Політична криза у Білорусі: економічні наслідки
Організатори: Civil Defence Fund (Литва), Міжнародний центр протидії російській пропаганді та Центр соціального інжинірингу «РАНД»(Україна).
До участі запрошені: Ярослав Романчук - президент науково-дослідницького центру Мізеса; Тетяна Зосименко - к. е. н., директорка програми економічної дипломатії Ради зовнішньої політики «Українська призма»; Стасис Каушинис - директор Civil Defence Fund (Литва); Ігар Тишкевич - аналітик Українського інституту майбутнього, політичний експерт (Білорусь); Каміль Клисінський - аналітик Центру східних досліджень (Польща); Валентина Бикова - аналітик Міжнародного центру протидії російській пропаганді (IC CRP).
Модератор: Дмитро Громаков - керівник дослідницьких проєктів Центру соціального інжинірингу «РАНД».
Питання до обговорення:
- Економічні наслідки політичної кризи у Білорусі: ефективність, причини, мета та перспективи подальшого тиску.
- Український інтерес в економічному протистоянні з Білоруссю?
- Можливі шляхи та умови деескалації міжнародного протистояння та налагодження відносин між Україною, Республікою Білорусь та Євросоюзом?
Довідково. Міжнародний центр протидії російській пропаганді - це неурядова організація, метою якої є об'єднання міжнародних зусиль з протидії кремлівській інформаційній агресії. Команду Центру складають фахівці з комунікацій, психології, соціології та кібербезпеки, дипломати, журналісти, добровольці з України, Грузії, Литви, Латвії, Польщі, Білорусі та інших країн.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https: //www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.
Підсумкові матеріали:
Економічні санкції ЄС проти Білорусі мають довгостроковий ефект - аналітик
Економічні санкції ЄС проти Білорусі не матимуть швидкого ефекту, але здатні погіршити ситуацію в майбутньому.
Таку думку висловила директор програми економічної дипломатії Ради зовнішньої політики «Українська призма» Тетяна Зосименко на круглому столі в Укрінформі на тему: «Політична криза у Білорусі: економічні наслідки».
«Якщо говорити про вплив економічних санкцій ЄС проти Білорусі, то ми бачимо не класичні торговельні чи фінансові санкції, а санкції проти окремих осіб, які тільки в третьому пакеті поповнилися переліком із семи компаній. Тож піднімати питання економічної ефективності зарано, тим більше, якщо говоримо про прямий вплив цих обмежувальних заходів, то ми його не бачимо», - вважає Зосименко.
Водночас, на її думку, санкції здатні спрацювати в довгостроковій перспективі й призвести до згортання діяльності європейських фінансових інституцій в Білорусі.
«Очікувати від санкцій негайного економічного ефекту не варто, але токсичність вже задано, і вона буде повільно, але доволі вірно отруювати навіть найпрагматичніші міжнародні відносини. Поки що список підприємств невеликий, але не факт, що він не буде розширений. До того ж, про те, що білоруський бізнес не так уже й індеферентно ставиться до обмежувальних заходів, свідчить активізація білоруського лобі в Євросоюзі, завдяки якому санкції вдалося скоротити», - зазначила Зосименко.
Вона вважає, що загроза посилення санкцій в майбутньому може змусити великий білоруський бізнес замислитись щодо лояльності до влади. «Отож санкції не такі вже й нешкідливі, як намагається переконати білоруська влада. А на тлі загроз посилення санкцій змушуватимуть замислюватись великий білоруський бізнес щодо лояльності до влади. Особливо, якщо на фоні можуть замаячити ризики обмеження діяльності європейських банкових інституцій на кшталт ЄБРР, Європейського інвестиційного банку, не кажучи вже про МВФ», - наголосила аналітик.
Захід організували: Civil Defence Fund (Литва), Міжнародний центр протидії російській пропаганді та Центр соціального інжинірингу «РАНД»(Україна).
Як повідомляв Укрінформ, лідер опозиції Світлана Тихановська закликала ЄС, Британію, США та Канаду розширити санкції проти Білорусі, розслідувати злочини режиму Олександра Лукашенка, а також допомогти білорусам в отриманні євровакцин від коронавірусу.
У Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.
ЄС і Україна заявили, що не визнають легітимності Лукашенка.
Санкції ЄС не змінять ситуацію в Білорусі - експерт
Санкції Європейського Союзу не є головним фактором для зміни ситуації в Білорусі, і для них потрібні вагомі причини.
Таку думку висловив аналітик Центру східних досліджень (Польща) Каміль Клісінський на круглому столі в Укрінформі на тему: «Політична криза в Білорусі: економічні наслідки».
«Звичайно, Євросоюз розуміє, що санкції не є головним фактором, який змінює обстановку в Білорусі. Головне, що скаже білоруський народ, учасники тих же демонстрацій. І важливим фактором є Росія, як головний союзник Білорусі. Санкції за значенням залишаються третім фактором на події в Білорусі», - вважає Клісінський.
При цьому він зауважив, що ЄС є складною структурою, де країни-учасниці не завжди єдині в думці щодо санкцій проти когось.
«Коли оцінюємо політику Євросоюзу щодо Білорусі, треба розуміти, що ЄС є складною структурою, де не все вирішується одним підписом. Є багато країн-учасниць, і все затягується в часі і процедурах. І коли ми дивимося на події і фактори, які можуть підштовхнути Євросоюз прийняти новий пакет санкцій, всі країни повинні з цим погодитися і має бути щось гучне й сумне», - зазначив Клісінський.
На його думку, обставиною для нового пакета санкцій проти режиму в Білорусі могло б стати підтвердження репресій проти опозиції.
«Наприклад, з'явилися чутки про нібито табори для білоруської опозиції у віддалених місцях, у лісі. Доказ тому, що ці табори дійсно створюються, міг би стати поштовхом до нового пакету санкцій. Або, наприклад, вирок Віктору Бабарику. Для нових санкцій Євросоюзу потрібні нові події, які вкотре доведуть, що білоруський режим нездатний домовитися і з Євросоюзом, і з власним суспільством», - наголосив експерт.
Зі свого боку аналітик Українського інституту майбутнього, політичний експерт (Білорусь) Ігар Тишкевич висловив думку, що економічні санкції ЄС не змінять політичну ситуацію в Білорусі, а лише посилять вплив на неї Росії.
«У Білорусі вже був період економічного тиску за допомогою санкцій. Санкційний тиск, що переходить в економічну площину, всього лише дасть додаткові бонуси для РФ, щоб посилити свій вплив у Білорусі. У 2010 році, коли РФ допускала можливість запустити Митний союз без участі Білорусі, але після того, як Лукашенко розігнав мітинг після президентських виборів, Білорусь потрапила під санкції і паралельно зі збільшенням загального державного боргу на 4 млрд потрапила в Митний союз», - нагадав Тишкевич.
На його думку, економічний тиск ЄС може лише з часом полегшити ситуацію в Білорусі, як це вже траплялося раніше.
«З точки зору трансформації самої системи і контактів з ЄС це станеться, але не відразу. Причому Білорусі знадобляться посередники, тому що Литва і Польща принципово не підуть на прямий контакт. На цьому ж етапі йде зачистка протестного поля, щоб потім за традиційним білоруським алгоритмом почати «торгувати головами» в обмін на певні політичні поступки або для початку діалогу», - зазначив експерт.
Круглий стіл організували Civil Defence Fund (Литва), Міжнародний центр протидії російській пропаганді і Центр соціального інжинірингу "РАНД" (Україна).
Як повідомляв Укрінформ, у Білорусі з серпня 2020 року тривають масові протести проти фальсифікації результатів президентських виборів, на яких переможцем був оголошений Олександр Лукашенко.
Режим застосовує проти демонстрантів жорстокі репресії і масово заарештовує їх.
Легітимність режиму Лукашенка не була визнана ЄС, США, України та більшістю демократичних країн світу. Євросоюз запровадив санкції проти Лукашенка та його оточення.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
