Незалежна оцінка ризиків неприбуткових організацій громадянського суспільства України

За даними великих благодійних фондів, приблизно третина реальної економіки забезпечується коштами, які використовуються для операційної діяльності громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями.

Про це під час презентації в Укрінформі «Незалежна оцінка ризиків неприбуткових організацій громадянського суспільства України: обґрунтування та методологія» повідомила заступниця директорки Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), координаторка проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України» Анна Ісічко.

Вона нагадала, що поруч з потужним сектором оборони, належним функціонуванням державних органів, банківської та фінансової систем, ефективною роботою бізнесу, невід’ємним елементом нашої стабільності є й прозора та безпомилкова діяльність громадського сектору.

«Офіційної статистики, як такої, немає, але, за даними великих благодійних фондів, приблизно третина реальної економіки забезпечується коштами, які використовуються для операційної діяльності громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями. Для того, щоб ці гроші дозволяли громадському сектору творити суспільно-економічні зміни, допомагати армії, підтримувати цивільне населення, продовжувати роботу, без якої неможливе наше виживання як нації, потрібно, щоб обслуговування ГО та БФ банківськими і небанківськими фінансовими установами було максимально простим та водночас максимально безпечним», - наголосила Ісічко.

Безпека ж, на її думку, пов’язана із дотриманням національних та міжнародних стандартів, якими забезпечуються фінансова стабільність та перевірка організацій на відповідність загальноприйнятим критеріям і правилам. Передовсім, ідеться про дотримання вимог міжнародного і національного законодавства у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

Водночас з проблемами, пов’язаними з імплементацією посилених міжнародних вимог у цій царині, стикнувся не лише громадський сектор в Україні. Це стосується й інших держав – зокрема, наших сусідів.

«На регіональному рівні провели низку міжнародних конференцій. Під час однієї з них напрацювали так звані «Тбіліські принципи», частину з яких підготовлено за сприяння експертів нашого Консорціуму (ЦЕДЕМ, УНЦПД та ІСАР Єднання). І з усіх міжнародних і національних процесів та діалогів ми зрозуміли: експертні організації не лише мають брати відповідальність та проводити незалежну оцінку ризиків, з якими самі стикаються в умовах війни та в мирний час, а й допомагати у цьому державі», - переконана заступниця директорки ЦЕДЕМ.

Річ у тім, що в деяких випадках організаціям громадського сектору зробити оцінки легше, ніж державі, оскільки вона не має доступу до необхідного рівня статистичних даних.

«Саме в цьому і полягає партнерство. Ми маємо обмінюватися даними, якими володіємо, отримати їх через низку дослідницьких стратегій та інструментів і підійти до того, щоб наступна Національна оцінка ризиків, яка має відбутися 2025 року, будувалася на більш широкому комплексі даних, знань і статистичних масивів. Завдання – зробити оцінювання максимально об’єктивним та ефективним», - сказала експертка.

Вона нагадала, що таку оцінку в Україні проводять кожних три роки. Оцінка є спеціальним інструментом доведення високої репутації і надійності українського бізнесу та неприбуткового сектору для внутрішніх та іноземних партнерів.

«Власне, саме через необхідність визначити, який ступінь ризиковості матимуть неприбуткові організації в наступній Національній оцінці ризиків, і було розроблено методологію незалежної оцінки ризиків неприбуткових організацій громадянського суспільства України, яку ми представляємо», - пояснила Ісічко.

Як зазначили організатори заходу, презентація відбулася в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», яка втілюється ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та ЦЕДЕМ завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку.