День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни

Організатор: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Учасники: Олексій Гарань – науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор політології НАУКМА; Тарас Жовтенко – в.о. виконавчого директора, безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва; Михайло Міщенко – заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова. 

Питання до обговорення:

• Цінність держави в громадській думці України.
• Як змінювалося ставлення українців до незалежності України.
• Громадська згуртованість і залученість українців до волонтерської діяльності під час повномасштабної війни.

Коротко. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня 2024 року, які будуть розміщені на сайті Фонду «Демократичні ініціативи».

Довідково. Пресконференція «День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів пресконференції є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Реєстрація, акредитація і запитання спікерам - за посиланням: https://forms.gle/NkLUGHMtqMERWCZH9.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Під час демонстрації ролика в ході прямого ефіру необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Абсолютна більшість українців хочуть будувати своє майбутнє в Україні – опитування

Абсолютна більшість українців пишаються своїм громадянством і хочуть будувати своє майбутнє життя в Україні.

Про це повідомив на пресконференції «День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни» в Укрінформі науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, презентуючи спільне опитування Фонду та Центру Разумкова.

«Абсолютна більшість українців (88%) пишаються своїм громадянством. Вже третій рік поспіль гордість за своє громадянство перебуває на майже однаково високому рівні (2022 р. – 90,5%, 2023 р. – 88,5%, 2024 р. – 88%), що є найвищими показниками за роки соціологічного моніторингу. Такий рівень гордості присутній серед представників усіх вікових груп», – сказав Гарань.

За його словами, опитування також показало, що абсолютна більшість респондентів хочуть будувати своє майбутнє життя в Україні (86%), причому основна частка серед них демонструє однозначну налаштованість залишатися в Україні (59%). Таке бажання превалює серед людей з різним рівнем достатку і в усіх вікових групах. Втім, з віком налаштованість залишатися в Україні зростає. Так, якщо серед молоді будувати майбутнє в Україні хочуть 74%, серед респондентів 30–39 років – вже 81%, 40–49 років – 87%, 50–59 років – 90%, і серед найстаршої групи – 93%.

Гарань підкреслив, що особисто для нього це був несподівано позитивний результат. «Наше опитування показало, що розмови про те, що всі хочуть виїхати за кордон, не відповідають дійсності», – додав він.

Гарань також повідомив, в опитуванні було і традиційне запитання, яке ставлять соціологи, – це референдум. «Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, то абсолютна більшість українців (85%) підтримали б незалежність», – сказав він.

Водночас, за його словами позитивних оцінок напряму, в якому загалом розвиваються події в Україні, за останній рік поменшало: наразі 40% українців вважають, що події розвиваються у правильному напрямі (було 49% у 2023 р.), тоді як 37% вважають цей напрям неправильним. Чоловіки дещо частіше за жінок оцінюють напрям розвитку як правильний, а от серед жінок більш виражена невизначеність.

Серед почуттів, які респонденти відчувають стосовно майбутнього України, однозначно превалює надія (61%), за нею йдуть – тривога (40%) та оптимізм (33,5%), повідомив Гарань.

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня 2024 року.

Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Було опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.

Понад 70% українців з початку війни долучалися до волонтерської допомоги - опитування

Більшість українців (71%) з початку повномасштабного вторгнення Росії долучалася до волонтерської допомоги армії, тимчасово переміщеним особам або людям, які постраждали від війни.

Про це повідомив на пресконференції «День Незалежності України: цінність держави, згуртованість та волонтерство під час війни» в Укрінформі науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, презентуючи спільне опитування Фонду та Центру Разумкова.

Так, за його словами, 34% допомагали фінансово, 15% – надавали посильну фізичну допомогу і ще 22% допомагали і фізично, і грошима. Лише 17% людей не допомагали і не планують цього робити.

В регіональному розподілі на Заході помітно вищий відсоток, ніж в середньому по країні, тих, хто долучався до допомоги суто фізичною працею (25%), тоді як найбільша частка тих, хто допомагав фінансово, була серед мешканців Півдня (40%) і Центру (36%).

Опитування засвідчило, що більшість тих, хто після повномасштабного вторгнення надавав саме фінансову допомогу армії, тимчасово переміщеним особам і людям, постраждалим від війни, продовжують жертвувати кошти і далі.

Водночас обсяг пожертв має тенденцію до зниження. Трохи менше половини (47%) тих, хто робить пожертви з 2022 року, роблять це в тих самих обсягах, що й рік тому, тоді як для 34% респондентів обсяги їхніх донатів стали меншими. При цьому 9% із тих, хто надавав фінансову допомогу після вторгнення, наразі жертвують більше, ніж рік тому. Лише 7% тих, хто раніше робив пожертви, перестали це робити протягом останнього року.

За словами Гараня, найпоширенішою причиною зменшення обсягів пожертв більшість респондентів називають зниження рівня їхніх доходів і заощаджень – це 61% серед тих, хто раніше долучався до фінансової допомоги армії, тимчасово переміщеним особам і людям, постраждалим від війни, але останнім часом робив менше пожертв, аніж рік тому.

Другою за поширеністю причиною (для 35%) стали корупційні скандали в органах влади, які знизили мотивацію респондентів жертвувати власні кошти, доки бюджетні кошти витрачаються неефективно. Для кожного четвертого (26%) з тих, хто став жертвувати менше, причиною були оприлюднені історії про шахрайство під виглядом збору коштів.·

Загальнонаціональне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 серпня 2024 року.

Опитування методом очної форми проводилося на територіях, які контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка не перевищила 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибору можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією громадян.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк