10 років реформування прокуратури. Презентація дослідження

Організатор: ГО «Адвокат майбутнього».

Учасники: Микола Хавронюк – доктор юридичних наук, професор кафедри кримінального та кримінального процесуального права Національного університету «Києво-Могилянська академія», директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ; Євген Крапивін – експерт з кримінальної юстиції Центру політико-правових реформ; Дар’я Писаренко – юристка, виконавча директорка Громадської організації «Адвокат майбутнього»; Олексій Бонюк - Офіс Генерального прокурора.

Довідково. Починаючи з 2014 року, одразу після Революції Гідності, прокуратура України перебуває у стані постійного реформування. Після внесення змін до Конституції України у 2016 році інститут прокуратури нарешті знайшов своє місце у механізмі держави як невід’ємна складова системи правосуддя.

Відбулася фундаментальна зміна суспільного призначення прокуратури: вона позбулась такого радянського рудимента, характерного переважно для авторитарних режимів, як функція загального нагляду за дотриманням законодавства, а також невластивої прокуратурі функції слідства.

Тепер основна місія прокуратури загалом відповідає стандартам Ради Європи і Європейського Союзу – представлення публічного обвинувачення в суді та забезпечення захисту прав обвинувачених та потерпілих під час досудового розслідування.

Однією з найбільш проривних змін у реформуванні прокуратури стало запровадження конкурсного відбору на посади прокурорів і можливість зайняти ці посади юристам, які не мали до цього досвіду роботи у прокуратурі. Це є важливим чинником оновлення персонального складу органів прокуратури, зміни організаційної культури та етичних орієнтирів за рахунок приливу «нової крові».

Серед чи не найбільших реформаторських невдач залишається проведення атестації прокурорів, яка в результаті недосконалого законодавчого регулювання не дозволила досягнути заявлених цілей

Разом з тим залишається низка системних проблем, які все ще потребують вирішення і продуманої державної політики, що базується на даних. Серед них найбільш гострими є, зокрема, такі:

• існуючі інституційні механізми не забезпечують повною мірою незалежність прокурора;
• прокуратура продовжує виконувати невластиву їй і неконституційну функцію координації правоохоронної діяльності та боротьби зі злочинністю;
• обсяг повноважень та реального впливу Генерального прокурора є надмірним і часто виходить за межі, визначені законом, або ж ці межі розмиті;
• призначення Генерального прокурора досі є по суті політичним і не ґрунтується виключно на професійних якостях кандидатів, що також підважує незалежність прокуратури як інституту правосуддя;
• відсутня система оцінки якості роботи прокурора;
• прокурорське самоврядування не виконує повною мірою свого призначення зі сприяння організації прокурорської діяльності, підвищення професійного рівня прокурорів, захисту їх прав та представництва інтересів.

Незалежність прокурора, належне прокурорське самоврядування та якісне управління органами прокуратури без втручання у процесуальну діяльність прокурора є необхідною передумовою для набуття Україною членства у Європейському Союзі.

Матеріали підготовлені Громадською організацією «Адвокат майбутнього» у рамках проєкту «Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС», який реалізується консорціумом українських громадських організацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст матеріалів не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV. 

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

У результаті реформи прокуратури не вдалося досягти незалежності прокурорів — експерт

Реформування прокуратури, яке розпочалося у 2014 році, не привело до забезпечення незалежності прокурорів.

Таку думку висловив директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк під час презентації дослідження результатів державної політики реформування прокуратури протягом 2014–2023 років, яка відбулася в Укрінформі.

За його словами, дослідники провели анонімне опитування 84 прокурорів.

“Прокурори нам сказали, що вони не є незалежними, вони, на жаль, змушені виконувати іноді сумнівні вказівки своїх керівників, завантажені якоюсь незрозумілою роботою, яка часто спускається "згори" і займає багато часу. Через це вони змушені не так здійснювати функції прокуратури, як намагаються бути хорошими”, - заявив Хавронюк.

На його думку, є потреба розробити іншу кадрову структуру прокуратур.

“Нам не потрібно стільки керівників управлінь, їхніх заступників, керівників відділів, тому що кожен прокурор є самостійним і незалежним”, - вважає представник Центру політико-правових реформ.

Своєю чергою Олексій Бонюк, який очолює в Офісі генпрокурора “департамент реформ”, зазначив, що відомство продовжує працювати над удосконаленням.

“Реформа не закінчилася. Це абсолютна ілюзія, що якийсь етап реформування пройшов і ми працюємо далі”, - сказав він.

При цьому Бонюк вважає переатестацію прокурорів, яка відбулася в результаті внесення змін до профільного закону у 2019 році, однією з найуспішніших.

“Під час реформи жоден прокурор не потрапив на свою посаду поза процедурою, яка передбачала проходження трьох етапів атестації”, - наголосив він.

Як повідомляв Укрінформ, після ухвалення Верховною Радою 19 вересня 2019 року Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" розпочалася реформа Генпрокуратури. Вона охоплювала атестацію та перевірку прокурорів ГПУ, створення Офісу генпрокурора, який розпочав роботу 2 січня 2020 року. Також атестацію пройшли працівники регіональних та місцевих прокуратур.

Передбачалося, що внаслідок реформування кількість прокурорів мала зменшитися з 15 тис. до 10 тис.

 Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк