Презентація документального циклу про українських дисидентів-політв’язнів

Організатори: Український інститут національної пам’яті, “Історична правда”

Учасники: Антон Дробович - голова Українського інституту національної пам’яті; Вахтанг Кіпіані - засновник та головний редактор “Історичної правди”, ведучий фільму; Олена Лодзинська - директорка Музею шістдесятництва; Ольга Мовчан - режисерка документального циклу та авторка сценарію; Любов Крупник - авторка ідеї, продюсерка документального циклу, співробітниця Українського інституту національної пам’яті; Олег Бажан - старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ.

Коротко. 30 жовтня відзначається День політв’язня в СРСР. Презентація документального фільму про трьох українських політв’язнів покликана привернути увагу до пам’ятної дати, розповісти про тих, хто був переслідуваний за свої погляди в Радянському Союзі, а також нагадати про сучасних українських політв’язнів у Росії та на окупованих територіях Донбасу і Криму.

Документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів та розкриває історії трьох українських політв’язнів радянського режиму: Ірини Стасів-Калинець, Миколи Руденка та Святослава Караванського. У 2020 році виповнюється 100 років від дня народження Святослава Караванського та Миколи Руденка, а також 80 років, як народилася Ірина Стасів-Калинець.

Герої фільму є представниками дисидентського руху – вихідцями з різних регіонів України: Ірина Стасів-Калинець — зі Львова, Святослав Караванський — з Одеси, а Микола Руденко — з  селища Юр’ївка на Донбасі.

Акредитація представників ЗМІ обов'язкова електронною адресою press@uinp.gov.ua.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

УІНП та Вахтанг Кіпіані презентували цикл фільмів про українських дисидентів

В День політв’язня, 30 жовтня, Український інститут національної пам’яті та «Історична правда» Вахтанга Кіпіані презентували спільний документальний проєкт, присвячений трьом українським дисидентам - Ірині Стасів-Калинець, Миколі Руденку та Святославу Караванському.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Документальний цикл складається з трьох короткометражних фільмів про Ірину Стасів-Калинець зі Львова, Миколу Руденка з Луганщини та Святослава Караванського з Одеси. Ми представляємо цей проєкт 30 жовтня не випадково – це День політв’язня в СРСР. Всі ці три постаті були політв’язнями радянського режиму», - сказала під час презентації в Укрінформі авторка ідеї, продюсерка циклу, співробітниця УІНП Любов Крупник.

Вона додала, що фільми створені для широкої аудиторії, їх можна безкоштовно використовувати в школі, у вищих навчальних закладах. Вони будуть викладені на сайті Українського інституту національної пам’яті.

"Цей проєкт - про людей, які провели роки у тюрмах лише за те, що вони хотіли бути українцями. Я сподіваюсь, що фільми заохотять молодь прочитати про них більше, бо головна функція і нашого сайту, і нашої телевізійної команди, і всього, що ми робимо в останні роки, - це спроба заохотити людей до розуміння, що минуле – це дуже цікаво і дуже складно», – підкреслив ведучий фільму - засновник та головний редактор «Історичної правди» Вахтанг Кіпіані.

Він додав, що багато речей у фільмах спростили, «викинули цілі пласти родинних історій, складні стосунки між дисидентами».

«Було би неправильно сказати, що всі дисиденти були друзями, там були люди, непримиренні один до одного. Це було живе суспільство, воно було не ідеальне, не бронзове. І ми не вперше пробуємо показати людей з підручника простими людьми", - розповів історик.

Кіпіані зауважив при цьому: «Це фактично спроба показати сучасним молодим українцям навіть не як приклад - бо сьогодні не треба друкувати у криївках матеріали або за українську мову йти у тюрми, - а що треба просто бути українцями, кожному на своєму місці. Бути українцями у всьому багатоманітті цього явища».

Він розповів, що за сім років «Історичної правди» було записано, напевно, спогади сотні людей, а станом на сьогодні до 90 відсотків цих людей вже нема. "Ми ще трошечки встигли. Але не записали дуже багатьох. Святослав Караванський помер відносно недавно у США. Ми не мали можливості до нього поїхати. Багато прикладів є, коли ми просто не встигаємо. І держава повинна підставляти плече, давати можливість, щоб журналісти записали інтерв’ю, зняли відео і це можна було використовувати у виховних, наукових цілях», - зазначив Кіпіані.

Режисерка циклу, авторка сценарію Ольга Мовчан, своєю чергою, зауважила, що «усвідомлення того, наскільки у нашій країні в різний час люди в різних її куточках однаково бачили ситуацію, вразило знімальну групу», яка вже 7 років знімає відео на історичну тематику.

«І на сході, і на заході, і в Одесі були люди схожого бачення, готові фактично своїм життям пожертвувати заради України. Це вражаюче. Я сподіваюся, що глядачам буде цікаво подивитися і буде цікаво і далі довідуватися про українських дисидентів, створювати собі героїв, звертати увагу на те, які надихаючі постаті є в нашій історії», - сказала вона.

Син Миколи Руденка Олег Руденко зауважив, що в цілому йому фільм про батька дуже сподобався, він правдивий, але, на жаль, закороткий, багато подій не висвітлено, зокрема, про цікаві роботи батька про світобудову Всесвіту, яким він присвятив багато років. «Хотілось би, щоб фільм був більший. Може, це ще колись і станеться», - додав він.

Старший науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Олег Бажан акцентував, що автори проєкту відібрали героями таких людей, як Святослав Караванський, Ірина Калинець, Микола Руденко, які були виразниками суспільної активності в той час. «Це те, чого не вистачає зараз, коли треба завжди і в усьому проявляти громадянську позицію. І саме ці постаті є взірцем для сучасного українського покоління. Ці постаті є виразниками руху творчої, гуманітарної інтелігенції, яка репрезентувала в той час рух опору і боротьбу проти русифікації», - наголосив він.

Бажан нагадав, що 30 жовтня – день символічний, бо саме в цей день 1974 року почали відзначати День радянського політв’язня, а також підкреслив, що і сьогодні у застінках Росії теж перебуває більше сотні українських політичних в’язнів.

Як зазначалося, у 2020 році виповнюється 100 років від дня народження Святослава Караванського та Миколи Руденка, а також 80 років, як народилася Ірина Стасів-Калинець.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк