Україна-НАТО: завдання до Вільнюського саміту

Організатор: Міжнародний центр протидії російській пропаганді.

Учасники: Віктор Назаров - генерал-майор Збройних сил України, радник Головнокомандувача Збройних сил України; Емануеліс Зінгеріс - депутат Сейму Литовської Республіки (Литва) (онлайн); Стасіс Каушиніс - директор Фонду захисту громадян (Литва); Остап Кривдик - асоційований аналітик, Аналітичний центр УКУ; Олег Лісний  - політолог, виконавчий директор БФ "Акцент"; Дмитро Левусь  - директор Центру суспільних досліджень "Український меридіан"; Олександр Калініченко - юрист-міжнародник, керівник проєкту «Нотатки Атлантиста»; Дмитро Громаков - керівник дослідних проєктів Центру соціального інжинірингу “РАНД”; Сніжана Полянська - заступник директора Міжнародного центру протидії російській пропаганді; Юрій Кочевенко - директор Міжнародного Центру протидії російській пропаганді.

Коротко. Упродовж 30 років свого існування Збройні сили України пройшли шлях від уламка радянської армії до загартованого в боях війська, спроможного боронити свою країну. Починаючи з 1997-го, упродовж 24 років, Україна та її Збройні сили тримають курс на вступ до НАТО. За оцінками багатьох експертів, як вітчизняних, так і зарубіжних, сьогодні Україна як ніколи близька до цієї мети.

Що потрібно, аби зробити цей останній рішучий крок? Наскільки Україна справді готова до вступу? Чи чекають нас у НАТО? На яку допомогу від наших друзів, зокрема Литви, ми можемо розраховувати, щоб прискорити цей процес?

Свої відповіді на ці та інші питання дадуть спікери “круглого столу”.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Для ефективної відсічі противнику Україні потрібні засоби ПРО, ППО, РЕБ та вогневого враження на велику відстань – генерал Назаров

Для стримування імовірного противника й ефективного ведення бойових дій Україні потрібні засоби протиракетної та протиповітряної оборони, радіоелектронної боротьби та засоби вогневого враження на велику відстань.

Про це сказав генерал-майор Збройних сил України, радник головнокомандувача ЗСУ Віктор Назаров під час міжнародного круглого столу в Укрінформі на тему: "Україна-НАТО: завдання до Вільнюського саміту", присвяченому 30-тій річниці Збройних сил.

На думку Назарова, ЗСУ для ефективної відсічі ймовірному противнику насамперед повинні мати засоби протиракетної та протиповітряної оборони.

"У противника є ракетні комплекси, потужні засоби авіаційного ураження. І не будуть вони завдавати ударів по угрупованнях військ. Об’єктами атак будуть пункти управління, бази, склади, арсенали, які розташовані в оперативній глибині, а також об’єкти державного, політичного керівництва та важливої промисловості. Тобто, нам потрібні засоби протиракетної та протиповітряної оборони", – вважає Назаров.

Таким чином, за його словами, насичена сучасними засобами ППО тактично-оперативна ланка ЗСУ не дозволить авіації противника діяти на низьких висотах, а на більших висотах вони можуть бути уражені засобами ППО.

Також, на його думку, пріоритетними видами озброєння та військової техніки є засоби радіоелектронної боротьби та вогневого ураження на велику відстань.

"Нам ще потрібні засоби радіоелектронної боротьби в тактичній та оперативній ланках. Потрібні засоби радіоелектронної та радіотехнічної розвідки, зокрема, на морському узбережжі й для розвідки морського простору. Також потрібні засоби вогневого ураження на велику відстань – від 30 км і більше. І важливо підвищувати мобільність військ, і це ми можемо робити за рахунок потужності наших підприємств", – підсумував генерал.

Під час круглого столу військові експерти та політичні аналітики з України й Литви, зокрема, обговорювали технічні потреби ЗСУ для ефективної відсічі можливої військової агресії РФ проти України.

Захід організував Міжнародний центр протидії російській пропаганді.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Джо Байден під час переговорів з лідером РФ Володимиром Путіним попередив, що серед кроків реагування на можливу ескалацію з боку Росії, крім потужних санкцій, буде посилена обороноздатність України, а також союзників по НАТО.

5 грудня міністр оборони України Олексій Резніков в ефірі естонського телебачення повідомив, що кількість військ РФ біля українського кордону зростатиме, загальна їх чисельність може збільшитись до 175 тис.

Ексміністр оборони Литви порадив Україні створити східноєвропейський пояс безпеки

Україні, крім наміру вступити до НАТО, слід звернути більше уваги на формування так званого східноєвропейського поясу безпеки.

Таку думку висловив колишній міністр оборони Литви Аудрюс Буткявічюс під час міжнародного круглого столу в Укрінформі на тему: "Україна-НАТО: завдання до Вільнюського саміту", присвяченого 30-й річниці Збройних сил України.

“Крім намірів вступити до НАТО, Україні слід звернути більше уваги на формування такого собі поясу, що включає три балтійські країни: Україну та Грузію, яка замикала б цей пояс захисту і в якому мають бути зацікавлені європейці”, - сказав Буткявічюс.

На його думку, саме такого східноєвропейського поясу захисту дуже не вистачає державам, які мають спільні проблеми із гібридною агресією РФ.

Всі ці держави переживають гібридні атаки, як країни Балтії, Україна, Чехія, Угорщина, Грузія. Ми маємо усвідомлювати себе як частину цих оборонних можливостей, і ми повинні об'єднати наші зусилля, підписуючи договори та проводячи спільну роботу в цьому напрямку”, - вважає Буткявічюс.

На його думку, створення східноєвропейського поясу безпеки може бути більш ефективним інструментом протидії анексії окремих територій, аніж НАТО.

“Навіть ми не можемо мати гарантій, що в НАТО обов'язково відреагують, якщо Литва втрачатиме, скажімо, сто квадратних кілометрів своєї території. Досвід показує, що атака може бути не на всю країну. Будь-яка з таких проблем може складно вирішуватися навіть тоді, коли країна перебуває в НАТО. І її можна набагато легше вирішити, якщо ти маєш країни поруч, які можуть будь-якої миті потрапити у схожу ситуацію. Не НАТО єдиним наша безпека має бути гарантована”, - вважає Буткявічюс.

Він також закликав Україну якнайшвидше створити сили територіальної оборони, які вважає дуже ефективними у протидії можливій військовій агресії.

“Закликаю до швидкого створення структур територіальної оборони з людей, які в будь-якій ситуації можуть дати гарантію нашому спільному супротивнику, що він зазнає великих втрат, якщо спробує вдертися. Одна справа використовувати артилерію, авіацію, а інша справа – утримати цю територію та навести там політичний контроль”, - наголосив екс-міністр оборони Литви.

Аудрюс Буткявічюс – литовський політик, один із учасників руху «Саюдіс» за вихід Литви зі складу СРСР, у 1992-1993 роках перший міністр охорони краю (міністр національної оборони) Литви.

Круглий стіл за участю українських та литовських військових експертів та політичних аналітиків організував Міжнародний центр протидії російській пропаганді.

Відео:

Замовити фото натисніть тут – Фотобанк