«Українські злочини проти людяності (2022-2023)» – книга пропаганди РФ та Міжнародний громадський трибунал із любителями Путіна.
Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.
Учасники: Аліна Бондарчук - керівник департаменту збору та моніторингу інформації Центру протидії дезінформації РНБО України; Світлана Сліпченко - лідерка проєкту VoxCheck; Максим Щербатюк - програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
Теми для обговорення:
- Що являє собою книга «Українські злочини проти людяності (2022-2023)», ким та для чого вона була створена?
- Чим небезпечна дана збірка та хто виступає у ній повіреними особами?
- Чому небезпечний Міжнародний громадський трибунал і для кого він несе шкоду?
- Які наративи розповсюджують у книзі та як вони перегукуються із нинішніми наративами кремля?
- Яка динаміка використання наративів у книзі та в реальності?
- Чи зможе Росія реально використати «свідчення» у міжнародних судах?
- Як Україна просувається у зборі злочинів Росії?
Формат заходу – офлайн (Зала 1).
Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.
Прохання прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1Bcn.
Підсумкові матеріали:
Пропагандистська книга росіян "Українські злочини проти людяності (2022-2023)" не матиме впливу на міжнародному рівні – правозахисники
Російська пропагандистська книга "Українські злочини проти людяності (2022-2023)" не матиме впливу на міжнародному рівні, тому що не базується на реальних фактах.
Про це зазначили під час пресконференції у Медіацентрі Україна – Укрінформ програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк і керівниця департаменту збору та моніторингу інформації Центру протидії дезінформації РНБО України Аліна Бондарчук.
"У юридичному плані тут мало шансів, що це матиме вплив на міжнародні інституції. Я б сказав, що ніякого впливу. Це макулатура... Напевно, інші цілі ставлять автори цієї белетристики, щоб досягти своїх намірів", – сказав він.
За словами Щербатюка, небезпека цієї книги – у тому, що росіяни "спамитимуть" нею комітети ООН та надсилатимуть для підтримки певних скептиків у країнах ЄС. "Цільова аудиторія цього пропагандистського продукту — країни ЄС і міжнародні європейські інституції, у яких приймаються рішення", – говорить він.
Водночас Бондарчук додала, що зібрані у книзі 600 свідчень нібито злочинів України проти людяності є "абсолютно безпідставними". "Ми вивчили "свідків" і їхні "свідчення" і зрозуміли, що вони відповідають наративам Кремля", – інформує представниця РНБО.
Як повідомлялося, у серпні в Росії презентували пропагандистську книжку "Українські злочини проти людяності (2022–2023)", де зібрані нібито "факти про звірства" "українських неонацистів" проти мирного населення Донецької області.
Російська пропаганда замість смішних фейків стала "грати" на чутливих темах - експерти
Російська пропаганда змінила тактику ведення інформаційної війни, перейшовши від поширення відверто абсурдних фейків до використання чутливих для суспільства тем.
Про це керівник департаменту збору та моніторингу інформації Центру протидії дезінформації РНБО Аліна Бондарчук сказала на пресконференції у Медіацентрі Україна-Укрінформ.
“Росія відмовилася вкидати смішні фейки, над якими ми лише жартували, і перейшла до тем, які можуть викликати дискусії”, - зазначила вона.
За словами експерта, в інформаційному просторі вже не з’являються абсурдні фейки про "чорну трансплантологію" і "біолабораторії", натомість спостерігається нагнітання на темах мобілізації, опалювального сезону, економічної ситуації, корупції.
Бондарчук зауважила, що найпоширеніші російські наративи стосуються чутливих тем: “Наші кількість загиблих, прильоти. Зараз іде розслідування за фактом обстрілу Костянтинівки, типу це була наша ракета чи ні. Тобто абсолютно все, що стосується чутливих тем, — все повністю стосується українців”.
Своєю чергою лідер проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко зауважила, обстріл Костянтинівки зараз є топтемою, і дослідження журналістів-розслідувачів дають "різні результати".
"Не видно уламків ракети, не можна точно ідентифікувати, що відбулося, але Росія продовжує тиснути на цю тему і вкидати багато версій. Таке ми спостерігали з попередніми масованими атаками по цивільних об’єктах: вкидається така кількість версій, що людина просто плутається в них, перенасичується темою, чіпляється за якусь одну, запам'ятовує її і забуває про цю тезу", - сказала вона.
Водночас, за її словами, червоною ниткою через російську пропаганду проходить тема, що винна у цьому саме Україна й атака була нібито з боку України.
Експерт також наголосила, що наратив про те, що Збройні сили України нібито цілеспрямовано обстрілюють місця скупчення людей у Донецькій і Луганській областях, Росія активно використовує з 2014 року. Він був ключовим в обґрунтуванні того, чому "потребують захисту" жителі Сходу України. А останні півтора року Росія поширює цей наратив і на інші тимчасово окуповані території.
На думку Сліпченко, ці тези й надалі поширюватимуться в українських та іноземних медіа, аби “викликати відчуття, що не все так однозначно, треба розбиратися, треба почекати”.
Як повідомлялося, 6 вересня внаслідок обстрілу ринку у Костянтинівці Донецької області 16 людей загинуло і 33 особи дістали поранення.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
