Трансатлантична єдність і Україна: стратегічне бачення НАТО на Вашингтонському саміті 2024 року
Організатори: Громадська організація «Центр міжнародної безпеки», Представництво НАТО в Україні, Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
Спікери: Сергій Череватий - генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ»; Петер Хауге Берг - заступник голови Представництва НАТО в Україні; Наталія Калмикова - заступник міністра оборони України; Євген Перебийніс - заступник міністра закордонних справ України; Єгор Чернєв - голова постійної делегації України у Парламентській асамблеї НАТО; Соломія Бобровська - народна депутатка України IX скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки; Таня Хартман - керівниця відділу Східного партнерства Управління з політичних питань і політики безпеки НАТО (онлайн); Олексій Мельник - співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова; Михайло Самусь - заступник директора Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння, директор New Geopolitics Research Network; Сергій Солодкий - перший заступник директора Центру «Нова Європа»; Олександр Мусієнко - керівник Центру військово-правових досліджень; Тарас Березовець - пресофіцер першої окремої бригади спецпризначення імені Івана Богуна; представник Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції України.
До участі запрошені: представники органів державної влади України, міжнародні та українські експерти з питань зовнішньої політики та євроатлантичної безпеки, представники української громадськості та академічного середовища, українських ЗМІ.
Модератор: Ігор Долгов - міжнародний аналітик Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ».
Питання до обговорення:
- Результати Вашингтонського саміту НАТО 2024 року в контексті регіональної та глобальної безпеки.
- Значення результатів Вашингтонського саміту НАТО для України та її спроможності протистояти повномасштабному вторгненню Росії.
- Перспективи євроатлантичної інтеграції України.
- Актуальні внутрішні та зовнішні виклики єдності та колективній обороні Північноатлантичного альянсу.
- Роль України в забезпеченні євроатлантичної безпеки: внесок у стримування агресії Росії та зміцнення східного флангу НАТО.
- Відносини Україна-НАТО в контексті загострення стратегічної конкуренції між міжнародними акторами та посилення глобальних викликів і демократії.
- Перспективи співпраці Україна-НАТО щодо забезпечення безпеки в Чорноморському регіоні та свободи судноплавства.
Формат заходу: офлайн (Зала 2) + онлайн-включення.
Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).
Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.
Акредитація триватиме до 20:00 14 липня 2024 р., для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.
Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Заступник глави МЗС пояснив, як слід сприймати термін «міст до членства України в НАТО»
Термін «міст до членства України в НАТО» слід сприймати як набір усіх можливих заходів, щоб членство України в Альянсі стало незворотним.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс під час виступу на круглому столі в Укрінформі на тему «Трансатлантична єдність і Україна: стратегічне бачення НАТО на Вашингтонському саміті 2024 року».
Дипломат зауважив, що наразі точиться багато дискусій навколо «мосту до членства України в НАТО», однак, за його словами, термінологію в офіційних заявах НАТО не слід сприймати буквально.
«Я думаю, що ми сприймаємо і, мабуть, НАТО сприймає термін «міст» як набір усіх можливих заходів для того, щоб відбулась оця незворотність членства України в НАТО. Я думаю, що це слово могло б бути іншим – якийсь «прямий шлях України до НАТО». Було обрано слово «міст» - воно також відображає певний перехід від якоїсь ситуації до іншої. Але ще раз – цей термін треба сприймати образно», - сказав Перебийніс.
Він також акцентував, що ми маємо усвідомити головний момент - що Україна не вступить до НАТО до нашої перемоги.
«Але ми маємо зробити все для того, щоб коли ми переможемо, цей вступ відбувся якомога швидше, і якраз для цього ми зараз працюємо», - зазначив заступник міністра.
Як повідомлялося, минулого тижня у Вашингтоні відбувся ювілейний 75-й саміт НАТО, який одним з головних питань порядку денного розглянув нарощування військової допомоги для України та зміцнення системи стримування й оборони самого Альянсу.
Як зазначається у декларації саміту, рішення НАТО та Ради Україна-НАТО, ухвалені на саміті, у поєднанні з поточною роботою членів Альянсу є мостом до членства України в НАТО. Члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати прогрес України в оперативній сумісності, а також додаткові реформи демократії та сектору безпеки, які міністри закордонних справ країн НАТО продовжуватимуть оцінювати за допомогою адаптованої Річної національної програми.
Фіксація незворотності євроатлантичного курсу України є одним з ключових рішень Саміту НАТО - Міноборони
Питання фіксації того, що євроатлантичний курс України є незворотним, є одним з ключових рішень Саміту НАТО.
Про це під час круглого столу в Укрінформі на тему: «Трансатлантична єдність і Україна: стратегічне бачення НАТО на Вашингтонському саміті 2024 року» заявила заступниця міністра оборони Наталія Калмикова.
«І наша домашня робота перед самітом НАТО, і наша домашня робота після саміту НАТО - це власне і є те, що допомагає нам виходити на рівень повноправного члена запрошеного, але повноправного члена Заходу, і в майбутньому - повноправного члена Альянсу. І ті ініціативи, які були зафіксовані, такі як ініціатива з питань безпекової допомоги та підготовки для України, це дуже важлива ключова для нас функція, яку ми зараз активно опрацьовуємо з нашого боку для того, щоб дійсно питання підготовки інфраструктури, логістики, постачання вийшли на новий рівень. Це відомо в українському публічному середовищі як Місія НАТО для України», - наголосила Калмикова.
Вона відзначила, що важливим також є рішення про виділення додаткових систем ППО для України, яке готувалась заздалегідь в ході тривалих консультацій.
«Це важливий момент для нашого планування майбутніх кроків як з точки зору бойових дій, так і з точки зору захисту інфраструктури, цивільного населення, яке в нас перебуває майже на передовій разом з військовими», - наголосила заступниця міністра.
За її словами, ще одним ключовим рішення саміту є гарантії довгострокової безпекової допомоги на рівні 40 млрд євро.
«Фіксація таких зобов’язань теж для нас важлива, тому що нам необхідно планувати, нам потрібно розуміти, який ресурс внутрішній ми використовуємо, який ресурс по двосторонніх безпекових угодах ми використовуємо, які ресурси готові надавати партнери зі всього світу, і власне рішення НАТО, яке проголошує про додаткові 40 млрд окремо двосторонніх безпекових угод, які укладені між Україною та іншими державами», - зазначила заступниця міністра, додавши, що широка мережа допомоги для України може стати ключем для забезпечення обороноздатності країни.
«Зараз настає час для нашої домашньої роботи, який ми плануємо виконати ефективно, швидко в інтересах країни», - наголосила Калмикова.
Своєю чергою гендиректор Укрінформу Сергій Череватий відзначив, що Саміт НАТО – це завжди визначальна подія для європейського континенту, для північноатлантичного простору і для України зокрема.
«Український народ, українські Збройні сили є форпостом, є головною лінією захисту не тільки безпосередньо України, але й країн ЄС, країн НАТО, загалом країн вільного світу. І те, що цей вибір (вступу України до НАТО – ред.) дається нам так важко, адже безумовно саме членство України в НАТО, на мою думку, є застереженням від подальших військових агресій і ключем до миру на європейському континенті. Тим паче, що зараз, коли українські Сили оборони, на жаль, дуже дорогою ціною, але мають колосальний досвід, який засвідчує, що ми можемо бути не тільки споживачами безпеки, але й великими контрибуторами безпеки як в плані захисту поки що наших кордонів, а згодом це можуть бути кордони ЄС і НАТО», - сказав Череватий і додав, що Сили оборони вже можуть ділитись власним досвідом в протистоянні одній з найпотужніших армій світу.
Він підкреслив, що Укрінформ був, є і буде потужним майданчиком, де обговорюються нагальні питання забезпечення безпеки і територіальної цілісності України, її зовнішньо-політичного вибору і руху вперед.
Як повідомляв Укрінформ, у Вашингтоні відбувся ювілейний 75-й саміт НАТО, який одним з головних питань порядку денного розглянув нарощування військової допомоги для України та зміцнення системи стримування й оборони самого Альянсу. Під час саміту НАТО лідери країн-союзниць погодили новий пакет допомоги для України, який має дозволити їй перемогти у боротьбі проти російської агресії, стримати та забезпечити надійний захист від такої агресії у майбутньому.
Україна на саміті НАТО у Вашингтоні отримала максимум від того, що могла - депутат
На саміті НАТО у Вашингтоні Україна отримала максимум від того, що могла, проте не вистачило рішень партнерів щодо суттєвого посилення ППО та зняття заборони на удари по території Росії далекобійною зброєю західного виробництва.
Таку думку висловив народний депутат, голова української делегації у Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв під час круглого столу «Трансатлантична єдність і Україна: стратегічне бачення НАТО на Вашингтонському саміті 2024 року» в Укрінформі.
«Мені складно назвати його (саміт НАТО у Вашингтоні - ред.) проривним, але думаю, що Україна отримала максимум від того, що могла отримати», - сказав він.
Парламентарій зазначив, що до останнього моменту українська делегація наполягала, що «єдиним реальним інструментом для України на шляху до НАТО є запрошення до Альянсу на саміті».
За його словами, багато зусиль українська сторона доклала, аби «винайти якесь таке формулювання, яке б було достатнім для обох сторін, щоб погодити незворотність України на шляху до НАТО», що й було закріплено у підсумковій декларації саміту.
«Фактично це точно поки що не запрошення, але певною мірою наступний крок, який якорить наше членство в НАТО… Тобто це певною мірою запобіжник», - підкреслив депутат.
Чернєв пояснив, що формулювання незворотності України на шляху до НАТО в декларації ускладнить можливість для міжнародних партнерів змінити думку про членство держави у Альянсі.
Водночас голова української делегації в ПА НАТО вказав, що на тактичному рівні для України «це абсолютно успішний саміт», адже держава отримала багато чого для захисту, зокрема системи ППО, а також певні тактичні кроки, зокрема створення місії НАТО NSATU, штаб-квартира якої відкриється у Німеччині й координуватиме надання усіх видів допомоги Україні у довгостроковій перспективі.
«Чого мені не вистачало на цьому саміті, так це чіткої, зрозумілої, сильної реакції на той терористичний акт, який зробила Російська Федерація напередодні саміту як меседж НАТО, партнерам, що вони (Російська Федерація - ред) можуть і будуть робити все, що вони захочуть, і нічого їм за це не буде», - акцентував Чернєв.
Депутат зауважив, що крім слів підтримки, Україні не вистачало конкретних рішень щодо кількаразового збільшення ППО або зняття заборони бити по території Російської Федерації далекобійними ракетами західного виробництва.
«Можна було відреагувати жорсткіше. На жаль, через обережність, через небажання ескалації цього не сталося. Мені цього не вистачило. В усьому іншому я вважаю, що в принципі, тактично ми отримали досить непогані результати цього саміту», - підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський 9-11 липня узяв участь у саміті НАТО у Вашингтоні, де, зокрема, було ухвалено Український договір, який доповнив Спільну декларацію G7, погоджену на попередньому саміті Північноатлантичного альянсу у Вільнюсі.
Представництво НАТО в Україні планує подвоїти кількість своїх міжнародних представників – заступник голови
Представництво НАТО в Україні буде збільшувати штат міжнародних співробітників та більше зосереджуватися на досягнені взаємосумісності нашої країни з іншими членами Альянсу за підсумками саміту у Вашингтоні.
Про це заявив заступник голови Представництва НАТО в Україні Петер Хауге Берг під час виступу на круглому столі в Укрінформі на тему: «Трансатлантична єдність і Україна: стратегічне бачення НАТО на Вашингтонському саміті 2024 року».
«До війни було два міжнародних представники. Зараз ми наближаємося до кількості 20 (міжнародних співробітників - ред.) до кінця літа. Сподіваюся, ми зможемо подвоїти це протягом року», – сказав він.
Берг додав, що новий високий представник, призначення якого було погоджено на саміті у Вашингтоні, дасть Україні доступ до звʼязків, впливу та попереднього досвіду його роботи.
«Я думаю, що через це ви побачите помітну різницю в тому, як діятиме Представництво. Важлива також роль цієї особи (високого представника НАТО - ред.), оскільки вона діятиме від імені Представництва з точки зору нарощування потенціалу, загальної оперативної сумісності», – наголосив заступник голови.
За його словами, з часом Представництво буде зосереджуватися на сприянні взаємосумісності набагато більше, що зрештою сприятиме інтеграції України до НАТО та наближенню до його країн-членів.
Як повідомлялося, минулого тижня у Вашингтоні відбувся ювілейний 75-й саміт НАТО, який одним з головних питань порядку денного розглянув нарощування військової допомоги для України та зміцнення системи стримування й оборони самого Альянсу.
На саміті НАТО у Вашингтоні Україна досягла «всього, що можна було досягти» - заступник глави МЗС
Україна не може бути повністю задоволена результатами ювілейного саміту НАТО, попри ухвалені у Вашингтоні важливі стратегічні рішення.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс під час виступу на круглому столі в Укрінформі на тему «Трансатлантична єдність і Україна: стратегічне бачення НАТО на Вашингтонському саміті 2024 року».
«Я думаю, що результати саміту ми сміливо можемо оцінити як успіх… з точки зору того, які стратегічні рішенням там обговорювалися і які стратегічні плани ухвалювалися. Я думаю, головним було те, що саміт продемонстрував єдність союзників у питанні ідентифікації найбільших загроз для євроатлантичного простору і головного ворога, яким є Росія, у плані мобілізації Альянсу щодо того, як він буде боротися з цією загрозою. І найголовніше, мені здається, в питанні усвідомлення і визнання того, що головні події навколо відсічі цій загрозі відбуватимуться в Україні найближчим часом», - сказав Перебийніс.
У цьому контексті дипломат нагадав, що Альянс ухвалив важливі стратегічні рішення про те, що він має надати Україні «всю можливу допомогу і підтримку, щоб Україна не просто перемогла у війні, а щоб ми забезпечили те, щоб ніколи більше ані Росія, ані будь-які інші диктатури навіть не думали про те, щоб можна було розпочати щось подібне».
Відзначивши стратегічну важливість саміту, заступник міністра водночас зауважив, що «ми не можемо бути задоволені результатами будь-яких самітів НАТО, на яких не було ухвалено рішення про надання Україні запрошення».
«Я думаю, всі погодяться, що Україна, по-перше, заслужила на такий крок з усіх точок зору, насамперед з точки зору того, що сьогодні вона є парасолькою для НАТО від головного ворога Альянсу… Поза сумнівом, не лише Україна виграє від свого вступу до НАТО в плані безпеки, а й НАТО стане сильнішим і безпечнішим у разі вступу України», - наголосив дипломат.
Він констатував, що однією з причин відсутності такого рішення є те, що деякі країни-члени НАТО побоюються реакції Росії, побоюються ескалації і не хочуть бути втягнутими у війну.
«Ми це розуміємо, ми це усвідомлюємо, ми поважаємо це рішення, але, тим не менше, ми не можемо погодитися з тим, що рішення про надання запрошення Україні не ухвалюється», - зазначив заступник міністра.
За його словами, в цих умовах ми досягли «всього того, що можна було досягти».
«Ми знали наперед від наших союзників, що такого рішення не буде на цьому саміті, незважаючи на те, що ми підтримували рівень наших амбіцій у переговорах до останнього дня підготовки саміту… Тому ми зосередилися з союзниками на рішеннях, які можуть мати практичний результат, які мають зміцнити позиції України в НАТО, наблизити Україну до НАТО і посилити нашу взаємосумісність з Альянсом», - резюмував Перебийніс.
Як повідомлялося, минулого тижня у Вашингтоні відбувся ювілейний 75-й саміт НАТО, який одним з головних питань порядку денного розглянув нарощування військової допомоги для України та зміцнення системи стримування й оборони самого Альянсу.
Відео:
Video:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
