Презентація звіту Уповноваженого із захисту державної мови за 2023 рік

2 травня об 11:00 відбудеться презентація звіту Уповноваженого із захисту державної мови за 2023 рік.

Організатори: Медіацентр Україна-Укрінформ.

Спікер: Тарас Кремінь -  Уповноважений із захисту державної мови.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на ютуб-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/@UkrinformTV, а також ютуб-каналі Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.youtube.com/@mediacenterukraine-ukrinfo5672/about, на фейсбук-сторінці Ukraine Media Center Ukrinform: https://www.facebook.com/UkraineMediaCenter/.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

За два роки використання української мови в усіх сферах зросло у сотні й тисячі разів - мовний омбудсмен

Громадяни України стали частіше послуговуватися українською не тільки в офіційному спілкуванні, а й у приватному житті, і одним із чинників цього є російсько-українська війна.

Про це повідомив уповноважений Тарас Кремінь під час презентації звіту за 2023 рік у Медіацентрі Україна - Укрінформ.

"За два роки (повномасштабного вторгнення РФ - ред.) українська мова пройшла неймовірний шлях: від сотень до тисяч разів у різних сферах української мови стало більше. Це помітно і за кордоном у тому числі. Це - питання національної свідомості та ідентичності, і можна наголосити і на мовній стабільності, яка присутня без винятку в усіх регіонах України, яка контролюються українською владою", - заявив Кремінь.

Він поінформував, що Офіс уповноваженого із захисту державної мови отримав минулого року майже 3,7 тисячі звернень щодо порушення мовного законодавства.

"Ми отримали 3692 звернення, вони стосувалися різних сфер. Четверта частина - це звернення щодо інтернет-представництв, також реклами, вивісок, освіти, охорони здоровʼя, органів влади, інформації про товари та послуги", - сказав мовний омбудсмен.

За його даними, найбільше звернень стосувалося Києва - 40%, Харківської області - 14% , Одеської - 13%, Дніпропетровської - 9% та Київської - 4%.

Офісом уповноваженого, зокрема, встановлено 33 порушення у сфері обслуговування, 14 - у сфері освіти, 13 - в органах державної влади, передусім місцевого самоврядування, 8 порушень мовної політики на вебсайтах, 8 - у сфері охорони здоровʼя, 4 - в інформації для загального ознайомлення, 3 - у сфері книговидання, ще 4 стосувалися інших сфер.

Крім того, до Офісу уповноваженого надійшло 237 звернень щодо порушень мовного законодавства органами влади та місцевого самоврядування. У цьому зв'язку здійснено 16 заходів державного контролю, встановлено 11 порушень та винесено 30 постанов.

"Це, окрім місцевих депутатів, міські голови, заступники міських голів, чиновники. Порушують закон про мову частіше в Одеській області, на Харківщині, Полтавщині, Дніпропетровщині, Миколаївщині, Київщині та Запоріжжі", - сказав Кремінь.

За його словами, продовжують фіксувати порушення мовного закону у сфері освіти - протягом 2023 року Офіс уповноваженого отримав 325 звернень, проведено 25 заходів державного контролю. Половина з них стосувалися освіти дорослих: курсів, практикумів, відеокурсів, дистанційного навчання, 2,2% - дошкільної освіти, 7% - позашкільної освіти, 8% - закладів середньої освіти, майже 30% - закладів вищої та фахової передвищої освіти.

Водночас у сфері культури, зазначив мовний омбудсмен, кількість звернень зросла більш як удвічі - з 43 у 2022 році до 103 у 2023-му.

"Нами проаналізовано 97 вебсайтів - як державних, так і комунальних. 96 із них мають вебконтент українською мовою. В кількох театрах (1 у Харкові, 2 в Одесі ) деякі вистави йдуть російською мовою", - поінформував Кремінь.

За його даними, Офіс уповноваженого із захисту державної мови за минулий рік виніс 128 постанов, 61 попередження та наклав 20 штрафів. Зокрема, у 16 випадках грошове стягнення становило 3400 грн, у трьох - 8500 грн за повторне порушення протягом року, а також одне адміністративне стягнення у розмірі 1700 грн за невиконання вимог уповноваженого.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 17 липня 2024 року набирає чинності пункт 6 частини 8 статті 40 Закону України “Про медіа”, яка посилює вимоги щодо використання державної мови в ефірах українськомовних програм.

За минулий рік в ефірах не звучало жодної російської пісні – Кремінь

За минулий рік в ефірах загальнонаціональних телерадіокомпаній не звучало жодної російської пісні.

Про це під час презентації звіту за 2023 рік в Медіацентрі Україна - Укрінформ сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Ми дослідили діяльність 14 телерадіоорганізацій, які здійснюють загальнонаціональне ефірне мовлення. Хочу відзначити, що вперше за роки незалежності не зафіксовано жодної російської пісні в трансляціях наших телерадіоорганізацій" - сказав Кремінь.

Так, за його даними, майже 33% пісень виконувалися офіційними мовами ЄС, іншими мовами - 0,1%, понад 67% - українською мовою.

Моніторинг відбувався у грудні 2023 року співробітниками Офісу Уповноваженого із захисту державної мови.

Загалом, як додав Кремінь, було проаналізовано виконання 8 334 пісень.

Також, як зазначив Уповноважений із захисту державної мови, за минулий рік було на 37% більше видано книжок української мовою, ніж позаминулого року.

"У нас є сплеск попиту на дитячу літературу, і на переклади. І Україна в цьому плані є одним з рекордсменів у світі і за якістю, і за кількістю тих зарубіжних видань, які видаються українською мовою у блискучому виконанні українських видавництв", - зазначив Кремінь.

Як повідомляв Укрінформ, за минулий рік Офіс Уповноваженого із захисту державної мови отримав майже 3,7 тис. звернень щодо порушення мовного законодавства.

Мовний омбудсмен закликає ВР ухвалити постанову про повернення низці міст історичних назв

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав народних депутатів розглянути проєкт постанови, який передбачає повернути низці населених пунктів їхні історичні назви.

Про це він сказав під час презентації звіту за 2023 рік у Медіацентрі Україна - Укрінформ.

"Я закликаю народних депутатів розглянути проєкт постанови та повернути історичні назви населеним пунктам... Просимо на найближчих засіданнях перейменувати комсомольськи, южноукраїнськи, первомайськи, южні та інші російськомовні покручі, які не подобаються громадянам України і вони висловили свою позицію і надали пропозиції відповідним профільним комітетам ВР", - сказав Кремінь.

Він також зазначив, що Офіс мовного омбудсмена рекомендує Кабінету міністрів забезпечити переклад та опублікування державною мовою тих державних договорів, які не були оприлюднені станом на день набрання чинності мовним законом.

Також, за словами Кременя, необхідно затвердити державну програму співпраці із закордонними українцями - як із біженцями, так і з трудовими мігрантами.

"Я кажу в першу чергу про здобувачів освіти, яких пів мільйона в Європі та по всьому світу. Це стосується трудових мігрантів, які виїжджали десятиліттями раніше. Мовне право громадян України за кордоном - це навчання державною мовою в школах, мовне право громадян інших держав - мати доступ до складання іспитів на рівень володіння державною мовою або можливість опанувати українську, займатися дослідженнями, відновленням обʼєктів критичної інфраструктури. Представники бізнесу хочуть і продовжують їхати до України. Але вони хочуть оволодіти українською мовою і шукають можливостей для опанування, і за кордоном у тому числі", - сказав Кремінь.

Він також закликав Нацкомісію зі стандарту державної мови якомога швидше затвердити стандарти української правничої, медичної термінології та опрацювати питання розробки термінології в інших сферах.

Уповноважений із захисту державної мови зазначив, що Міністерство освіти та науки має розробити дорожню карту для інших відомств і активно послуговуватися Українським правописом, який було затверджено у 2019 році.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Офісу уповноваженого із захисту державної мови, за 2023 рік в ефірах загальнонаціональних телерадіокомпаній прозвучало 67% пісень українською мовою, 33% - мовами країн ЄС, 0,1% - іншими мовами. Жодної пісні російською в ефірі не прозвучало.

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк