Конституція України - чергова ланка процесу державотворення української нації

Організатор: Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Спікер: Богдан Червак - перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України; Віктор Шишкін - депутат Верховної Ради України I, II, III скликань; Василь Куйбіда - український політик, громадський діяч, науковець. народний депутат України 5-го та 6-го скликань, міністр регіонального розвитку та будівництва України; Олег Матківський - народний депутат 2-го скликання; науковці Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту держави і права НАН України, представники Спілки офіцерів України, Конгресу українських націоналістів.

Модератор: Володимир Сергійчук - професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Чому це важливо? 

Присутні науковці й народні депутати України, які брали участь в конституційному процесі, дадуть оцінку цьому доленосному документу з позиції сьогодення, покажуть, як Конституція України  вплинула на розвиток української державності. Водночас нададуть відповіді на запитання:

• чи виконувала Конституція України завдання, які покладалися на неї при розробці;
• чому за 28 років дії Конституції України відбувалося підлаштовування основного Закону під окремі групи політиків й чим це могло завершитися?;
• чи є запобіжники запобігання зловживання владою Конституції України?

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

У конституційному житті все ще переважає радянська парадигма - правознавець

Конституція України не повною мірою виконує свої завдання, бо при її розробці не було проведено належної підготовчої роботи, а в конституційному процесі все ще переважає радянський спосіб мислення.

Таку думку висловив старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. Корецького НАН України Микола Сірий під час круглого столу в Укрінформі, присвяченому 28-й річниці ухвалення Конституції України.

За словами Сірого, при розробці Конституції не було задіяно весь підготовчий механізм, щоб з’ясувати реальний стан і потреби суспільства, як це відбувається в усьому демократичному світі.

«Весь демократичний світ спочатку проводить соціологічне дослідження, реальний економічний аналіз, вивчення суспільства, щоб при такому стані суспільства чи прошарків розуміти, які типи поведінки стимулювати, щоб мати той чи інший ефект. У нашій парадигмі ви не наведете мені жодного випадку, коли б виділялися бюджетні кошти на дослідження суспільства, щоб потім прийняти нормативне положення, яке відображає реальний стан суспільства», - зазначив Сірий.

Він досить образно пояснив, як з точки зору правового розуміння українці й надалі перебувають у закладеній ще радянською владою парадигмі.

«Це не є чимось абстрактним, а береться прямо з життя. Були люди, які утверджували цивілізоване ставлення до життя та своє українство. А інші влаштовували репресії та голодомори, а потім оселилися в оселях тих людей, яких виселили і відправили етапами. І після цього вони почали розмірковувати про право, справедливість і як краще прийняти правові норми, щоб усім було добре. І пішли в цю абстракцію. Ця думка продовжує домінувати в нашому суспільстві й, крім іншого, проникати в тіло Конституції, конституційне життя і практику», - вважає науковець.

Він переконаний, що потрібен новий погляд на Конституцію, оскільки впродовж останніх десятиліть Україна жила в парадигмі винятково демократичних концептів, а світ насправді є різнобічний.

«Нормально живуть ті країни, які мають лейбористів і консерваторів, демократів і республіканців. Це позитивні концепти різного способу життя й світосприйняття. І це правильна побудова суспільства, яка передбачає - щоб запрацював конституційний механізм, людині замало усвідомлювати себе громадянином, патріотом, націоналістом. Потрібно усвідомлювати себе носієм певного способу життя, певної великої соціальної групи, до якої ти причетний в продуктивному плані життя. Лише така група продукує стійкий зв’язок із політиками, які тримаються цієї групи і відображають цю групу», - сказав Сірий.

Він пояснив, як хиби конституційного процесу негативно позначаються на сучасному політичному житті та функціонуванні владних інституцій.

«Доки ми це не змінимо, у нас будуть лідерські партії, партії-гасла, які заявляють одне, а реально роблять інше. І доки це буде – конституційний механізм не працює. Також за визначенням не може бути ефективним уряд, якщо він розділений на міністрів президента та міністрів прем’єра. За таких умов не можна збудувати механізму належного управління. Усі члени Кабінету міністрів мають бути цілісною командою, яка відповідає за повноту влади. Конституційному механізмові не вистачає конструкції повноти влади. Можна розписувати відповідальність і повноваження, але ніколи не можна сформувати весь перелік – він завжди буде неповним. За сферу виконавчої влади в усій повноті має відповідати уряд», - наголосив Сірий.

На думку експерта, те саме стосується парламенту, який має за все відповідати у сфері законотворення, але який все ще діє за радянськими лекалами.

«Це не нормально, коли законодавчий орган працює за планом законодавчих робіт. Немає такого плану ані в Конгресі США, ані в Національних зборах Франції, ані в британському парламенті, бо його за визначенням не може бути. Законопроєктування має функціонувати як механізм за ініціативою уряду або суспільства. Не може існувати ніякого плану законопроєктних робіт або науково-консультативної ради при голові Верховної Ради - це радянський «совок» праворозуміння», - вважає науковець.

Як повідомлялося, Конституція України була ухвалена 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради 2-го скликання. Конституція набрала чинності з дня її ухвалення. На згадку про ухвалення Основного закону в Україні щороку святкують державне свято — День Конституції.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк