Ефективність протидії російській дезінформації в Україні в умовах повномасштабної війни
Організатори: Ukraine Media Center — Ukrinform.
Спікери: Ігор Осика - ABA Roli; Діана Дуцик - ГО «Український інститут медіа та комунікації»; Роман Горбик - Седертернський університет, Швеція (онлайн).
- Презентація результатів дослідження Українського інституту медіа та комунікації (УІМК): Ефективність протидії російській дезінформації в Україні.
- Протидія російській дезінформації через призму західного досвіду.
Сесія 1. Зміна стратегій протидії дезінформації після 24 лютого 2022 року. Чи все вдалося? Спікери: Ігор Соловей - Центр стратегічних комунікацій; Тарас Шевченко - Міністерство культури та інформаційної політики; Тетяна Авдєєва - Лабораторія цифрової безпеки; Віталій Рибак – NDI; представник Центру протидії дезінформації.
Питання до обговорення:
- Якими були нові виклики для держави, ГО та медіа в сфері протидії дезінформації після повномасштабного вторгнення у 2022 р.?
- Які є прогалини і як з ними працювати?
- Які аудиторії/напрямки не охоплені?
- Якою має бути Стратегія протидії дезінформації і як забезпечити її ефективне виконання, щоб вона не залишилась документом на папері?
Сесія 2. Роль держави, громадського сектору та медіа в протидії дезінформації
Спікери: Олександр Бурмагін - Національна рада з питань телебачення та радіомовлення; Дмитро Швидченко - Національна рада з питань телебачення та радіомовлення; Галина Петренко - Детектор медіа; Ігор Розкладай – ЦЕДЕМ; Світлана Єременко - Інститут демократії ім. Пилипа Орлика; Оксана Майдан - Internews Network; Акім Галімов - 1+1 Media.
Питання до обговорення:
- Яким є вклад кожного зі стейкхолдерів: чи є він достанім?
- Як ефективно розподілити ролі між усіма стейкхолдерами, які працюють в сфері протидії дезінформації?
- Що потрібно зробити, щоб посилити синергію дій держави, ГО та медіа?
Сесія 3. Поствоєнний період. Від деокупації територій до деокупації інформаційного простору Спікери: Дзвенислава Щерба - ГО «Інтерньюз Україна»; Таміла Ташева - Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим; Тетяна Строй - Донецький пресклуб; Олексій Мацука - Freedom; Ірина Ейгельсон - Центр дослідження медіації і діалогу, НаУКМА; Ігор Розкладай - ЦЕДЕМ; Руслан Халапов - Суспільне Крим (TBC).
Питання до обговорення:
- Які є виклики поствоєнного періоду в сфері протидії дезінформації?
- Чи потрібна особлива стратегія «інформаційної деокупації» для територій, які були в окупації тривалий час?
- Що має бути в основі роботи з людьми на деокупованих територіях?
Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/, українською та англійською мовами.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w
Підсумкові матеріали:
Майже 84% українців помітили збільшення російської пропаганди у медіаполі - експертка
Збільшення кількості дезінформації з боку Російської Федерації після початку повномасштабного вторгнення відмітили 83, 8% респондентів.
Про це повідомила виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації під час презентації результатів дослідження "Ефективність протидії російській дезінформації в Україні", що відбулося в медіацентрі Україна-Укрінформ.
"Наші громадяни цілком погоджують з тим, що у нас після 24 лютого зросла кількість дезінформації, яку Росія почала поширювати проти України. Особливо про це говорили наші фактчекери, бо у них виникло колосальне навантаження після початку повномасштабного вторгнення", - зазначила експертка.
Згідно з результатами дослідження, 68% опитаних "цілком погоджуються", що кількість пропаганди зросла, ще 15,8 - "скоріше погоджуються".
Близько 50% опитаних зауважили, що Україна у цій ситуації діяла "частково ефективно, частково неефективно". Водночас 42,7% респондентів висловили думку, що президент найбільше сприяв протидії російській пропаганді. Друге місце по ефективності посідають військові - їхню роботу відмітили 34,4% українців. За словами Дуцик, перші позиції президента та військових зумовлені тим, що в них добре розвинена комунікація з авдиторією через різні платформи, що допомагає доносити меседжі про війну в Україні.
Дослідження виявило, що інформація про російську дезінформацію від органів влади допомогла б у розпізнаванні фейків з боку РФ для 38,7% респондентів. Водночас лише 4,5 % людей вважають, що медіаграмотність зумовить навчання.
Дуцик зауважила, що саме формулювання питання про ефективність протидії фейкам дискутовна. Тому це дослідження є пілотним, яке "має надати поштовх, щоб ми задумалися над проблемами, наявними в системі протидії дезінформації". У межах дослідження опитування пройшли ключові стейкхолдери, громадські організації, які мають проєкти в системі протидії фейкам, а також представники громадськості.
Медіастратегію на деокупованих територіях потрібно напрацьовувати вже зараз - експертка
На деокуповані території Криму та Луганської і Донецької областей потрібно заходити із чіткою інформаційною стратегією для запобігання "конфліктним точкам".
Про це заявила виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик під час презентації результатів дослідження "Ефективність протидії російській дезінформації в Україні", що відбулося в Медіацентрі Україна - Укрінформ.
"Ми розуміємо, що Україна поступово звільняє території та рано чи пізно ми прийдемо до звільнення Криму та всієї Донецької та Луганської області. І ми маємо мати план, що робити в інформаційному полі. Уже зараз ми вже маємо напрацьовувати стратегію роботи з цими аудиторіями", - сказала вона.
За словами Дуцик, це питання нині викликає багато дискусій в експертному середовищі, і щоб не допустити надалі розвиток конфліктних точок, потрібно виробляти інформаційну стратегію.
Водночас експертка зауважила, що в наявній в Україні системі протидії дезінформації є низка питань, які потребують вирішення. Зокрема, на стратегічному рівні вони стосуються досягнення консенсусу у термінології, формування єдиної стратегії, запровадження координації зусиль між організаціями, які протидіють дезінформації, створення системи моніторингу ефективності проєктів.
"Власне, навіть немає системи критеріїв ефективності. В основному її оцінюють за кількісними показниками - кількістю виробленого продукту та аудиторією, яка подивилася його. Але це не говорить про те, чи змінилася думка аудиторії, чи вплинув проєкт на рішення людей", - сказала директорка УІМК.
Як повідомляв Укрінформ, майже 84% українців помітили збільшення російської пропаганди у медіаполі.
Відео:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк