Донація яйцеклітин в Україні: альтруїстична чи комерційна модель?

Організатор: Адвокатське об’єднання «ЕЛЕКТІ».

Учасники: Дмитро Бабінін – к. м. н., доцент; Денис Герман – адвокат у галузі правового регулювання ДРТ; Марія Дмитрієва – гендерна експертка, тренерка з прав жінок; Сергій Паляниця – в.о. голови Координаційного центру трансплантації органів, тканин та клітин МОЗ України; Альберт Пінчев – експерт у галузі медичного туризму, Ізраїль; Наталія Сокуренко – керівник експертної групи з питань біобезпеки та оперативного реагування на події, що мають міжнародне значення, МОЗ України; Альберт Точиловський – засновник медичного центру BioTexCom.

Модератор: В’ячеслав Самсоненко - адвокат, керівник адвокатського об’єднання «ЕЛЕКТІ».

Довідково. Як зазначають організатори, на розгляді у Верховній Раді України знаходяться три законопроєкти, предметом яких є регулювання допоміжних репродуктивних технологій (реєстраційні номери 6475, 6475-1, 6475-2). Вказані законопроєкти пропонують різний підхід до регулювання донації яйцеклітин, зокрема, порядку виплати компенсації донорам та максимальної межі такої компенсації. На сьогодні у світі наявні дві протилежні моделі правового регулювання донації яйцеклітин - альтруїстична та комерційна. Правильне вирішення цього питання матиме безпосередній вплив на демографічні показники як в Україні, так і в усьому світі.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: pressroomu@gmail.com

Акредитація триватиме до 14:00 17 жовтня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

В Укрінформі обговорили проблему законодавчого врегулювання донації яйцеклітин в Україні

Репродуктивні технології розвиваються стрімкими темпами, але в Україні потребують додаткового правового врегулювання, зокрема такого питання як донація яйцеклітин.

Про моделі донації яйцеклітин, їх переваги та недоліки, а також питання вирішення демографічних проблем говорили на круглому столі в Укрінформі.

Як зазначив на початку круглого столу адвокат Вʼячеслав Самсоненко, у світі наявні дві моделі правового регулювання донації яйцеклітин: альтруїстична та комерційна. Перша дозволяє донацію яйцеклітин, що не були використані під час процедури екстракорпорального запліднення, або використання яйцеклітин, що були кріоконсервовані для власних потреб, при цьому не встановлено граничний вік жінок, що можуть пожертвувати свої яйцеклітини.

Комерційна ж модель передбачає виплати компенсацій доноркам, встановлено вікові рамки та обмеження по здоровʼю для жінок, які бажають стати донорками яйцеклітині і готові пройти для цього необхідні обстеження та процедури.

Зокрема, в Україні застосовується і комерційна модель, а розвиток репродуктивної медицини та невисокі, за західними мірками, розцінки приваблюють на наш ринок багатьох людей, які хочуть вирішити проблему безпліддя. Втім, як визнає Самсоненко, в Україні не регламентується кількість яйцеклітин, які можуть бути вилучені у однієї донорки, також лікарі не завжди попереджають донорок про можливі наслідки та ризики донорства яйцеклітин.

«В репродуктивній медицині донорами яйцеклітин сплачують чималі суми, подекуди 2 тисячі доларів і більше за одну пункцію. У східноєвропейських країнах жінки подекуди отримують за це 150 євро. Через скрутний стан за цю платню вони згодні здавати купу аналізів, робити гормональні інʼєкції, переносити під наркозом певні операції. Далеко не завжди лікарі попереджають про всі можливі ризики та наслідки. Гормональна гіперстимуляція в деяких поодиноких випадках спричиняє безпліддя і відомо кілька випадків, коли донори вмирали», - сказав Самсоненко.

Тому, за його словами, одна з головних причин, чому Європарламент закликає заборонити торгівлю яйцеклітинами — це охорона здоровʼя жінок, вирішення того, яким чином це буде регулюватися в кожній країні — справа національних законодавств.

«Однак, хочу наголосити, що більшість жінок українських донорів дають яйцеклітини з альтруїстичних міркувань, тобто вони хочуть допомогти. І коли жінки чують, що вони ще можуть отримати за це компенсацію — за їх витрати часу, прийом медикаментів, тощо вони цьому дуже тішаться», - сказав Самсоненко.

За його словами, згідно з дослідженнюм Європейської асоціації репродуктології людини та ембріології, у 46% респондентів основні мотиви донорства яйцеклітини — бажання допомогти, 32% - альтруїзм та фінанси. Втім він не навів дані, серед жінок яких країн було проведено дослідження.

Наразі, за словами Самсоненка, на розгляді у Верховній Раді України знаходяться три законопроєкти, предметом яких є регулювання допоміжних репродуктивних технологій (№№ 6475, 6475-1, 6475-2). Ці законопроєкти пропонують різний підхід до регулювання донації яйцеклітин, зокрема, порядку виплати компенсації донорам та максимальної межі такої компенсації.

Серед можливих переваг законодавчого регулювання донації яйцеклітин учасники круглого столу назвали, зокрема, і вирішення демографічної проблеми.

Водночас, як наголосила на круглому столі експертка з гендерних питань Марія Дмитрієва, проблема набагато ширше і потребує вирішення низки інших питань, сама по собі донація яйцеклітин демографічної проблеми не вирішує.

Серед глобальних проблем, які загрожують людству втратами, Дмитрієва виділила кліматичну та продовольчу кризи. Інше питання, чому жінки не хочуть народжувати дітей чи відкладають їх народження на більш старший вік. Це, за ії словами, вирішується іншими шляхами, зокрема, створенням соціальних гарантій та соціальної інфраструктури для жінок з дітьми.

«Це повʼязано в першу чергу із тим, що народження дитини це дорого в принципі. Кожна жінка, яка народжує дитину, усвідомлює цю відповідальність, масштаби ресурсів, які вона має в це вкладати, і вона свідома того, що раннє народження дитини відкидає ії у кар'єрі, зменшує ії шанси на те, що ії дитина матиме пристойне майбутнє», - наголосила Дмитрієва.

За ії словами, знижування рівня народжуваності зараз фіксується по всіх країнах Європи, натомість найвищий рівень народжуваності — у Швеції, де для кожної жінки передбачена можливість повернення до роботи після народження дитини, розвинута соціальна інфраструктура, зокрема дитячі садочки. Тоді як в Україні, до прикладу, чергу на місце в дитячому садочку жінки займають ще на 6 місяці вагітності.

«Коли в жінок є гарантовані соціальні можливості, коли для них працюють соціальні служби, є садочки, коли жінка знає, що народивши дитину, вона не опиниться на вулиці гола і боса, то значно більші шанси, що вона народить дитину», - наголосила Дмитрієва.

Стосовно такого аспекту, як допоміжні репродуктивні технології, зокрема, донація яйцеклітин, можуть вплинути на ситуацію, Марія Дмитрієва зауважила, що в Україні, на жаль, цей бізнес вибудовується як експлуатація найвразливіших жінок.

«Реклама донорства яйцеклітин спрямована на найбідніші і найвразливіші групи населення. Це студентки, це переміщені особи. Ми не побачимо реклами «Здайте яйцеклітини і зробіть щасливими чиюсь родину» в дорогих журналах. Ця реклама фігурує виключно в вайбер-групах, де мами продають дитячий одяг, в громадському транспорті, маршрутках, електричках. Тому ми можемо зробити висновок, що тут йдеться не про альтруїстичне донорство тих, хто хоче дійсно комусь допомогти, а використання вразливої ситуації тих жінок, які не можуть зараз в силу різних причин знайти собі інші джерела прибутку», - наголосила Дмитрієва.

За ії словами, зокрема, в Україні модель комерційного донорства яйцеклітин взагалі випадає з сфери етики.

На ії думку, в цьому питанні більш прийнятним є та модель, яка запропонована у Великій Британії, коли жінка може безкоштовно пройти процедуру відбору яйцеклітини, частину з них пожертвувати іншим пацієнткам, а частину безоплатно зберігати до того моменту, поки не захоче народити дитину.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк