Цифрові права чи громадське здоров’я? Презентація дослідження

Цифрові права чи громадське здоров’я? Презентація дослідження

Укрінформ
5 жовтня, 11:00 - пресконференція  на тему: «Цифрові права чи громадське здоров’я: підвищення обізнаності про цифрові права під час пандемії COVID-19 в Україні з урахуванням кращих практик ЄС» 

Організатори: ГО «Інститут Інноваційного Врядування» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Учасники: Максим Дворовий - юрист «Лабораторія Цифрової Безпеки»; Дмитро Хуткий - експерт з е-демократії та е-врядування «Інституту Інноваційного Врядування»; Роман Романов - директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження»; Анна Мисишин - керівниця «Інституту Інноваційного Врядування», модератор.

Питання до обговорення:

- Як пандемія COVID-19 вплинула на цифрову нерівність та права найбільш уразливих груп населення?

- Як реалізувалися цифрові права у контексті цифрових послуг під час пандемії?

- Які проблемні питання можуть виникнути для персональних даних та демократії в Україні через додаток «Вдома»?

Коротко. Пандемія COVID-19, без сумнівів, пришвидшила цифрову трансформацію у світі та Україні. Але, на жаль, такий стрімкий розвиток технологій та цифровізації лише поглибив  цифрову нерівність та спричинив низку порушень, що стосуються захисту персональних даних та кібербезпеки.

Задля протидії поширення коронавірусу український уряд впровадив інноваційні цифрові рішення для забезпечення здоров’я населення, зокрема і щодо надання публічних послуг. Такі інноваційні методи спостереження та відстеження громадян можуть назавжди змінити наш світ, як і сама хвороба.

Вперше в Україні будуть представлені результати дослідження щодо захисту цифрових прав під час пандемії COVID-19, проведені «Інститутом Інноваційного Врядування» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Аналітичний звіт включатиме аналіз сервісів із надання електронних послуг, додаток «Вдома» на їх безпеку та відповідність міжнародним стандартам із захисту персональних даних. Також у звіті представлені ключові рекомендації усім зацікавленим сторонам стосовно покращення ситуації з цих питань.

Довідково. Аналітичний звіт підготовлено ГО «Інститут Інноваційного Врядування» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Цифрові права чи громадське здоров’я: підвищення обізнаності про цифрові права під час пандемії COVID-19 в Україні з урахуванням кращих практик ЄС».

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Понад 50% українців не володіють цифровими навичками - експерти

Понад 50% українців не володіють цифровими навичками, 12 млн українців не користуються сучасними смартфонами, через що не можуть користуватися додатками та сервісами, які були розроблені під час пандемії.

Про це під час презентації в Укрінформі звіту «Цифрові права чи громадське здоров’я: підвищення обізнаності про цифрові права під час пандемії COVID-19 в Україні з урахуванням кращих практик ЄС» розповіла керівниця «Інституту Інноваційного Врядування» Анна Мисишин.

“Пандемія підняла на поверхню численні проблеми з цифровою нерівністю в Україні. Ми побачили, що дуже багато людей не змогли користуватися тими сервісами та додатками, які були розроблені, щоб подолати пандемію та запобігти поширенню COVID-19. Зокрема, згідно з дослідженням, 53% українців не володіють цифровими навичками, вони володіють ними нижче базового рівня. Проблема також в тому, що 12 млн українців не користуються сучасними смартфонами, через що вони не можуть користуватися додатками та сервісами, які були розроблені під час пандемії”, - сказала Мисишин.

Вона додала, що ще однією проблемою нерівності став доступ до сервісів та додатків для людей з інвалідністю. В Україні досі немає законодавства, яке відповідало б директиві ЄС про цифрову доступність мобільних додатків та сервісів. Аналіз найбільших цифрових платформ та сервісів в Україні показав, що 95% таких сервісів недоступні для людей з інвалідністю.

Так в дослідженні, за ії словами, аналізувалися три цифрові послуги: можливість подати заяву онлайн на отримання одноразової матеріальної допомоги ФОП та найманим працівникам, подати онлайн-заяву на матеріальну допомогу тим, хто втратив через пандемію роботу, та мобільний застосунок для відстеження дотримання умов самоізоляції "Вдома".

Зокрема, як зазначив на презентації експерт з е-демократії та е-врядування «Інституту Інноваційного Врядування» Дмитро Хуткий, послугою по наданню допомоги тим людям, які втратили роботу через пандемію скористалося 40 тисяч громадян. В той же час, за його словами, за оцінками Фонду зайнятості порівняно з минулими роками з початком пандемії в Україні кількість безробітних зросла на 113 тисяч.

“Потенційно ці люди могли претендувати на цю допомогу, але скористалося нею на 70 тис. менше. Чому так? Справа в тому, що послуга на той момент була онлайн, на порталі Дія. А отже ті, хто не володіли навичками користування комп’ютером, не мали доступу до інтернету, не могли нею скористатися. Теоретично, за звичайних обставин вони могли б звернутися до відділення фонду соціальної допомоги або ЦНАП і замовити цю послугу. Але через локдаун для цього не було можливості”, - сказав Хуткий.

Послугою оформлення матеріальною допомоги ФОП та найманим працівникам, за його словами, скористалося пів мільйона людей. Але, за оцінками експертів, по таку допомогу могли звернутися 800 тисяч людей.

Експерт називає декілька можливих факторів, чому звернулася по допомогу така кількість людей. Зокрема, вважає Хуткий, критерії були такі, що не всі могли ними скористатися. Крім того, за його словами, інформаційна кампанія щодо цієї можливості була неоптимальною. На думку експерта, люди не оформлювали допомогу через недовіру та побоювання перевірок.

За висновками експертів, оптимальним рішенням проблеми було б запровадження більшої кількості альтернативних методів ідентифікації онлайн та встановлення терміналів самообслуговування офлайн та створення державного колцентру щодо е-послуг. Окрім цього, зокрема, варто було б надати можливість подати заяву тим, хто не встиг за 2 тижні наприкінці 2020 року.

Стосовно використання мобільного застосунку "Вдома" експерти виділили кілька проблем: технічна складова функціонування цього додатку, неправильне визначення геолокації особи, яка підлягала самоізоляції, проблеми з фотографуванням.

За словами, юриста «Лабораторії Цифрової Безпеки» Максима Дворового, люди без доступу до інтернету або без смартфонів, фактично, не мають альтернативи обсервації в державних закладах. Також експерти відзначили брак прозорості щодо порядку передачі даних між державними органами, а також механізму збереження чи знищення даних.

Експерти наголосили, що для подолання цифрового розриву та цифрової нерівності потрібно забезпечити не лише онлайн, але і офлайн навчання, особливо для людей старшого віку - наприклад, за допомогою асистентів. Цифрова доступність для людей з зоровими та слуховими інвалідностями також має бути пріоритетом для законодавчої та виконавчої влади.

Дослідження проводилося громадською організацією "Інститут інноваційного врядування" за підтримки міжнародного фонду "Відродження" в період з лютого по травень 2020 року.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-