Між війною та миром: майбутнє незалежної України

Організатор: Національна платформа стійкості та згуртованості.

До участі запрошені: Микола Бєлєсков - старший аналітик БФ "Повернись живим"; Юлія Тищенко - співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості; Євген Глібовицький - директор Інституту фронтиру; Андрій Длігач - футуролог, голова Ради коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України; Анатолій Ткачук - директор з питань науки та розвитку ГО "Інститут громадянського суспільства"; Володимир Лупацій - співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості; Олег Саакян - політолог, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості; Андрій Романенко - регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Донецькій області; Наталія Нечаєва-Юрійчук - регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості в Чернівецькій області; Аліна Фролова - заступниця голови правління Центру оборонних стратегій; Вахтанґ Кебуладдзе - доктор філософських наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка; Тамара Астахова - регіональна координаторка Національної платформи стійкості та згуртованості в Одеській області.

Модератор: Андрій Куликов - журналіст.

Питання до обговорення:

• В якій точці історичного розвитку перебуває Україна: основні досягнення незалежності, уроки війни, ключові ризики.
• Майбутнє України: умови сталого миру та створення умов для повоєнного розвитку.

Коротко. Учасники заходу проаналізують ключові здобутки незалежності та уроки війни, окреслять основні ризики стійкості й згуртованості та обговорять можливі моделі майбутнього України. 

Публічна дискусія організована в рамках проєкту “Забезпечення стійкості України в умовах зростання ризиків та наслідків війни”, який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Довідково. Національна платформа стійкості та згуртованості започаткована у лютому 2018 року. За цей час організація провела понад 90 публічних заходів на національному, регіональному та місцевому рівнях й залучила провідних міжнародних експертів з питань миробудування, перехідного правосуддя, інформаційної реінтеграції, соціальної згуртованості та національної єдності.

Формат заходу – офлайн (Зала 2) + онлайн включення 

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 2).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ обов’язкова: тел. +38 097 988 91 41 або e-mail: natplatformdialogue@gmail.com.

Реєстрація на подію за посиланням: https://forms.gle/qG8EyPz5w41aaxFr7.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Держава має зафіксувати у стратегічних документах економічні макрорегіони відповідно до викликів війни - експерт

Зафіксований у стратегічних документах транзитний потенціал держави не відповідає наявним змінам в структурі економіки України, спричинених війною.

Про це заявив директор з питань науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук під час публічної дискусії в Укрінформі на тему: «Між війною та миром: майбутнє незалежної України в умовах невизначеності».

«Ми потрапили в геть іншу ситуацію. Повністю змінилася структура розміщення продуктивних сил та економіки: традиційно індустріальні території стають малозаселеними, малоефективними та дуже ризикованими для розміщення економіки. Водночас ніби нерозвинені сільськогосподарські території отримали шанс на створення «західного Донбасу». Але у всіх наших стратегічних документах ми бачимо транзитний потенціал. Його зараз немає. І це надовго. Виходячи з цього, а також із того, що війна надовго, ми маємо прийти до фіксації в українських стратегічних документах наявності кількох нових макрорегіонів, про які ми ще три роки назад навіть не могли подумати», - сказав він.

Ткачук уточнив, що перший макрорегіон - «фронтир» - має розташовуватися вздовж українсько-російського кордону, вздовж лінії фронту.

«Все, що знаходиться у п'ятикілометровій зоні, - евакуювати, все, що в 30-кілометровій - мінімум населення та економіки. У зоні в 100 км - економіка, яка працює на фронт», - сказав він.

Водночас, на його думку, другим має стати «центральний макрорегіон», куди увійдуть центральні області, що є більш безпечними та мають можливості для розвитку як економіки фронту, так і аграрного сектору.

Експерт зазначив, що третій макрорегіон - «західний», тиловий, матиме можливості до швидкого інноваційного зростання через близькість до ЄС, завдяки залученню технологій. Він наголосив, що для розвитку кожного з цих макрорегіонів уряд має розробити окрему нормативно-правову базу.

Своєю чергою співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості Володимир Лупацій додав, що однією з ключових речей, які досягли українці у період великої війни - самоусвідомлення. Він підкреслив, що стійкість стала міжнародним брендом України.

Водночас регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості в Донецькій області Андрій Романенко зазначив, що останнім часом зруйнувався міф про «народ Донбасу».

«Усе частіше в публічному дискурсі почали з'являтися Донеччина та Луганщина. Ба більше, не як щось єдине, що існує, а як окремі регіони зі своїми особливостями, зокрема, промисловими, економічними», - сказав він.

Зі свого боку співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко зауважила, що Україна перебуває у ситуації невизначеності, що впливає на формування сценаріїв майбутнього. Водночас вона акцентувала, що країна стоїть перед економічними, безпековими та демографічними ризиками.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 22 серпня ухвалила закон «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу» (№ 10411), чим фактично завершила впровадження основної частини митного права ЄС (EU acquis) у законодавство України.

Росія прагне створити достатній рівень загрози в Україні, аби «відлякати» інвестиції - експерт

У питанні майбутнього розвитку України ключовим є рівень фізичної безпеки, від якого залежить кількість інвестицій.

На цьому наголосив старший аналітик БФ «Повернись живим» Микола Бєлєсков під час публічної дискусії на тему: «Між війною та миром: майбутнє незалежної України в умовах невизначеності», що відбулася в Укрінформі.

«Безпека - це ключове питання, тому що від рівня фізичної безпеки буде залежати, скільки сюди прийде інвестицій. Це розуміють всі, включно з РФ, яка намагатиметься усіма можливостями створювати достатній рівень загроз для того, щоб відлякувати з України технології, капітали, людей, тримати нас у «сірій зоні», фактично у стагнації», - сказав він.

Бєлєсков уточнив, що Росія дотримується позиції, яка зводиться до того, що «Україна має стати повністю беззахисною, з обмеженими мілітарними спроможностями, поза НАТО».

Футуролог, голова Ради коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач наголосив, що майбутнє, на відміну від продовженого теперішнього, має на меті змінити усталені практики, зокрема соціальні. Спікер підкреслив, що майбутнє моделюється й управлінськими діями.

«За нашими свіжими дослідженнями, 91% молодих людей хоче виїхати з України. 84% із тих, хто перебуває за кордоном, не збирається повертатися. Ключова причина, чому люди не хочуть повертатися чи прагнуть виїхати - відсутність віри у майбутнє. Ані візії, яка декларувалася на рівні держави, ані нашої суспільної домовленості на поточний момент немає», - поінформував він.

Зі свого боку, доктор філософських наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Вахтанґ Кебуладзе наголосив, що для аналізу сценаріїв майбутнього необхідно чітко визначити «де ми - з погляду на внутрішню і на глобальну ситуації». Водночас, на його думку, треба чесно казати про наявні в суспільстві негаразди.

Як повідомляв Укрінформ із посиланням на наукового директора Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексія Гараня, абсолютна більшість українців (88%) пишаються своїм громадянством. Вже третій рік поспіль гордість за своє громадянство перебуває на майже однаково високому рівні (2022 р. – 90,5%, 2023 р. – 88,5%, 2024 р. – 88%), що є найвищими показниками за роки соціологічного моніторингу.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк