Не по барабану: які закупівлі є доцільними у воєнний час

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Учасники:  Дмитро Наталуха - голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку;  Анастасія Радіна - голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики;  Алла Басалаєва - голова Державної аудиторської служби України;  Надія Бігун - заступниця міністра економіки України; Оксана Продан - радниця голови Асоціації міст України; Юрій Ніколов - редактор «Наші Гроші».

Теми для обговорення:

• Які закупівлі є доцільними, а які ні у воєнний час?
• Хто має відповідати за те, щоб кошти не витрачалися на закупівлі з сумнівною користю?
• Як мають визначатися потреби на рівні держави й місцевого самоврядування та їхня першочерговість?
• Чи допомагає система Prozorro більш ефективно використовувати кошти платників податків?
• Де варто шукати найбільші порушення та зловживання у публічних закупівлях?

Чому це цікаво?

За останні тижні суспільство не один раз сколихнули новини про резонансні закупівлі, про які вдалося дізнатися з системи Prozorro: від барабанів і флагштоків до авто бізнес-класу та будівництва стадіонів. У деяких випадках завдяки розголосу ці закупівлі все ж були скасовані. Але усі ці випадки розкривають ширше та глобальніше питання: як зробити так, аби під час повномасштабної війни кошти витрачалися максимально ефективно та на потрібні речі та хто має за це відповідати?

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/, українською та англійською мовами.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w

Підсумкові матеріали:

Держаудитслужба ініціює законодавчі зміни для контролю витрат на відбудову

Державна аудиторська служба України ініціює зміни до законодавства для забезпечення ефективного контролю за фінансуванням робіт з відбудови країни.

Про це під час публічної дискусії на тему: “Не по барабану: які закупівлі є доцільними у воєнний час” сказала, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу, голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

Вона нагадала, що в листі про наміри, підписаному Києвом з Міжнародним валютним фондом, Держаудитслужбу визначено головним органом, який контролюватиме питання відновлення.

"І ми ініціюватимемо зміни до законодавства, що дозволять ефективно контролювати витрачання коштів. Це — спільне завдання (виконавчої і законодавчої влади - ред.). Тому проситиму про зустрічі з усіма парламентськими фракціями й доводитиму свою позицію. Ми повинні зробити контроль в цій частині ефективним", - пояснила Басалаєва.

Йдеться, за її словами, про дуже чутливе для українського суспільства питання. Також важливо не втратити довіру міжнародних партнерів.

"Останнім часом була велика кількість міжнародних зустрічей. Теза партнерів єдина: "Гроші ми дамо - за належного фінансового контролю. Покажіть, які важелі ви матимете у процесі відновлення", - наголосила очільниця Держаудитслужби.

При цьому моніторинг закупівель — єдиний в арсеналі служби інструмент, що працює превентивно, тобто, дозволяє запобігати порушенням, а не виявляти їх вже постфактум.

Одним з дієвих механізмів унеможливлення зловживань Басалаєва назвала блокування Держказначейством руху грошей, якщо при проведенні закупівель було допущено суттєві порушення. Пропонується законодавчо затвердити перелік таких порушень.

“Якщо ми їх виявимо, це зазначатиметься в системі Прозорро й буде сигналом для казначейства. Бо що відбувається зараз? Гроші пішли, вони дуже швидко освоюються. Потім наші аудити й ревізії виявлять, що їх витрачено неефективно. Передамо інформацію правоохоронним органам. Будуть кримінальні справи, буде зафіксовано збитки, хтось з підозрюваних сидітиме у Відні, але грошей немає...”, - каже голова Держаудитслужби.

Заступниця міністра економіки Надія Бігун, яка також брала участь в дискусії у Медіацентрі Україна-Укрінформ, погодилася з необхідністю посилення контролю за витрачання державних коштів. Водночас вона застерегла від “перегинів”, коли тендери зупинятимуть із формальних причин — приміром, через помилки в документації.

“Вважаємо, що механізм блокування платежів казначейством треба зробити обмеженим. Адже бачимо, що в межах моніторингу держзакупівель — особливо, у попередні періоди, - увагу часто акцентували на формальних порушеннях, зокрема процедурних, які напряму на економічний ефект не впливають. Насправді це не має бути підставою для припинення платежів”, - переконана посадовиця.

За словами Бігун, усі необхідні для відбудови країни процедури мають бути гнучкими та відповідати викликам часу, щоб здійснювати закупівлі навіть в таких складних умовах.

“Є запит, щоб відновлення було швидким, люди не мають часу чекати. Тому треба знайти механізм, за якого платежі зупиняли б лише при реальних ризиках, а не під будь-яким формальним приводом, що, безумовно, негативно позначатиметься на термінах виконання робіт”, - підсумувала Бігун.

Як повідомлялося, під час Міжнародної конференції з відновлення України, що відбулася минулого тижня у Лондоні, іноземні партнери пообіцяли надати на відбудову приблизно 60 мільярдів доларів у вигляді грантів, позик та кредитних гарантій. Одна з умов — чіткий контроль з боку України за використанням цих коштів.

Оборона, цивільний захист, харчі й пальне — пріоритети держзакупівель - Наталуха

Поміж пріоритетів закупівель за державний кошт під час війни - потреби захисту українців на фронті і в тилу, а також придбання харчів та палива.

Про це під час публічної дискусії на тему: "Не по барабану: які закупівлі є доцільними у воєнний час", що відбулася в Медіацентрі Україна — Укрінформ, сказав голова Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха.

За його словами, абсолютно природно, що на першому місці під час війни оборонні закупівлі. Далі за пріоритетністю - забезпечення українців продуктами харчування і паливом.

"Це також так чи інакше пов’язано із забезпеченням Сил оборони або фізичного й соціального захисту цивільних громадян. Як, приміром, питання облаштування укриттів. Перше — це безпека на фронті, друге — безпека в тилу, а також усе, що посилює цю безпеку”, - наголосив народний обранець.

Що ж до критеріїв першочерговості відповідних витрат та їх доцільності, то, на його думку, їх підказує здоровий глузд.

"Здоровий глузд не підказував, навіщо в укриттях барабани, тому це спровокувало низку дискусій і скандалів. Те ж стосується й ремонту під час війни стадіонів. Як на мене, має спрацьовувати інтуїція. Тому перше, що прийде в голову звичайній людині, яка замислиться, що їй потрібно, аби почуватися захищеною, це і є те, на що має витрачати кошти держава", - пояснив Наталуха.

Водночас він висловився за певне зміщення акцентів у системі оборонних закупівель. Адже зараз відсоток витрат на придбання БПЛА та морських дронів набагато нижчий, ніж при закупівлях важкого озброєння.

"Хоча з точки зору поштовху для певних індустрій держава могла б спрямовувати більший ресурс для стимулювання виробників саме цієї галузі. Якщо б вони знали, що є державне оборонне замовлення, могли б планувати обсяги виробництва та фінансувати науково-дослідні розробки. Думаю, ми до цього незабаром дійдемо", - переконаний парламентарій.

Як повідомлялося, в середині червня соцмережі сколихнув скандал, пов’язаний із закупівлею для укриттів у Києві барабанів майже на 900 тисяч гривень та електричних пателень по 600-700 тисяч за штуку. А минулого тижня оголосили результати тендерних закупівель послуг з капітального ремонту стадіону у місті Ківерці майже за 150 мільйонів гривень. Після резонансу в соціальних мережах місцева влада скасувала результати тендера.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк