Презентація звіту та рекомендації щодо гуманітарної політики ТОТ АР Крим та м. Севастополь

Організатор: ГО “Кримський центр ділового та культурного співробітництва “Український дім”.

Спікери: Андрій Щекун -  координатор групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи;  Гаяна Юксель -  експертка групи «Гуманітарна політика» Кримської платформи, доцентка  Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, кандидатка філологічних наук, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу;  Валентина Потапова -  керівниця напрямку національної адвокації в сфері освіти Центру громадянської просвіти «Альменда», експертка робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи;  Юрій Смєлянський - експерт з питань тимчасово окупованих територій, співзасновник БО “Інститут Чорноморських стратегічних досліджень”, експерт робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи;  Олександр Саган - доктор філософських наук, професор, завідувач відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України, член Експертної ради з питань свободи совісті Державної служби України з етнополітики та свободи совісті;  Андрій Іванець - кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, експерт Експертної мережі Кримської платформи;  Евеліна Кравченко -  кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України, експертка групи “Гуманітарна політика” Кримської платформи;  Андрій Луцик - експерт ГО «Регіональний центр з прав людини», експерт групи “Гуманітарна політика” Кримської платформи.

Чому це цікаво? 

Експерти групи  “Гуманітарна політика” Кримської платформи презентують звіт та рекомендації щодо гуманітарної політики ТОТ АР Крим та м. Севастополь.

Цей захід став можливим завдяки  підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту "Права людини в дії", який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform?fbclid=IwAR0st84A_-gZzdo-Yej3lg_laJJuJ1ImX1BcnOYGJ4BVfV0io9vdlyfFP3w.

Підсумкові матеріали:

У Криму з початку окупації кількість релігійних громад скоротилася у два рази — експерт

У тимчасово окупованому Криму з 2014 року кількість релігійних громад скоротилася в два рази.

На цьому наголосив в Укрінформі кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Музею Голодомору, експерт Експертної мережі Кримської платформи Андрій Іванець під час презентації звіту "Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній".

«За період Незалежності і до окупації релігійна мережа півострова виросла в понад 20 разів. На початок 2014 року діяли 2220 релігійних організацій. Зараз їх менше в два рази», - сказав він.

За словами експерта, найбільше утисків за період окупації зазнали Українська православна церква, Українська автокефальна православна церква, яка мала 10 громад, а на сьогодні жодної немає.

Окрім ПЦУ, підкреслив Іванець, утисків зазнають практично всі церкви і релігійні організації, за винятковий тих, які стали на шлях служіння окупантам. Серед них Кримська метрополія московської патріархії, яка до 2022 року мала три єпархії УПЦ МП, Духовне управління мусульман Криму, деякі старовірські, протестантські та юдейські напрями.

При цьому експерт наголосив, що ситуація в ісламських громадах та релігійних управліннях в Криму залишається напруженою всі роки окупації.

«Російські силові структури бояться протестного потенціалу кримських татар. Відтак останні зазнають як релігійних, так і політичних репресій», - зазначив він.

Також, за словами Іванця, кримських татар багато серед політичних в’язнів. Більшість з них є прихильниками релігійної течії Хізб ут-Тахрір, яка в Україні не є забороненою.

Ситуація у протестантських громадах в Криму також залишається важкою. Деякі з них, наприклад "Свідки Єгови", зазнають кримінального переслідування вже через сам факт належності до цієї організації, додав він.

«Російська окупаційна влада грубо порушує всі базові міжнародні договори, декларації та інші документи, які регулюють захист свободи совісті в світі, порушення прав людини, дискримінацію релігійних громад, захоплення храмів і церковного майна», - сказав він.

При цьому експерт зауважив, що Україна недостатньо використовує ці факти в своїй інформаційній роботі для боротьби з ворогом як в середині країни, так і за її межами.

Раніше Укрінформ повідомляв, що віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук запропонувала готувати кадровий резерв духовенства для звільнених територій.

Відео: 

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк