопуст – засновник ТОВ «Адвокатська компанія «Правовий Партнер»; Володимир Паклін – засновник ТОВ «Грант Техникс»; Євген Стояновський – в.о. прокурора м. Києва. 

Питання до обговорення:

Важливість проєкту Закону про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі.

Використання поліграфів у діяльності органів виконавчої влади.

Використання «детектора брехні» в роботі органів виконавчої влади на прикладі Херсонської обласної державної адміністрації.

Коротко. Під час заходу відбудеться обговорення законодавчих ініціатив застосування поліграфа в протидії корупції. Експерти-поліграфологи розкажуть, що  являє собою обстеження на поліграфі, наскільки воно точне і як його можна застосувати для вирішення тієї чи іншої проблеми. 

Крім того, підійматиметься питання щодо практики, коли високопосадовці погоджуються пройти перевірку на детекторі. Про використання «детектора брехні» в роботі органів виконавчої влади на прикладі Херсонської обласної державної адміністрації розповість очільник Херсонщини Юрій Гусєв.

Довідково. Закону, який би регламентував використання поліграфа, в Україні немає. У 2016 році було розроблено законопроєкт № 4094 «Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі».

Зокрема, Законом закріплюються основні права, обов’язки та гарантії осіб, що проходять опитування (дослідження) на поліграфі, а також визначаються напрями, принципи, порядок і умови використання поліграфів під час проведення опитування (дослідження) осіб з питань приватного характеру, в тому числі з метою виконання завдань професійно-психологічного відбору кандидатів для заміщення вакантних посад, належного здійснення спеціальних (внутрішніх) перевірок та службових розслідувань, оперативно-розшукової діяльності, досудового та судового провадження тощо.

7 лютого 2019 року проєкт Закону був включений до порядку денного 10-ї сесії Верховної Ради VIII скликання, але його відкликано і знято з розгляду.

У Херсонській області дослідження на «детекторі брехні» проходять всі посадовці, що претендують на керівні посади в обласній державній адміністрації. Така практика введена з грудня 2019 року і в новій структурі обласної державної адміністрації планується окрема посада поліграфолога, який би допомагав періодично здійснювати перевірку на «детекторі брехні».

Підсумкові матеріали:

Легалізувати результати перевірки на поліграфі у суді допоможе ухвалення відповідного закону — експерт

Легалізувати результати перевірки на поліграфі у суді допоможе ухвалення законопроєкту №4094 “Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі”.

Про це зазначив під час круглого столу в Укрінформі завідувач лабораторії з проблем психологічного забезпечення та психофізіологічного дослідження навчально-наукового інституту Національної академії внутрішніх справ поліграфолог Олександр Мотлях.

За його словами, в Україні перевірку на поліграфі використовують при прийомі на роботу, при проведенні службових розслідуваннях і у ході розслідування кримінальних справ. І коли у перших двох випадках такі перевірки врегульовані на рівні відомчих інструкцій, то результати перевірок на поліграфі у ході розслідування кримінальних справ не мають юридичної сили у суді, оскільки не закріплені у законодавстві.

“Слідчий ініціює проведення поліграфічної експертизи, прокурори це підтримують, а судді стоять перед вибором: як її використовувати як доказ? Це проблема. Вони посилаються на те, що немає такого виду експертиз, як проходження поліграфа. Немає окремого закону, що і створює проблеми, тому ми виступаємо за легалізацію поліграфа”, - сказав він.

Мотлях розповів, що у 2015 році експерти розробили законопроєкт №4094 “Про захист прав осіб, які проходять опитування (дослідження) на поліграфі”, який зареєстрований у Верховній Раді, але парламент попереднього скликання з різних причин його так і не ухвалив. Метою законопроєкту є захист прав осіб, які проходять опитування на поліграфі, та легалізація результатів такої перевірки.

Ухвалення профільного закону підтримує і голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв, який запровадив перевірки на поліграфі при прийомі на роботу.

“Я переконаний, що поліграф — це той засіб, який нам потрібно використовувати, щоб подолати тотальну недовіру людей до державних інституцій. Проходження перевірок на поліграфі потрібно закріпити у законодавстві”, - сказав він.

За словами Гусєва, перевірки на поліграфі дозволили відсіяти чималу кількість недоброчесних претендентів на вакансії у Херсонській ОДА.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк