Перспективи реформи державного екоконтролю у часи повномасштабної війни

Організатори: Медіацентр Україна – Укрінформ.

Спікери: Олена Крамаренко - заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України; Олег Бондаренко - голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування ВРУ (онлайн); Дмитро Заруба - перший заступник голови Державної екологічної інспекції; Олена Кравченко - виконавча директорка Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина»; Олег Листопад - експерт Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Save Dnipro.

Питання до обговорення:

• Зараз Державна екоінспекція (ДЕІ) крім контролю виконання екологічного законодавства суб’єктами господарювання ще й фіксує шкоду довкіллю від російської агресії та обраховує збитки. Але чи має вона достатньо повноважень та спроможностей як для першої, так і для другої функцій?
• Чи потрібно об’єднати контрольні зусилля рибного патруля, Держспоживслужби та інших контролерів у одну структуру?
• На яких засадах мають працювати лабораторії і скільки та у кого вони є?
• Коли буде ухвалено законопроєкт «Про державний екологічний контроль 3091, який вже багато років «вариться» у Верховній Раді?

Чому це цікаво?

Україна зіткнулася із серйозними викликами, пов'язаними із російською агресією та воєнними подіями. Часи війни підносять питання щодо ефективності екологічного контролю та потреби в його реформі.

Кожен факт впливу воєнних дій на довкілля має бути зібраним, задукоментованим належним чином, обраховані збитки за сучасними релевантними методиками. І  першу “скрипку” у зборі і обробці такої інформації належить екоінспекції. Саме від неї залежить належність, допустимість доказів у майбутніх справах проти агресора з вимогою компенсації за знищене довкілля і його відновлення до природного стану. Фіксація шкоди – це нова довготривала функція екоіспекції. Отже, ми маємо нові виклики і нові можливості їх подолати.

“Коли тяжко хвора людина і потребує невідкладної допомоги лікаря, ми не будемо шукати допомоги у того, хто не володіє достатніми сучасними знаннями, не має сучасного діагностичного обладнання. Так і зранене понівичине війною довкілля потребуватиме допомоги не старої пострадянської системи екоконтролю, а нового дієвого органу із сучасними знаннями, технічними можливостями до збору та аналізу фактів руйнації”, — Олена Кравченко, виконавча директорка Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина».

Формат заходу – офлайн (Зала 1) + онлайн.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також  ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці  Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

Україні потрібен дієвий орган екологічного контролю - голова природоохоронного комітету ВР

Україна потребує оновлення природоохоронного законодавства, наслідком якого буде створення єдиного органу екологічного контролю з максимальними повноваженнями.

Таку думку висловив голова комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради Олег Бондаренко під час дискусії “Реформа екологічного контролю у часи війни: важливість та перспективи” в Медіацентрі Україна - Укрінформ.

За словами парламентарія, державну природоохоронну службу (екологічну інспекцію) в Україні реорганізовували вже не раз. Але належного результату це не принесло.

“Результатом (оновлення законодавства - ред.) буде створення ефективного органу, який здійснюватиме діяльність з контролю за виконанням природоохоронного законодавства всіма громадянами, держорганами та суб’єктами господарювання і матиме максимальні повноваження та дієвий інструментарій. У нас справді багато органів, які стежать за дотриманням закону, ініціюють притягнення порушників до відповідальності, але їхня робота розрізнена й несистемна”, - констатував Бондаренко.

Він вважає, що саме Державна екологічна інспекція має стати єдиною в країні інституцією, яка опікується всіма питаннями виконання законодавства у сфері захисту довкілля і природокористування, яка може виявляти всі правопорушення, виконувати превентивну роботу, запобігаючи таким правопорушенням і притягати винних до відповідальності.

Причому відповідальність, на думку народного обранця, має бути такою, щоб наступного правопорушення не відбувалося.

“Тобто, якщо порушив, то наступного разу маєш задуматися, чи варта того можлива економічна вигода чи просто твоя бездіяльність - з огляду на економічні, юридичні та інші невідворотні наслідки”, - уточнив голова профільного комітету.

Натомість зараз адміністрації підприємств можуть роками не допускати екоінспекторів для перевірок, і “їм за це нічого не буде”.

Подолати проблему мало б запровадження адміністративно-господарських санкцій у великому розмірі. Впровадити їх намагалися вже не раз. Але реформі, за словами Бондаренка, заважає великий спротив як у попередніх, так і в нинішній каденціях Верховної Ради - на догоду окремим суб’єктам господарювання - створенню нового органу, який би мав достатні повноваження у галузі природоохоронної діяльності.

Як приклад він навів парламентський “довгобуд” - законопроєкт про державний екологічний контроль (№3091), який двічі проходив перше читання. Востаннє — ще 2021 року.

“Коли ми почали готувати поправки до другого читання, на жаль, розпочалося повномасштабне російське вторгнення, яке змінило політику в частині проведення перевірок. А саме перевірки є основним інструментом здійснення діяльності Держекоінспекції. Отже, дієвого механізму, який би слугував контролю в цій галузі, наразі немає", - зауважив Бондаренко.

Водночас, на його думку, реформу не можна вкотре відкладати “на після війни”. Зміни потрібні вже зараз. Для цього треба об’єднувати зусилля з Міндовкілля, громадськістю, Державною екологічною інспекцією та чітко домовлятися про модель, що буде закріплена не в підзаконних актах, а в рамковому законі, наголосив Бондаренко.

Він запевнив, що, попри перепони, робота над удосконаленням законопроєкту триває, і висловив сподівання на якнайшвидше ухвалення документа в сесійній залі.

Як повідомлялося, з 13 по 19 жовтня територіальні та міжрегіональні територіальні органи Державної екологічної інспекції здійснили 112 заходів контролю, складено 214 протоколів про адміністративні правопорушення. Загальна сума накладених штрафних санкцій - 52 тис. грн. За фактами порушень вимог природоохоронного законодавства розраховано збитки у 2 145 тис. грн. Загальна сума пред’явлених претензій та позовів - 355 тис. грн. У добровільному та примусовому порядку стягнуто 498 тис. грн на відшкодування збитків.

Для повної оцінки екологічних збитків, заподіяних Україні Росією, потрібно 20-30 років - Міндовкілля

Щоб повністю оцінити заподіяну російською агресією шкоду та підрахувати прямі й опосередковані збитки, Україні знадобиться 20-30 років.

Про це сказала заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко під час дискусії “Реформа екологічного контролю у часи війни: важливість та перспективи” в Медіацентрі Україна - Укрінформ.

За її словами, війна поставила нові виклики перед системою державного екологічного контролю. Нині основна функція Державної екологічної інспекції — фіксація шкоди та нарахування збитків, заподіяних державі і довкіллю російською агресією, збір необхідних для цього даних та фіксація екологічних злочинів.

“У Держекоінспекції нині працюють 1350 інспекторів. Площа нашої країни — понад 600 тисяч квадратних кілометрів. Тобто, на кожного інспектора припадає 447 квадратних кілометрів території. З урахуванням нинішніх масштабів війни такої кількості людей недостатньо. Адже нікуди не поділися і “звичайні” господарські злочини проти довкілля”, - зауважила Крамаренко.

Для ілюстрації посадовиця навела дані спеціалізованої екологічної прокуратури, згідно з якими у другому півріччі 2022-го було зафіксовано 6100 кримінальних діянь, пов’язаних зі злочинами проти довкілля, а за 9 місяців нинішнього року в цій царині порушено майже 6300 кримінальних справ.

“Зважаючи ж на те, що заподіяна бойовими діями шкода природі даватиметься взнаки ще довго і країна продовжуватиме зазнавати опосередкованих збитків унаслідок нинішніх руйнувань, аби зафіксувати усі злочини Росії проти довкілля та донарахувати збитки, знадобиться принаймні 20-30 років”, - спрогнозувала Крамаренко.

Йтиметься, поміж іншого, про додаткове навантаження на Державну екологічну інспекцію. І, щоб впоратися із викликами, цей орган має не лише поповнюватися кадрами, а й оновлювати свій функціонал та інструментарій. Для цього парламентарії, урядовці та громадський сектор напрацьовують пропозиції щодо оновлення законодавства про державний екологічний контроль. Окрім того, пропонується внести зміни до низки нормативних актів - передовсім до Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища від 2017 року, - в частині додаткових повноважень Держекоінспекції.

Як повідомлялося, за даними Міндовкілля, загальні збитки природному середовищу в Україні через агресію РФ перевищили 2 трлн грн. Лише збитки від російського теракту на Каховській ГЕС перевищують 146 млрд грн (3,8 млрд євро). Й ці оцінки не остаточні, адже, поміж іншого, без води залишилися зрошувальні системи сільгоспугідь, на яких щороку вирощували близько 2 млн тонн зерна.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк