Закон про соцзахист “в’язнів Кремля”. Про необхідність ухвалення напередодні “Кримської платформи”

Організатор: ГО “Об'єднання родичів політв'язнів Кремля”.

Учасники: Ігор Котелянець - голова Об'єднання родичів політв'язнів Кремля; Олег Сенцов - Представник Платформи звільнення політв'язнів; Ігор Козловський - український вчений, релігієзнавець, громадський діяч, колишній заручник ОРДЛО; Еміль Курбедінов - адвокат, правозахисник, ініціатива «Кримська солідарність»; Катерина Єсипенко - дружина затриманого в Криму журналіста Владислава Єсипенка; Альона Майбоженко - донька заручника ОРДЛО Віталія Атаманчука; Оксана Коляда - екс-міністерка у справах ветеранів.

Модератор: Марія Томак - координаторка Медійної ініціативи за права людини.

Коротко. Після 7 років від початку окупації Криму та старту воєнного вторгнення РФ на Донбас законодавство про правову та соціальну підтримку “в’язнів Кремля” досі залишається неухваленим. НУО колишніх "в'язнів Кремля", а також родин теперішніх заручників разом із правозахисниками вимагають ухвалення такого закону напередодні проведення "Кримської платформи". Вони представлять заяву, підписану як організаціями родин і колишніх в’язнів, так і правозахисними організаціями, та озвучать свої аргументи щодо того, чому вважають ухвалення закону необхідним попри існування регулювань на рівні підзаконних актів.

Питання для обговорення:

Ключові тези заяви неурядових організацій щодо необхідності невідкладного ухвалення законодавства про правову та соціальну підтримку “в’язнів Кремля”, яка буде оприлюднена під час пресконференції.

Чому, попри існування Міжвідомчої комісії на рівні Мінреінтеграції та відповідних регулювань на рівні Кабміну, все ж таки необхідним є ухвалення закону.

Чому учасники та учасниці пресконференції вважають необхідним ухвалення закону саме напередодні «Кримської платформи».

Які положення, на думку учасників і учасниць заходу, мають бути відображені в документі.

Яка ситуація із законопроєктами наразі.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Україні потрібен закон про захист політв'язнів - Котелянець

Голова Об'єднання родичів політв'язнів Кремля Ігор Котелянець вважає, що надання в Україні допомоги сім'ям політв'язнів має бути більш комплексним і системним, і для цього в Україні необхідно прийняти закон про захист політв'язнів.

Про це він сказав на пресконференції в Укрінформі.

«Допомога могла б бути більш комплексною і системною з боку держави, якщо мати на увазі, що мова про людей, які постраждали за свою громадянську і політичну позицію і були ув'язнені в результаті російської агресії», - сказав очільник громадської організації.

За його словами, з 2018 року раз на рік сім'ї політв'язнів отримують в Україні допомогу в розмірі 100 тисяч грн. Але, вважає правозахисник, вона буде під питанням, якщо не буде гарантована законом.

«Якщо говорити про інтереси сімей політв'язнів, то постанова про 100 тисяч - більше інструмент ручного керівництва. Якщо сьогодні є політична воля допомагати і давати гроші, завтра її може не бути. Тому допомога політв'язням ніяк не гарантована», - вважає Котелянець.

Крім того, додав він, міжвідомча комісія, яка приймає рішення про виділення 100 тисяч грн, не має єдиного підходу у цьому, і рішення можуть змінюватися залежно від складу комісії або інших чинників.

За словами Котелянця, також перед державою стоять такі питання, як надання психологічної допомоги сім'ям політв'язнів, створення єдиного реєстру політв'язнів, заручників і полонених. Усі вони враховані в законопроєкті, який був розроблений ще в 2019 році, презентований, але досі не винесений на розгляд Верховної Ради.

«Зараз у зв'язку із запланованою Кримською платформою, прагненням об'єднати навколо неї всіх основних партнерів і створити потужний міжнародний майданчик ми бачимо велику можливість внесення законопроєкту до порядку денного Верховної Ради», - наголосив активіст.

Він також презентував спільну заяву правозахисних організацій з цього приводу і звернувся до Президента з проханням внести законопроєкт про захист прав політв'язнів на розгляд парламенту, а народних депутатів закликав його підтримати.

Сенцов закликає прискорити роботу над законопроєктом про захист політв'язнів

Колишній в'язень Кремля кінорежисер Олег Сенцов закликає прискорити роботу над законопроєктом про захист політв'язнів.

Про це він сказав на пресконференціі в Укрінформі.

«Ми звертаємося до Офісу Президента, щоб там прискорили доопрацювання законопроєкту, якщо до нього є якісь питання. Я дуже сподіваюся, що причина затримання - якась юридична колізія, а не відсутність політичної волі. Я знаю, що Президент підтримує цей законопроєкт, але якщо є якісь недоробки, потрібно прискорити роботу над ними», - зазначив Сенцов.

За його словами, такий закон необхідний, адже російська агресія триває, і кількість політв'язнів, вочевидь, буде збільшуватися.

«Нас всіх називають політв'язнями Кремля, заручниками Путіна, але статусу у нас немає ні у кого, тому що закону немає. І це стосується не нас - ми звільнилися, - а тих людей, які до сих пір за гратами, і скільки вони там будуть - невідомо, тому що ця війна надовго. Вона не закінчиться після чергової "нормандської" зустрічі або переговорів з Путіним», - вважає колишній бранець Кремля.

Водночас він застеріг від того, що тема політв'язнів була витіснена "на другий, третій, четвертий, п'ятий план", оскільки найбільш відомих осіб звільнили. Проте є бранці, про яких не говорять, і вони почуваються покинутими.

«Є люди, які, дійсно, виходять тихо, тихо живуть, але доля їхня зламана. Вони почуваються забутими, покинутими, відчувають, що держава про них не дбає... Тому ми дуже просимо і наполягаємо, щоб цей закон був якнайскоріше внесений до Верховної Ради і щоб Верховна Рада його прийняла», - сказав колишній політв'язень.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк