В пошуках ідеальної моделі для єдиної прескарти в Україні

Організатор: Комісія з журналістської етики.

Спікери: Андрій Куликов - голова Комісії з журналістської етики, співзасновник Громадського радіо, модератор; Андрій Сухарина - аналітик Фонду “Демократичні ініціативи”; Тетяна Лебедєва - членкиня Комісії з журналістської етики, почесна голова Національної асоціації медіа (НАМ); Петру Маковей - виконавчий директор Асоціації незалежної преси (Молдова); Ліна Кущ - членкиня Комісія з журналістської етики, перша секретар НСЖУ.

Коротко. Під час заходу учасники  говоритимуть про:

• ставлення медіаспільноти  до професійної журналістики;
• ідентифікацію та репутацію  журналістів;
• процес впровадження єдиної прескарти;
• міжнародний досвід визначення та захисту професійних журналістів;
• кращі практики функціонування системи єдиної прескарти.

До участі та активної дискусії запрошуються представники і представниці профільних міністерств та відомств, медійних громадських організацій, медіаексперти, регіональні журналісти та журналістки, а також викладачі і студенти факультетів журналістики.

Реєстрація в Zoom – тут.

Реєстрація для участі в заході офлайн  - femida.help@gmail.com

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Акредитація триватиме до 10:30 6 жовтня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV  

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Більшість медійників підтримують впровадження єдиної прескарти – експерти

Більшість працівників ЗМІ підтримують впровадження єдиної прескарти для журналістів, але вважають, що їх не повинні видавати державні установи.

Про це в Укрінформі під час дискусії "В пошуках ідеальної моделі для єдиної прескарти в Україні", яку організувала Комісія з журналістської етики, заявили експерти.

Учасники обговорили ставлення медіаспільноти до професійної журналістики, міжнародний досвід визначення та захисту професійних журналістів, процес впровадження єдиної національної прескарти.

Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" Андрій Сухарина та членкиня Комісії з журналістської етики, почесна голова Національної асоціації медіа Тетяна Лебедєва поділилися результатами дослідження щодо ставлення в суспільстві і в самому медійному середовищі до обговорюваних питань.

“Викликами для професії сьогодні є множинні джерела інформації, поява блогерів та соцмереж і при цьому відсутність відповідальності за розповсюджену інформацію та недотримання стандартів. Також — гонитва за сенсаціями, “клікбейт”, оплачувані матеріали без маркування, свідомі маніпуляції та ворожі спецоперації”, - сказала Лебедєва.

Окремою проблемою вона назвала фальшиві прескарти та зловживання статусом журналіста.

Вона навела приклад, як сумновідомий нині гауляйтер від загарбників на Херсонщині Стремоусов свого часу продавав по 2500 гривень посвідчення ЗМІ, завдяки яким можна було видавати себе за журналіста і навіть оформлювати зброю.

“Дослідження показали важливість для споживачів інформації професійних якостей та репутації журналіста, якості його матеріалу. Так само респонденти довіряють більше тим ЗМІ, де працюють професійні журналісти. А дослідження в експертному середовищі показало, що абсолютна більшість опитаних медійників не погоджується з тезою, що кожен, хто поширює інформацію, може назвати себе журналістом. 79% зовсім не погоджується і ще 17% скоріше не погоджується з таким твердженням”, - зауважила вона.

Лебедєва зазначила, що, на думку респондентів, основним негативним наслідком купівлі фальшивих посвідчень журналістів і використання в корисливих цілях є зниження рівня довіри аудиторії до ЗМІ (так вважає 91%) і погіршення професійної репутації журналіста (85%).

“Більшість опитаних працівників ЗМІ підтримують чи скоріше підтримують впровадження прескарти єдиного зразка для журналістів в Україні — 74,5%. А перевагами запровадження такої прескарти, на думку респондентів, є відмежування справжніх журналістів від людей, які такими не є. Також респонденти вважають, що з єдиною прескартою журналіст буде більш захищеним від обмежень чи втручання в його роботу”, - підкреслила Лебедєва.

Членкиня Комісії з журналістської етики, перша секретарка Національної спілки журналістів України Ліна Кущ поділися вивченим міжнародним досвідом застосування національних прескарт в Європі.

“У країнах Європи є різні варіанти запровадження прескарт. Наприклад, у Франції, Бельгії одна визначена організація видає такі документи, а у Великій Британії одразу 19 таких організацій і редакцій. В Естонії чи Литві національних прескарт немає, а журналісти оформляють міжнародні. Але скрізь при видачі прескарт встановлюються чіткі правила: кого і за якими критеріями вважати журналістом. Є визначені умови для отримання прескарт, основна з яких – дотримуватися кодексу журналістської етики», - сказала Кущ.

Дослідження показало: 80% з опитаних медійників вважають, що в Україні видавати національні прескарти точно не повинні державні установи. Але чи є і яка є організація, що могла б займатися формуванням реєстру журналістів та видачею відповідних прескарт?

Кущ зазначила, що це могли б бути установи на основі діючих професійних організацій та об’єднань журналістів.

“Наприклад, Комісія журналістської етики – організація спроможна взятися і бути провайдером такої єдиної прескарти. Вона відповідає вимогам, які по аналогії висуваються у західних країнах. Також у нас є Національна спілка журналістів України, є Незалежна медіа-профспілка, Незалежна асоціація мовників - тобто ті організації, які вже об’єднують журналістів або медіа. Наприклад, в НСЖУ кожен, хто подає заяву на вступ, зобов’язується дотримуватися Кодексу етики українського журналіста і погоджується з тим, що буде позбавлений членства у разі його порушення», - сказала Кущ.

Так само, вона навела приклад, що до повномасштабної війни у Харківській обласній організації НСЖУ навіть був досвід ведення цифрового реєстру журналістів, що давало можливість перевірки посвідчень журналістів онлайн. Що теж є прикладом готовності медійних організацій до можливого запровадження єдиних прескарт у майбутньому в разі готовності до цього медійної спільноти.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк