Загрози нацбезпеці й оборонні тренди в Україні: аналітичний огляд тенденцій ІІ кварталу 2024 року

4 липня о 10:30 відбудеться брифінг на тему: «Загрози нацбезпеці й оборонні тренди в Україні: аналітичний огляд тенденцій ІІ кварталу 2024 року».

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Спікери:  Олексій Мельник – співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; Тарас Жовтенко – безпековий аналітик, т.в.о. виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, модератор.

Питання до обговорення:

• Національна безпека і оборона: головні події, процеси, тенденції.
• Безпекові виклики третього кварталу 2024 року.

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Зареєструватися і поставити запитання спікерам можна за посиланням: https://forms.gle/dkFRpSusTr3WLCYv7.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

 Підсумкові матеріали:

Війна на виснаження відповідає цілям і стратегії Путіна — експерт

Війна перейшла у фазу на виснаження, і це слугує політичним цілям Путіна та його адаптованій стратегії ведення війни.

Таку думку висловив Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова під час брифінгу на тему: «Загрози нацбезпеці й оборонні тренди в Україні: аналітичний огляд тенденцій ІІ кварталу 2024 року».

Аналітик вважає, що наразі відсутні будь-які ознаки того, щоб Путін був зацікавлений змінити свою агресивну політику й відмовився від війни, натомість перетворюючи її на війну на виснаження.

“Війна останні дванадцять місяців перейшла у фазу війни на виснаження. Спроба українського контрнаступу рік тому та активні спроби Росії провести власний наступ або контрнаступ нам показали, що жодна зі сторін на сьогодні не має спроможності здійснити наступальну операцію такого масштабу, яка б кардинально змінила ситуацію на полі бою, призвела до стратегічного прориву й переломила хід війни. Війна на виснаження триватиме й надалі”, - вважає Мельник.

На його думку, щоденні штурмові дії ворога мають дуже обмежені тактичні здобутки й високі втрати, але вони ефективно слугують повзучому наступу ворога й політичним цілям Путіна.

“Тактика Росії щоденних штурмових дій, треба визнати, залишається ефективною. Тобто російський повзучий наступ триває. Ціна захоплених територій і населених пунктів для Росії є надзвичайно високою. Зрозуміло, що й Україна платить за це величезну ціну людськими життями та втраченими територіями. І здавалося б, ту ціну, яку платить Росія і на полі бою, і через санкції, мало б спонукати їх до висновку, що це хибна стратегія. Але насправді це може бути саме те, що зараз влаштовує Путіна. Тобто тактичні здобутки з військової точки зору мають або дуже обмежений, або жодного оперативного значення, насправді дуже добре слугують політичним цілям Путіна та його адаптованій сучасній стратегії ведення війни”, - зазначив Мельник.

Експерт пояснив, яких внутрішніх і зовнішніх цілей насправді досягає кремлівський диктатор веденням війни на виснаження та ресурсно витратними штурмовими діями на фронті.

“Для внутрішньої публіки щоденні повідомлення наповнені звітами про те, що “герої СВО” просунулися ще на кількасот метрів і захопили якийсь населений пункт. Нікого не цікавить, що це за населений пункт і яке оперативне значення він має. Але це створює постійну ілюзію перемоги серед російського населення, і це дозволяє Путіну не ризикувати тим, що буде активний спротив через те, що російське населення побачить безперспективність війни. Так само на зовнішню аудиторію подається постійний сигнал у вигляді наративу, що Росію неможливо перемогти, і хоч потроху, але вона буде все одно просуватися”, - сказав Мельник.

Як повідомлялося, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що для зміни ситуації у війні потрібен дозвіл бити по території РФ та більше боєприпасів.

Втрати на війні, які неможливо поповнювати, здатні похитнути владу Кремля – експерт

Для Росії людські втрати під час повномасштабного вторгнення в Україну не є критичними, і їх слід довести до таких, які неможливо поповнити.

Таку думку висловив т.в.о. виконавчого директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко на брифінгу в Укрінформі «Загрози нацбезпеці й оборонні тренди в Україні: аналітичний огляд тенденцій ІІ кварталу 2024 року».

Експерт нагадав, що російська військова доктрина допускає рівень втрат у бойових підрозділах до 30% особового складу, і окупанти вкладаються у ці показники.

«Якщо подивитись на це з точки зору математики і скільки російські окупаційні сили втрачають у співвідношенні до 30% від тієї чисельності, яка була розгорнута на території України, то насправді вони не виходили за цю межу. До того ж вони завжди знаходили можливість поповнювати цей ресурс частковою мобілізацією чи приватними штурмовими підрозділами. Вони завжди намагалися балансувати, і до певної міри їм це вдавалося», - зазначив Жовтенко.

Він зауважив, що, згідно з офіційною статистикою, росіяни втрачають на фронті близько тисячі осіб щодоби, тобто 30 тисяч на місяць. Але стільки ж «гарматного м’яса» вони здатні мобілізувати. Однак, на думку експерта, головними є не так сукупні втрати, як їхні темпи.

«Питання втрат росіян зводиться не так до сукупних втрат, як до темпів цих втрат. Це те, що здатне похитнути російське військово-політичне керівництво. Якщо ми виведемо добовий і місячний рівень їхніх втрат насамперед у живій силі далеко за межі їхньої спроможності ці втрати поповнювати, це саме той фактор, який здатен створити і підтримати напругу у російській владній вертикалі. Це те, чого російська воєнна машина не витримає у середньостроковій перспективі. Якщо підняти рівень втрат росіян з 1 тисячі на добу хоча б до 3 тисяч і тримати цей рівень впродовж 3-х місяців, стануть відчутні політичні результати всередині Росії», - переконаний експерт.

Він пояснив, що йдеться про зростання невдоволення в російському суспільстві збільшенням людських втрат на війні та зневіру у її перспективності.

Жовтенко нагадав, що втрати росіян на Харківському напрямку часом сягають 1800 осіб на добу.

Як повідомлялося, загальні бойові втрати російських військ в Україні з 24 лютого 2022 року по 4 липня 2024 року становлять близько 547 тисяч 470 осіб.

Відео:

 Замовити фото натисніть тут - Фотобанк