Як трансформується ставлення українців до декомунізації, УПЦ МП та націоналізму під час війни з росією

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Олена Богдан – голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;  Іван Гомза – голова Департаменту державної політики та управління Київської школи економіки;   Василь Лабайчук - член Проводу Руху "Правий сектор"; Петро Бурковський – виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, модератор; Андрій Мохник - заступник голови ВО "Свобода".

Питання до обговорення:

• Від декомунізації до деколонізації: як позбутися імперського минулого і уникнути конфліктів навколо символів та травм колоніальної доби.
• Націоналізм під час війни: як трансформаційний потенціал та інклюзивний.

Коротко. Учасники заходу презентують результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року в умовно безпечних регіонах України.

Формат заходу – онлайн.

Зареєструватися на захід і поставити запитання спікерам  можна за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScIg2vSxEArDpCXoUxiN0cteBtnVBHYefRuSTjEMtsR7yzVxw/viewform

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Більшість українців схвалюють декомунізацію та дерусифікацію – опитування

Більшість респондентів схвально ставляться до декомунізації та дерусифікації, а також поділяють думку про необхідність націоналізму.

Про це говорили експерти під час онлайн-пресконференції на тему: “Як трансформується ставлення українців до декомунізації, УПЦ мп та націоналізму під час війни з росією”, передає кореспондент Укрінформу.

Учасники заходу презентували результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова.

«Дослідження показало, що, наприклад, ставлення до розпаду радянського союзу: позитивно оцінюють 67% українців, хоча ще у 20-му році це було 49%. На питання «Як ви ставитесь до рішення про засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснює політику державного терору?» позитивно відповіли 58,8%, хоча два роки тому було 34%. До перейменування топонімів, назви яких пов’язані з російською федерацією, радянським союзом, російською імперією та її діячами позитивно ставляться 56,9%, негативно 17,9%, байдуже – 17,2%», - розповів виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський.

Також він додав, що політика перейменування найбільше підтримується на заході (79%) і в центрі України (56%), трохи менше на сході (44%) і ще менше на півдні (27%).

З тим, що «здоровий націоналізм» необхідний, згодні 67% респондентів, а 12% не погоджуються. А от до постаті Степана Бандери скоріше позитивно поставилися 49,6%, а скоріше негативно лише 11,1%.

«Останнє питання опитування було про ставлення до Української Православної церкви (московського патріархату). 51,8% погодилися з судженням, що діяльність УПЦ мп скоріше сприяє російський агресії. А те, що вона скоріше сприяє обороні України вважають 11,1% респондентів. При цьому 37,1% зазначили, що або важко сказати, або не згодні з обома варіантами», - зазначив Бурковський.

На думку експерта, нинішня реальність в країні сильно впливає на думку громадян, вони вже починають переосмислювати питання декомунізації, ставлення до церковного питання і навіть до націоналізму.

Заступник голови ВО "Свобода" Андрій Мохник категорично вважає, що «відкат», тобто повернення назад у ставленні щодо цих питань неможливе.

«Бо це процес не політичний, а історичний. Тобто українська нація все більше здобуває силу, щоб бути суб’єктною у світі та позбавлятися тягаря «руського міра». І в найближчий час ми побачимо, що цифри соцопитувань будуть надалі зростати. Люди бачать наочно, що це не просто гасла, а екзистенційна боротьба двох світів і один з них має впасти. Українці повірили в свою силу. Крім нас в цю силу не вірив ніхто. І цей процес є в незворотнім, тому що є віра в свою націю, віра в свою силу, віра в те, що ми зможемо збудувати собі таке життя, яке ми уявляємо», - сказав Мохник.

Член Проводу Руху "Правий сектор" Василь Лабайчук, коментуючи соціологічні дані щодо ставлення в суспільстві до УПЦ мп, підкреслив: він не вважає правильним забороняти проросійську церкву.

«Держава може підійти до цього питання м’якше. Ми пропонуємо використати закон, який зобов’язує в назві релігійної організації вказувати керівний центр, який знаходиться в країні агресора. Міністерство культури вже провело експертизу по структурі московського патріархату і визначено, що ця структура підпадає під дію цього закону. Власне, через це вони проводили так званий собор в травні, нібито, прийняли новий статут, який до сьогоднішнього дня ніхто ніде не бачив. Зрозуміло, що це є мережа російської православної церкви. І якщо буде розблокований цей закон, то кожна релігійна громада повинна буде провести свої збори і визначитися: чи вона буде російська православна церква в Україні, чи приєднається до інших релігійних громад», - зауважив Лабайчук.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан зазначила, що зараз, коли відбувається жорстока спроба росії захопити Україну, слова «російський», «московський» є дуже сильними маркерами і вони впливають на результати опитувань. Тому вона радить соціологам уникати таких маркерів, а, наприклад, вказувати поряд з назвою церкви імена предстоятелів церков.

«Я думаю, що сьогодні багато вірян Української Православної церкви мають сантименти до московського патріархату. У той же час ми бачимо справді багато вірян і духовенства, які хочуть відмежуватися від московського патріархату. На превеликий жаль складність у цьому процесі є з боку самої київської митрополії УПЦ. Дуже прикро, що коли ми почали 5 липня діалог у Софії між двох православних церков, в підсумку цей діалог був заблокований саме з боку УПЦ», - сказала Богдан.

Також вона згадала, що представники цієї церкви були 30 вересня у Кремлі, але церква не відмежувалася від цього. Митрополія прокоментувала, що то не є позиція церкви, а УПЦ є з українським народом і підтримує суверенітет і територіальну цілісність України.

Тож, напевно, такі дії зрештою відображаються на ставленні суспільства, що й показують соцопитування.

Опитування проводилося з 5 по 12 серпня 2022 року в умовно безпечних регіонах України. Всього було опитано 2024 респондента у 112 населених пунктах.

Відео: