Російсько-українська війна: календар ключових дат

Організатори: Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики, Український інститут національної пам'яті.

Учасники: Микита Потураєв – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Євгенія Кравчук – народна депутатка України; Ірина Констанкевич - народна депутатка України; Володимир В’ятрович – народний депутат України; Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам’яті; Фархад Фархадов – заступник міністра у справах ветеранів України; Мар’яна Томин - Міністерство культури та інформаційної політики; Тетяна Беренда - Міністерство освіти і науки; Світлана Тарасова - Міністерство молоді та спорту; Олександр Филь - Міністерство оборони України; Володимир Якубець - Міністерство оборони України; Василь Павлов - Міністерство у справах ветеранів; Ігор Косяк - Центр досліджень воєнної історії ЗСУ; Павло Корцуб - Національний військово-історичний музей України; Антон Лягуша - Київська школа економіки; Катерина Іголкіна - «Минуле/Майбутнє/Мистецтво», ГО «МСМ»; Ксенія Пальцун - «Минуле/Майбутнє/Мистецтво», ГО «МСМ»; Олександр Білінський - платформа пам’яті «Меморіал»; Ольга Котюк - Фонд «Партнерство задля стійкості України»; Вахтанг Кіпіані - експерт, військовий, історик; Ольга Сало - Національний музей Революції Гідності; Юрій Гудименко -  представник ветеранської спільноти; Максим Майоров - експерт, Центр стратегічних комунікацій; Кирило Грабчак - Секретаріат Комітету ВРУ; Олексій Панич - експерт, філософ; Гліб Стрижко - керівник Київської філії VETERANHUB; Віктор Войтенко – VETERANHUB.

Питання до обговорення:

• Яким має бути календар памʼятних дат російсько-української війни: критерії та принципи.
• Яким 24 лютого 2022 року має бути у календарі державних памʼятних дат.
• Пропозиції нових дат до державного календаря, які б сприяли збереженню памʼяті про події, героїв та жертв війни (серед іншого обговорюватимуться памʼятні дні на вшанування оборони Маріуполя, звільнення Харківщини та Херсона, жертв теракту в Оленівці).

Чому це важливо? 

Війна Росії проти України спонукає до переформатування календаря державних свят і памʼятних дат.

Календар є одним із усталених інструментів меморіалізації. Тож закономірно, що в контексті збереження памʼяті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.

Окремі памʼятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, 29 серпня вшановуємо памʼять загиблих захисників України. Памʼятна дата приурочена до роковин Іловайської трагедії. А 26 лютого відзначаємо День спротиву окупації Криму.

Але з 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. Зʼявилися ініціативи запровадження дат, повʼязаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Акредитація триватиме до 13:00 3 травня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, контакти, назву видання.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Війна вносить корективи в календар свят і вшанувань — експерти

Війна Росії проти України спонукає до переформатування календаря державних свят і пам'ятних дат.

На цьому наголосили учасники круглого столу «Російсько-українська війна: календар ключових дат» в Укрінформі.

Організатори заходу вважають, що календар є одним із усталених інструментів меморіалізації, тож закономірно, що в контексті збереження пам'яті про події сучасної російсько-української війни постає питання впровадження відповідних дат.

"Це складне завдання, тому що меморіалізація відбувається прямо під час війни, і це один із найбільших викликів. Нам важливо зрозуміти - який буде загальний підхід на час війни: чи накласти мораторій на ухвалення нових дат, допоки війна триває; чи прийняти державну стратегію обмеженої, обережної меморіалізації і не поспішати вводити дати перемог чи звільнень територій; або не визнавати жодних обмежень і визначати пам’ятні дати і свята, наче немає ніякого форс-мажору, бо війна триває вже 10 років", - сказав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Учасники круглого столу звернули увагу на те, що окремі пам'ятні дні було запроваджено після початку російської збройної агресії в 2014 році. Так, приміром, 29 серпня вшановуємо пам'ять загиблих захисників України - пам'ятну дату приурочено до роковин Іловайської трагедії. Але з повномасштабним вторгненням постали нові і не менш трагічні події.

"29 серпня надзвичайно складна дата з прив'язкою до конкретних подій. По-перше, використання слів трагедія, котел, масова українська поразка - це гра росіянам на їхні ІПСО. По-друге, дата потребує вшанування, але, крім Іловайська, були ще величезні втрати в Зеленопіллі, Оленівці, на полігоні "Десна" тощо. Прирівнювати одномоментну втрату великої кількості людей до національного дня жалоби в умовах повномасштабного вторгнення не є правильно. Весь український календар воєнно-історичних дат потребує оновлення, уточнення та осучаснення", - вважає радник Міністерства у справах ветеранів Василь Павлов.

Водночас є дати, які вже викарбувані в народній пам’яті і які не можна не відзначати, переконаний народний депутат України, голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв.

"У нас є загиблі воїни у цій війні і не важливо, з якого часу ми її відраховуємо. Ми свідомо внесли це (29 серпня — ред.) в календар, щоб підкреслити, що війна триває вже 10 років. Є загиблі захисники України і у них має бути день вшанування. І коли буде цей день - питання друге, хоча й важливе... Так, війна почалася в 2014-ому. Але 24 лютого (2022 року - ред.) з пам’яті українців не стерти ніколи. Є дати, які ми не можемо не відзначати, бо вони вже викарбувані у народній пам’яті на десятиліття вперед, а є ті, які треба наповнити змістом", - зауважив Потураєв.

Учасники круглого столу зійшлися на думці, що 2022 року питання меморіалізації війни постало масштабніше. З'явилися ініціативи запровадження дат, пов'язаних із окремими подіями повномасштабної війни. Тож виникла потреба впорядкувати календар і синхронізувати потенційні нові дати з уже наявними.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк