Захист незалежності України: правові засади та виклики сьогодення

Організатори: Національна академія наук України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, Національна академія правових наук України, Науково-дослідний інститут державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, Програма підтримки ОБСЄ для України за участю Фонду інституційного розвитку української науки та Ліги українців Канади.

Учасники: Ярослав Юрчишин - голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова; Володимир Журавель - президент НАПрН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор; Олександр Скрипнюк - директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України, модератор;  Наталія Оніщенко - заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, дійсний член (академік) НАПрН України; Олександр Бандурка - перший віцепрезидент НАПрН України, академік НАПрН України, доктор юридичних наук, професор; Микола Марченко - кандидат юридичних наук, виконавчий директор Фонду інституційного розвитку української науки.

Коротко. Мета заходу - розгляд проблемних питань українського державотворення та правотворення в умовах війни та огляд шляхів демократичного розвитку української правої системи.

Формат заходу – офлайн (Зала 1). 

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1).

Прохання до журналістів прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Юрчишин наголосив на необхідності модернізації Женевських конвенцій для кращого захисту прав військовополонених

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин заявив, що модернізація Женевських конвенцій не здійснювалася системно вже тривалий час.

Про це він сказав у виступі на круглому столі в Укрінформі на тему "Захист незалежності України: правові засади та виклики сьогодення. До 33-ї річниці проголошення незалежності України" .

«На жаль, ми з вами живемо у повоєнному міжнародному праві, але повоєнному після Другої світової війни. І, звісно, впровадження Міжнародного кримінального суду, Римського статуту… Верховна Рада вже проголосувала, а найближчими днями ратифікацію має підписати ініціатор долучення - Президент України. Це величезний крок. Але оновлення чи вдосконалення, модернізація Женевських конвенцій не здійснювалася системно вже тривалий період часу. І тому, коли ми говоримо про виклики, які покликані такою системою, та це перший і головний з трьох, які б я хотів відзначити. На жаль, фактично, понад 80 років оновлення відбувалося суто технічно, і суттєвих (оновлень - ред.) у цьому напрямку немає», - сказав Юрчишин.

Другим викликом, за його словами, «є відсутність прямих механізмів, все залежить від доброї волі країн-учасниць».

«Зараз ми маємо надзвичайно загрозливу ситуацію, коли єдина організація, яка може моніторити, - Червоний Хрест, здійснює моніторинг утримання військовополонених українською стороною і російською стороною. Українська сторона дає максимальний доступ, ми додержуємося всіх вимог міжнародного права. І фіксація порушень відбувається відповідно на всіх етапах: від початкового етапу - взяття в полон, і до утримання. І поступово спадає від достатньо високих показників, що цілком логічно на полі бою. Хочу наголосити, що навіть зв’язування рук чи заліплення очей, що вимагає безпека, з точки зору Червоного Хреста кваліфікується як порушення прав і тортури, тобто з моменту від 80% до 0% у місцях утримання на території України. Росія не допускає Червоний Хрест до наших полонених. В результаті показник - «нуль». І ось ми маємо картину : країна-сторона, яка виконує міжнародні зобов’язання, показана в гіршій ситуації, звісно, якщо не розбиратися. Але ми розуміємо, як це активно використовується російською пропагандою на міжнародній арені», - пояснив нардеп.

Він наголосив, що «міжнародне право у сфері захисту прав військовополонених дуже не встигає за розвитком міжнародного права у сфері захисту прав людини».

«І всі ці виклики для нас є не теоретичними, а практичними . Звісно, ми не наводимо чітку кількість українських військовополонених, я вже не говорю про цивільних полонених, яких взагалі, відповідно до Женевських конвенцій, не має бути. Сторони мають оперативно забезпечувати звільнення тих, хто вимушено потрапив до полону і не має жодного стосунку до комбатантства. Росія насправді утримує десятки цивільних полонених. Точну кількість ми навіть не можемо встановити, тому що переважна більшість людей на окупованих територіях по факту можуть кваліфікуватися як цивільні полонені», - сказав Юрчишин.

Також він повідомив, що у співпраці з міжнародними місіями Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими дійшов висновку, що потрібно «фактично приймати окремі протоколи і до статуту Червоного Хреста, які б могли адекватно реагувати на виклики цієї війни».

«Ми розуміємо, що без залучення міжнародної спільноти, без залучення дієвих механізмів втілення Женевської конвенції нам не вдасться ефективно, так, як це заслуговують наші військовополонені, захищати їхні права», - підкреслив Юрчишин.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 21 серпня ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

Римський статут набуде чинності для України у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти.

Документ про ратифікацію Римського статуту передбачає, що Україна не визнаватиме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду з воєнних злочинів протягом 7 років, якщо йтиметься про українських громадян.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк