«Проєкт «Візія-2033»: публічне обговорення законопроєкту 11405

Організатор: Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування. 

Учасники: Олег Дунда - народний депутат України; Наталія Землянська - голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; Валентина Рибалко - заступниця директора Державного центру зайнятості; Дарія Андрюніна - директорка департаменту зайнятості Мінекономіки; Ганна Сабадаш - заступниця директора департаменту зайнятості - начальник відділу з питань трудової міграції Мінекономіки; Тарас Сімак - головний спеціаліст відділу з питань трудової міграції департаменту зайнятості Мінекономіки; Олексій Позняк - завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, кандидат економічних наук; Віктор Іванкевич - колишній державний секретар Міністерства соціальної політики; Олександр Цимбал - доктор економічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу дослідження ризиків зайнятості населення Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ; Олександра Решмеділова - політолог, кандидат філософських наук; Василь Піддубний - заступник голови Об’єднання організацій роботодавців України; Борис Кушнирук - голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру; Дмитро Дегтяр - співзасновник HRD Club Ukraine; Павло Себастьянович - громадський діяч, підприємець.

Модератор: Василь Воскобойник - президент Асоціації «Всеукраїнська Асоціація компаній з міжнародного працевлаштування».

Питання до обговорення:

• Після закінчення військових дій та перемоги до України повернуться з-за кордону наші співгромадяни. Якщо їхньої кількості не буде вистачати на те, щоб покрити дефіцит у 4,5 млн робочих рук, якими будуть дії держави у такому випадку?
• Що потрібно робити владі, бізнесу та суспільству, щоб залучити в Україну додаткові робочі руки?
• Яким чином законопроєкт 11405 «Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні» може поліпшити ситуацію з нестачею робочої сили?

Коротко. Організатори заходу зазначають, що одним із найважливіших чинників, який суттєво впливає на економіку сьогодні та впливатиме на динаміку її зростання у майбутньому, є демографічна ситуація в країні та, зокрема, наявність трудових ресурсів. Через війну, виїзд українців за кордон і внутрішню міграцію в державі спостерігаються кадровий дефіцит і структурне безробіття. За даними Мінекономіки, у 2021 році офіційний ринок праці налічував 11,5 мільйона працівників, а у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих. За попередніми розрахунками, щоб забезпечити щорічне зростання ВВП до 2030 року на 7%, Україні буде потрібно 4,5 мільйона працівників додатково.

Чи поліпшить законопроєкт 11405 «Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців в Україні» ситуацію з нестачею робочих рук в Україні? Відповідь на це запитання шукатимуть учасники круглого столу.

Довідково. Захід організовано Асоціацією «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування» в межах реалізації проєкту «Візія-2033: збереження та розвиток трудових ресурсів України в найближче десятиріччя» за підтримки Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна». Дослідження, котрі були проведені у рамках проєкту «Візія-2033», профінансовані Міжнародним фондом «Відродження».

Формат заходу – офлайн (Зала 2).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

У 2024 році Служба зайнятості скасувала більшу частину виданих дозволів на застосування праці іноземців

З початку 2024 року Державна служба зайнятості скасувала 1 740 дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства із близько 3 000 виданих через несплату єдиного соціального внеску.

Про це під час публічного обговорення в Укрінформі законопроєкту №11405 «Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців», проведеного в межах проєкту «Візія-2033», повідомила заступник директора Державного центру зайнятості Валентина Рибалко.

Саме Державна служба зайнятості видає дозволи на працевлаштування в Україні іноземців та осів без громадянства. На неї покладено функцію моніторингу сплати роботодавцями єдиного соціального внеску за цими трудовими договорами і повноваження на скасування дозволів, якщо роботодавець упродовж двох місяців з моменту працевлаштування іноземця не здійснює перерахування.

«Минулого року 60% тих, хто отримав дозвіл, протягом двох місяців і більш тривалий час не сплачували ЄСВ. З початку вже цього року з майже 3 000 виданих дозволів ми скасували 1 740. Тобто ми можемо говорити про тінізацію у сфері працевлаштування іноземних громадян в Україні», - зазначила Рибалко.

Як повідомлялося, більшість представників громад, бізнесу та влади не підтримують ідею залучення іноземних мігрантів для поліпшення ситуації на ринку праці й виступають за створення умов для повернення додому співвітчизників.

Порядок працевлаштування іноземців в Україні вже максимально спрощено - експерти

На сьогодні в Україні максимально спрощена процедура отримання роботодавцями дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, тож частина ініційованих змін до чинного законодавства є недоцільними.

На цьому наголосили учасники публічного обговорення в Укрінформі законопроєкту №11405 «Про удосконалення порядку працевлаштування іноземців», проведеного в межах проєкту «Візія-2033».

«Одним із шляхів розв’язання проблеми нестачі пропозиції робочої сили належної кваліфікації в Україні є цивілізоване та обґрунтоване залучення іноземних працівників. На жаль, чинне законодавство є негнучким та не приваблює на український ринок праці кваліфікованих працівників із-за кордону. Для вирішення цієї проблеми ми спільно з колегами розробили проєкт закону, яким пропонується удосконалити порядок працевлаштування іноземців в Україні», - сказав президент Всеукраїнської асоціаціїї компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Зокрема, документ пропонує запровадити єдиний дозвіл іноземцям на працевлаштування та перебування в Україні, збільшити з 90 до 180 днів термін, протягом яких іноземець має прибути в Україну і підписати трудовий контракт.

Також запропоновано не скасовувати іноземному працівникові дозволу на проживання, якщо він втратить роботу чи дозвіл на використання його праці буде анульований з вини роботодавця.

За словами ж заступника директора Державного центру зайнятості Валентини Рибалко, сьогодні в Україні і без того максимально спрощено процедуру отримання роботодавцями дозволу на застосування праці іноземців.

«Служба зайнятості, на яку покладено функцію надання роботодавцям дозволів, ще у жовтні 2022 року ініціювала зміни щодо спрощення цієї процедури. Якщо раніше потрібно було надати дуже широкий перелік документів - від медичних довідок до документів про освіту з апостилем, то сьогодні нам потрібно всього три документи: заява, копія паспорта працівника з перекладом і відповідним засвідченням та проєкт трудового контракту, затверджений роботодавцем. Також спрощена і сама процедура подання цих документів», - заявила Рибалко.

Також недоцільним у Службі зайнятості вважають і збільшення часу, аби іноземний фахівець мав можливість відвідати Україну для підписання контракту. На сьогодні, наголошують у відомстві, не існує обмежень щодо укладання договорів дистанційно.

«Можна електронним підписом завірити контракт дистанційно, і не потрібно для цього перетинати кордон з Україною. Також існуюча норма щодо 90 днів стосується подання роботодавцем документів, а в самому контракті також можна вказати період у 90 днів, протягом яких фахівець може стати до роботи», - зауважила представниця ДСЗ.

На її думку, запропоноване законопроєктом збільшення цього періоду до 180 днів лише сприятиме тому, що іноземці матимуть пів року, аби не укладати договір, а роботодавці - не сплачувати єдиний соціальний внесок.

Зі спікером погодився і народний депутат України Олег Дунда. Залучення на український ринок робочих рук із-за кордону він назвав «шансом останньої надії», коли вже випробувані всі інші засоби стимулювання та заохочення до праці українців.

«Під час війни практично не існує джерела робочих рук іззовні, потрібно розраховувати на власний ресурс. І тут постає питання мобілізації, у вирішенні якого необхідно шукати баланс та віддавати його, у тому числі, на розсуд керівників підприємств. А вже у повоєнний час питання браку робочої сили потрібно буде вирішувати за рахунок автоматизації процесів», - вважає він.

Нардепа підтримала голова правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Наталія Землянська.

Вона зауважила, що частково вирішити питання дефіциту трудових ресурсів можна вже зараз - шляхом підвищення продуктивності праці наявних працівників, зокрема за рахунок інтенсифікації виробництва, запровадження енергоощадних технологій, удосконалення організації праці та управління.

Своєю чергою, головний спеціаліст відділу з питань трудової міграції департаменту зайнятості Міністерства економіки Тарас Сімак звернув увагу на те, що висококваліфікованим фахівцям із-за кордону Україна сьогодні через війну і зниження ділової активності не спроможна запропонувати гідний ріень заробітної плати. Через це в нас і скорочується застосування праці іноземців.

«Навіть наші висококваліфіковані працівники прагнуть виїхати за кордон для працевлаштування, оскільки рівень оплати праці не відповідає їхнім вимогам. Тому в мене є сумніви щодо високого напливу таких фахівців, особливо з країн ЄС. Тому нам в першу чергу треба думати над тим, як підвищувати соціальні стандарти та умови оплати праці», - підсумував Сімак.

Як повідомлялося, Національний банк України прогнозує зниження рівня безробіття у 2024 році до 14,2% проти 18,2% торік через швидке зростання попиту на працівників в умовах обмеженої пропозиції.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк