Українська мова – культурно-психологічна потреба народу в умовах зовнішньої агресії

Організатор:  ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод».

Учасники: Юрій Федоренко - керівник ГО «Агенція розвитку демократії та інформаційних свобод», головний редактор сайту «Матриця свободи», модератор; Олександр Макобрій - заступник директора департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП; Анна Куценко - директорка департаменту культури та туризму КОВА; Діана Трима - директорка департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради; Євген Пронін - юрист; Євген Гурківський - маркетинговий директор ГО «War Against War»;  Дмитро Золотухін - ексзаступник міністра інформаційної політики України, експерт з питань інформаційних воєн;  Ярослав Божко - політолог, голова центру політичних студій «Доктрина».

Теми до обговорення: 

• На які проєкти з популяризації української мови існує запит суспільства?
• Які головні перепони на шляху до повної українізації?
• Відмова від російської культури – це тренд спротиву чи питання національної безпеки?
• Який україномовний контент є першочерговою потребою у найближчій перспективі?

Чому це важливо?

Громадські, політичні діячі та експерти ініціюють суспільну дискусію щодо специфіки реалізації політики українізації в умовах війни.

Учасники заходу обговорять проблеми різних цільових аудиторій під час переходу на українську, сформують основні культурно-психологічні потреби та запити суспільства крізь мовну призму. Також  проаналізують вплив популяризації української мови на імідж України за кордоном.  

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: vikileggero@gmail.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Наскільки українська мова буде представлена у світі залежить від нас – експерт

Від нас залежить, наскільки буде українська мова представлена у світі. Дуже важливі політична воля й потужна державна політика.

Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему «Українська мова – культурно-психологічна потреба народу в умовах зовнішньої агресії» заявив заступник директора департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Олександр Макобрій.

«Від нас залежить, наскільки буде українська мова представлена у світі. Це залежить від потужності державної політики. Потрібна політична воля - вона є. Потрібні реальні дії і вони є», - сказав Макобрій.

Він зазначив, що Міністерство культури та інформаційної політики України є відповідальним за реалізацію та формування державної мовної політики. За його словами, Міністерством здійснюється робота щодо підготовки Державної цільової програми національно-культурного забезпечення розвитку і функціонування української мови до 2030 року.

Макобрій зазначив, що мета програми полягає в тому, щоб подолати наслідки русифікації, також вона передбачає всебічний розвиток і функціонування державної мови у всіх сферах суспільного життя на території України і популяризація української мови у світі.

Програма знаходиться на рівні проєкту, є установлений порядок Кабміну для подальшого внесення на розгляд уряду.

Програмою передбачені такі спеціальні проєкти, як “мовна деокупація” - це подолання наслідків лінгвоциду та заходи з відновлення функціонування державного мовлення на деокупованих територіях.

На переконання заступника директора департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП, важливим є популяризація української мови - проведення інформаційних кампаній з промоцією мови як в Україні, так і в світі; популяризація української літератури; функціонування національної платформи з вивчення української мови на єдиному порталі.

Іншим спецпроєктом програми є підвищення освітнього потенціалу - вдосконалення рівня володіння і викладання української мови педагогічними працівниками.

Макобрій підкреслив, що серед основних стратегічних цілей програми є: українська мова - мова надання публічних послуг; українська мова - мова комунікації, ведення документації та споживання інформації; українська мова - мова спілкування у побуті; системна промоція української мови у світі.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт Державної цільової програми розвитку та поширення української мови й ухвалив рішення звернутися до Кабінету міністрів з пропозицією його затвердження.

Перехід на українську мову має бути виключно добровільним - експерт

У питанні переходу людей на українську мову не може бути жодних насильницьких дій.

Таке переконання висловила директор департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради Діана Трима під час круглого столу в Укрінформі.

“У питанні переходу людей на українську мову не може бути ніяких насильницьких дій і фраз “ви маєте”, “ви повинні перейти”. Бо ті регіони, які були окуповані, а потім деокуповані, або люди, які є на сьогодні ВПО, вони пережили багато трагічних подій, які змінили їх усередині майже повністю. Сьогодні заборона або нав'язування чогось для цих людей погіршує ситуацію. Українізація має бути, але вона має бути лагідною”, - наголосила Трима.

Щодо уявлення, що населення східних регіонів більше спілкується російською мовою, вона зауважила, що і в інших регіонах України є ця проблема.

"Я б не казала про те, що люди із східних регіонів України затримують процес впровадження української мови. Переживши те, що їм довелося пережити, у людей є велике бажання скоріше перейти на українську мову. Це роблять і діти, і люди більш дорослого віку”, - зазначила Трима.

Як повідомляв Укрінформ, до 81% українців повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва.

Потрібно формувати критичний обсяг україномовного розважального контенту - експерт

Ми маємо хороші зразки українських ігор, але дуже маленьку представленість України в сучасних комп'ютерних іграх.

Про це заявив голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Українська мова – культурно-психологічна потреба народу в умовах зовнішньої агресії".

За його словами, Росія зробила дуже багато, щоб її присутність в іграх була досить сильна.

“Є купа комп'ютерних ігор, у яких Росія присутня як фракція або навіть як ворог, але вона все одно присутня. Там є автомати Калашнікова, там є елементи російського культурного впливу”, - зазначив голова Центру політичних студій "Доктрина".

Він згадав цікавий прецедент з досить популярною комп’ютерною грою, яка була виконана російськими розробниками у неосталінській, гротескно-тоталітарно радянській естетиці, яка наробила досить багато галасу і привернула цим увагу.

Божко підкреслив, що ми маємо хороші зразки українських ігор, але маємо дуже маленьку представленість України саме в сучасних комп'ютерних іграх.

“Для того, щоб робити ефективні заходи з просування мови і культури ми маємо порахувати, яка структура проведення часу в Інтернеті в українського споживача. Якщо він 80% часу витрачає на розважальний контент, а лише 3% на освітній, то реально 80% зусиль потрібно направляти на розважальний контент”, - сказав експерт.

На його переконання, потрібно працювати з молодшим поколінням. За його словами, це не означає створювати українську піонерію, а формувати той критичний обсяг україномовного розважального контенту, який дозволятиме відчувати, що українська мова в цій сфері є абсолютно самодостатня.

“Тобто, що вона не потребує замінника, що не треба шукати російські варіанти перекладу. Ми повинні робити певні зусилля по формуванню таких перекладів першими”, - наголосив Божко

Він додав, що треба зупинити рештки кенселінгу “суржику” та інших форматів нелітературної української мови в публічному просторі.

“Якщо ми людину кенселимо і кажемо, що "суржик" це якась “сільська мова”, то будьмо готові, що людина після цього може перейти на російську, а не на літературну українську”, - зауважив Божко.

Як повідомляв Укрінформ, до 81% українців повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва.

Відео: 

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк